04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" серпня 2017 р. Справа№ 910/2087/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Гончарова С.А.
Станіка С.Р.
при секретарі судового засідання Даниленко Т.О.
за участю представників:
від позивача: Літвінов Є.В. - за дов. № б/н від 05.12.2016.
від відповідача: Поклад А.О. - за дов. № 82 від 12.07.2017.
від третьої особи: Шевчук О,І. - за дов. № 27-13961/17 від 05.07.2017.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017
у справі №910/2087/17 (суддя Літвінова М.Є.)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті"
до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Златобанк" Славінського Валерія Івановича
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі № 910/2087/17 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з винесеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що рахунки-фактури та відображені в них суми відповідають умовам визначеного за п. 1.3.1. Загальних умов кредитування до додатку до кредитного договору, якими передбачено, що для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів: Гончарова С.А., Станіка С.Р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2017 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 02.08.2017.
20.07.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів третьою особою подано заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до якої, останній просить залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
02.08.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого, останній просить залишити рішення першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 02.08.2017 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі №910/2087/17 скасувати.
В судовому засіданні 02.08.2017 представник відповідача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням відзиву поданого під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі №910/2087/17 залишити без змін.
В судовому засіданні 02.08.2017 представник третьої особи заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі з урахуванням заперечень на апеляційну скаргу поданих під час апеляційного провадження та просив відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі №910/2087/17 залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між позивачем (Компанія) та відповідачем (Позичальник) 19.08.2014 було укладено Кредитний договір № 50012141 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Компанія зобов'язується надати Позичальнику кредит у сумі 543 501,57 грн., що еквівалентно 40 864,78 доларів США, додатковий кредит в сумі 161 012,45 грн., що еквівалентно 12 106,20 доларів США, за курсом ПАТ "Креді Агріколь Банк", що дорівнює 13,3000 грн./ дол.США, на строк 60 місяців з процентною ставкою 9,90% (змінна ставка відповідно до статті 2, 3 Загальних умов кредитування).
Однак, відповідач в обумовлені Договором строки грошові кошти позивачу не повернув.
У відповідності до Постанови Правління НБУ від 12.05.2015 № 310 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Златобанк", Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 99 від 13.05.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Златобанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", відповідно до якого було розпочато процедуру ліквідації АТ "Златобанк" з 14.05.2015 та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Златобанк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славінського Валерія Івановича строком на 1 рік з 14.05.2015 до 13.05.2016 включно.
Позивач, супровідним листом № 4340, 18.06.2015 направив на адресу відповідача Заяву про задоволення вимог кредитора від 17.06.2015 по Кредитному договору № 50012141 від 19.08.2014, в якій просив, зокрема, визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" кредитором АТ "Златобанк" відповідно до умов Кредитного договору № 50012141 від 19.08.2014 на загальну суму 1 033 642,78 грн., включити грошові вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" в розмірі 1 033 642,78 грн. до реєстру вимог кредиторів АТ "Златобанк".
Зазначена заборгованість складається з заборгованості по оплаті щомісячних платежів за період з 03.12.2014 по 04.02.2015 в сумі 59 184,03 грн. (57 388,34 грн. поточна заборгованість, 297,37 грн. пені, 1 498,32 грн. штрафу) та простроченої заборгованості у розмірі 974 458,75 грн.
Зазначені вимоги позивача відповідачем були задоволені частково та Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 210/15 від 03.09.2015 затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "Златобанк", серед яких акцептовано вимоги позивача на суму 557 786,07 грн., з яких 57 388,34 грн. поточної заборгованості та 500 397,73 грн. простроченої заборгованості.
Таким чином, з заявлених позивачем кредиторських вимог щодо простроченої заборгованості у розмірі 947 458,75 грн., відповідачем було акцептовано лише 500 397,73 грн. Вимоги у розмірі 297,37 грн. пені, 1 498,32 грн. штрафу акцептовані не були.
Враховуючи зазначені обставини, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (надалі - Закон).
Як передбачено п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону, з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 48 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до приписами статті 45 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відомості про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду повинні містити:
1) найменування та інші реквізити банку, що ліквідується;
2) дату та номер рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) дату та номер рішення виконавчої дирекції Фонду про призначення уповноваженої особи Фонду;
4) прізвище, ім'я та по батькові уповноваженої особи Фонду;
5) інформацію про місце та строк приймання вимог кредиторів.
Уповноважена особа Фонду в семиденний строк з дати прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку розміщує оголошення, що містить відомості про ліквідацію банку відповідно до частини третьої цієї статті, в усіх приміщеннях банку, в яких здійснюється обслуговування клієнтів. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Як передбачено ст. 49 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів уповноважена особа Фонду сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Уповноважена особа Фонду зобов'язана у 60-денний строк з дня його призначення надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем значилась прострочена заборгованість у розмірі 37 623,89 доларів США, яка була переведена позивачем у гривневий еквівалент по курсу валют ПАТ "Креді Агріколь Банк" чинного на 13.02.2015 - 25,9грн./дол.США, що становить 974 458,75 грн.
Щодо посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано, що рахунки-фактури та відображені в них суми відповідають умовам визначеного за п. 1.3.1. Загальних умов кредитування до додатку до кредитного договору, якими передбачено, що для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, апеляційний суд зазначає наступне.
