04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"26" липня 2017 р. Справа№ 927/214/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Тищенко А.І.
Гончарова С.А.
при секретарі Даниленко Т.О.
за участю представників:
від прокуратури (апелянта): Бондарчук І.П. - представник за посвідченням №026128 від 13.05.2014р.
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017р.
у справі № 927/214/17 (суддя Кушнір І.В.)
За позовом: Заступника прокурора Чернігівської області, в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області
Відповідач Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,
про стягнення збитків (упущеної вигоди) 95664,32 грн.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017 у справі № 927/214/17 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2017р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Куксова В.В., суддів Тищенко А.І., Гончарова С.А.
01.06.2017р. Київським апеляційним господарським судом була винесена ухвала, про прийняття апеляційної скарги Заступника прокурора Чернігівської області до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі №927/214/17 та призначено розгляд апеляційної скарги на 12.07.2017р.
В судове засідання 12.07.2017р. позивач та відповідач своїх представників не направили, причини неявки суду не відомі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017р. відкладено розгляд справи на 26.07.2017р.
У судове засідання від 26.07.2017р. представник прокуратури з'явився, підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі, просив суд задовольнити її, рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017р. у справі №927/214/17 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники позивача та відповідача у судове засідання, яке відбулось 26.07.2017р. не з'явились, причини неявки суду не відомі, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача та відповідача є можливим.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, присутніх в судовому засіданні, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
14.11.2007р. рішенням дванадцятої сесії п'ятого скликання Борзнянської міської ради "Про надання земельних ділянок несільськогосподарського призначення в оренду" надано СПД ОСОБА_4 в короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 2200 м кв., на якій розташовані комплекс нежитлових будівель - ательє ІІ розряду для ведення підприємницької діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На виконання даного рішення між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_4 був укладений типовий договір оренди землі (далі-Договір).
Відповідно до п.п.1-2 Договору Позивач (Орендодавець) надає, а Відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення - комерційна діяльність та промисловість, яка знаходиться АДРЕСА_1, загальною площею 2200,0 м кв., в тому числі забудовані землі 2200,0 м кв.
Пунктом п.8 Договору встановлено, що цей договір укладено строком на п'ять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом (збори, сходи, ЗМІ) Орендодавця про намір продовжити його дію.
Даний Договір, зареєстрований у Борзнянській філії ДЗК 11.02.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.2008 за №040884200001.
З акту приймання-передачі земельної ділянки від 14.11.2007 вбачається факт передачі Позивачем Відповідачу земельної ділянки площею 2200 кв.м.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 26 лютого 2010 року №17-10 "Про оформлення права приватної власності на нежитлові будівлі по АДРЕСА_1" вирішено оформити право приватної власності з послідуючою видачею свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі за ОСОБА_4, а саме: 3-х поверховий будинок побуту, офіс банку, гараж по АДРЕСА_1 взамін договору купівлі-продажу від 02.10.2007 року №3237.
У матеріалах справи міститься копія проекту договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2012 року між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_4, відповідно до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку за цільовим призначенням: комерційна діяльність, промисловість, з цільовим використанням (видом діяльності): 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств іншої промисловості, яка знаходиться Чернігівська область, АДРЕСА_1, загальною площею 1772,0 м кв., в тому числі забудовані землі 1772,0 м кв.
За умовами п. 8 проекту Договору його укладено до одного року. Після закінчення строку договору Орендар, який належно виконував умови договору має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Пунктом 40 проекту Договору встановлено, що він набирає чинності після підписання його сторонами.
Даний проект договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2012 року підписаний лише Борзнянською міською радою.
У листі Борзнянської міської ради від 26.12.2012 №299 ФОП ОСОБА_4 було доведено до відома, що термін дії договору оренди землі від 01 листопада 2007 року за адресою: АДРЕСА_1, закінчився 01 листопада 2012 року, у зв'язку з чим дія договору припинена, а також повідомлялося, що згідно п.8 договору Відповідачу необхідно у встановленому чинним законодавством та договором порядку повідомити Борзнянську міську раду про намір продовжити його дію, до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі необхідно додати проект додаткової угоди. Разом з тим, повідомлено, що за відсутності повідомлення ФОП ОСОБА_4 про намір поновити договір оренди землі від 01.11.2007, а також зважаючи на неналежне його виконання Відповідачем, Борзнянська міська рада висловлює своє заперечення у поновленні договору оренди.
Згідно з витягом з розносної книги 3-21, копія якого міститься в матеріалах справи, 26.11.2012 ФОП ОСОБА_4 відмовився від отримання повідомлення №299 про поновлення договору оренди земельної ділянки.
Також, у матеріалах справи міститься лист Борзнянської міської ради від 18.02.2013 №45, в якому Борзнянська міська рада повідомляла Відповідачу, що 17 січня 2013 року Відповідачу були вручені чотири договори оренди на земельні ділянки по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 для їх підписання та реєстрації в Борзнянському відділенні Бахмацької МДПІ, термін реєстрації договорів спливає 20 лютого 2013 року, та просила терміново зареєструвати договори та 1 екземпляр надати в міську раду.
Згідно з витягом з розносної книги 3-21, копія якого міститься в матеріалах справи, 19.02.2013 ОСОБА_4 відмовився від отримання нагадування про заключення договору оренди земельної ділянки, в тому числі по АДРЕСА_1.
Як вбачається з листа №59 від 24.03.2015, Борзнянська міська рада нагадувала Відповідачу про закінчення терміну дії договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1, та просила терміново заключити договір оренди за вищевказаною адресою та добровільно сплатити заборгованість в сумі 24932,88 грн. за період із 01 листопада 2012 року до 01 березня 2015 року.