Як передбачено п. 1.3.1. Загальних умов кредитування, розмір платежів, що підлягають сплаті Позичальником у повернення Кредиту, визначено в еквіваленті іноземної валюти станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору, у Графіку погашення кредиту, який є невід'ємною частиною Кредитного договору. В подальшому Позичальник сплачує платежі у повернення Кредиту та Додаткового кредиту відповідно до виставлених Компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування обмінного курсу за безготівковими операціями банку, назву якого зазначено у Кредитному договорі, до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у Графіку погашення кредиту; при цьому для розрахунку використовується обмінний курс, чинний станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка з урахуванням передбачених нижче особливостей.
Позитивне або від'ємне значення різниці, яка виникла внаслідок зміни обмінного курсу іноземної валюти за безготівковими операціями, чинного станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунка, та обмінного курсу за безготівковими операціями, станом на робочий день, що передував дню укладення Кредитного договору, по відношенню до основної суми враховується як коригування суми процентів, що підлягають сплаті відповідно до умов цього Кредитного договору. При цьому сума основної заборгованості за Кредитним договором відображається в рахунках, наданих Компанією, в українських гривнях відповідно до встановленого сторонами еквіваленту в іноземній валюті за обмінним курсом іноземної валюти за безготівковими операціями станом на робочий день, що передує дню укладення Кредитного договору.
Однак, під час розрахунку суми боргу позивачем не було враховано особливостей, визначених абзацом 2 п. 1.3.1. Загальних умов кредитування, що призвело до неправильного визначення суми боргу у гривневому еквіваленті.
Проте відповідач, у свою чергу, розраховуючи суму заборгованості перед позивачем врахував вищевказані умови Договору та правомірно визначив, що розмір заборгованості складає 500 397,73 грн., яка і була акцептована.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у включенні до реєстру акцептованих вимог кредиторів заявлені позивачем вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 1 498,32 грн. та пені в сумі 297,37 грн., виходячи з наступного.
Згідно з п. 8.1. Загальних умов кредитування у разі порушення Позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення Кредиту та/або Додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту, Позичальник сплачує компанії пеню у розмірі 10% річних від суми заборгованості за кожний день прострочення до моменту повного погашення заборгованості включно.
У відповідності до п. 8.3. Загальних умов кредитування за кожен випадок порушення Позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. Позичальник сплачує компанії штраф в українських гривнях у розмірі еквіваленту 15 Євро чи 20 доларів США відповідно до еквіваленту суми кредиту та/або Додаткового кредиту у Кредитному договору за обмінним курсом банку, зазначеним у Кредитному договорі на момент направлення Компанією першого листа щодо сплати. Якщо Позичальник у розумний строк після направлення листа продовжує порушувати вказані статті, Компанія направляє другий лист. У такому випадку штраф за порушення Позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., складатиме еквівалент 20 Євро чи 25 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у Кредитному договорі на момент направлення компанією такого листа. Якщо Позичальник у розумний строк після направлення другого листа продовжує порушувати вказані статті, Компанія має право направити третій лист. У такому випадку штраф за порушення Позичальником умов статей 5.1., 5.2., 5.3., 5.4., складатиме еквівалент 25 Євро чи 30 доларів США в українських гривнях за обмінним курсом банку, зазначеним у Кредитному договорі на момент направлення Компанією такого листа. Позичальник зобов'язується сплатити всі вищевказані штрафи протягом строку відповідно до Кредитного договору або у строки, окремо вказані Компанією.
Матеріали справи містять надані позивачем листи щодо сплати заборгованості від 08.01.2015, 19.01.2015, 04.02.2015 відповідно до п. 8.1. Договору, однак в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження направлення означених листів відповідачу.
В свою чергу, відповідачем надано до матеріалів справи довідку № 1171 від 26.05.2016 про те, що вищевказані листи від позивача на його адресу не надходили.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що листом № 2008 від 08.07.2015 відповідач повідомив позивача про те, що для прийняття рішення щодо включення вимог позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів йому необхідно надати розрахунок суми заборгованості та вказати курс, який використовувався в розрахунку, а також належним чином оформлену довідку розрахункового банку із зазначеним курсом, який використовувався для обчислення.
Позивачем, на виконання викладених у вищевказаному листі вимог направлено на адресу відповідача лист від 14.07.2015 щодо деталізації розрахунку заборгованості, до якого додав рахунки № 00230219 від 03.12.2014, № 00233408 від 12.01.2015, № 00240344 від 02.02.2015.
Однак, ані зі змісту вищевказаного листа позивача, ані за змісту доданих до нього рахунків неможливо встановити за який саме період позивачем нарахована пеня та виходячи з якої саме суми боргу здійснювались відповідні нарахування.
Беручи до уваги вищевикладене, відповідач не мав можливості встановити відповідність розміру нарахованих позивачем пені та штрафу вимогам п. п. 8.1., 8.3. Загальних умов кредитування та їх підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду.
Як передбачено п. 2 ч. 2 ст. 49 Закону, протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи, зокрема відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем правомірно не були включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів вимоги позивача щодо простроченої заборгованості в сумі 475 856,71 грн., а тому, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті", викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі №910/2087/17 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі №910/2087/17 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2017 у справі №910/2087/17 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/2087/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді С.А. Гончаров
С.Р. Станік