Згідно з витягом з розносної книги 03-13, копія якого міститься в матеріалах справи, 26.03.2013 ОСОБА_4 відмовився від підпису про отримання повідомлення про заключення договору оренди та сплати заборгованості, АДРЕСА_1 (листа вих. №59 від 24.03.2015).
Відповідно до довідки Комунального підприємства Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради №46 від 12.02.2016, виданої за запитом Борзнянської міської ради, нежитлова будівля, яка знаходиться по АДРЕСА_1, зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_4 в цілому на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Борзнянської міської ради від 26.02.2010р. №17-10 і записано до книги за реєстровим №13056009.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2016 №10-25-0.2-134218/2-16 на виконання листа Прокуратури Чернігівської області стосовно надання інформації про земельну ділянку з кадастровим номером 7420810100:01:0033, повідомляється, що за інформацією, наданою відділом Держгеокадастру у Борзнянському районі Чернігівської області земельна ділянка з кадастровим номером 7420810100:01:0033 має площу 0,2225 га та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Рішенням 12 сесії 5 скликання міської ради від 14.11.2007 року, зазначену земельну ділянку передано в оренду на п'ять років СПД ОСОБА_4 для комерційного використання, угіддя - забудовані землі. Термін дії договору оренди закінчився 10 лютого 2013 року.
Розпорядженням Борзнянської районної державної адміністрації Чернігівської області №419 від 23.09.2016 "Про комісії з визначення збитків власникам землі та користувачам" створено комісію для визначення розміру збитків за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Борзна, заподіяних Борзнянській міські раді: Приватним підприємцем СПД ОСОБА_4 у складі згідно з додатком.
Також в матеріалах справи міститься копія листа Борзнянської державної адміністрації Чернігівської області від 20.01.2017 №172/2-10 з доказами його направлення Відповідачу, в якому Відповідач запрошувався 30.01.2017 до райдержадміністрації для участі у засіданні комісії із визначення розміру збитків за використання земельної ділянки.
Вищевказаною комісією з визначення збитків, складено акт про визначення розмірів збитків орендодавцю, відповідно до якого сума неодержаного Борзнянською міською радою доходу у вигляді не сплаченої орендної плати за час фактичне використання земельної ділянки становить 95664,32 гривень за період із 2014р. - вересень 2016 року.
Відповідно до протоколу №3 засідання комісії для визначення розміру збитків за користування земельною ділянкою територіальної громади м. Борзна, заподіяних Борзнянській міські раді СПД ОСОБА_4 від 30.01.2017, комісія вирішила затвердити акт із встановленим розміром збитків, заподіяних Борзнянській міській раді СПД ОСОБА_4, за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 0,2225 га, за період 2014, 2015 роки та за 8 місяців 2016 року згідно нового розрахунку від 30.01.2017 року.
Відповідно до розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою площею 2225 м кв., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ФОП ОСОБА_4, затвердженого в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Бондаренко В.В. 30 січня 2017 року, загальна сума орендної плати за 2014, 2015 та 8 місяців 2016 року становить 95664,32 гривень.
Як вбачається з вищевказаного розрахунку, грошова оцінка всієї земельної ділянки 197385,15 грн. Площа земельної ділянки 2225 кв.м.
Даний акт затверджено в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Бондаренко В.В. 30 січня 2017 року.
Враховуючи, що Відповідач використовує земельну ділянку площею 2225 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без правовстановлюючих документів, а також, що збитки в розмірі 95664,32 грн. Відповідачем не відшкодовані, Прокурор звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення вказаної суми збитків.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне
З аналізу частини 1 пункту 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами) вбачається, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини)."
Згідно з ч.ч.3,4 п.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України за N02-5/215 від 01.04.94р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вбачається, що як у випадку невиконання договору, так і за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (статті 614 та 1166 ЦК України). Однак щодо зобов'язань, які виникають внаслідок заподіяння шкоди, є виняток з цього загального правила, тобто коли обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на особу без її вини (статті 1173, 1174, 1187 ЦК України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Пунктом 6 даного Роз'яснення передбачено, що для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести позивач або відповідач.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України. Виходячи з цього, відповідно до статті 1172 ЦК України позивач повинен довести, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.
При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.
Для правильного вирішення даного спору про стягнення позадоговірної матеріальної шкоди має бути встановлена наявність 4 складових елементів відповідальності за завдану шкоду, а саме: 1.неправомірні дії або бездіяльності особи; 2.завдання шкоди; 3.безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями або бездіяльністю особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою; 4.вина завдавача шкоди.
Вищенаведені ч.ч.2,3 п.6 Роз'яснення прямо вказують, що Позивач повинен довести, зокрема, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди, і що встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків, а саме, Позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Таким чином, Прокурором та Позивачем має бути доведено, що шкода є наслідком дій або бездіяльності виключно завдавача - Відповідача, які з безпосередністю, неминучістю та невідворотністю завдають дану шкоду.
В даному випадку Прокурор та Позивач обґрунтовують свої позовні вимоги тим, що внаслідок бездіяльності виключно Відповідача щодо поновлення типового договору оренди земельної ділянки від 01.11.2007 чи укладення нового договору щодо цієї земельної ділянки Борзнянській міській раді були завдані збитки, що є предметом даного позову.
Як зазначено вище, 01.11.2007 Між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_4 був укладений типовий договір оренди землі (далі-Договір).
Відповідно до п.п.1-2 Договору Позивач (Орендодавець) надає, а Відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для несільськогосподарського призначення - комерційна діяльність та промисловість, яка знаходиться АДРЕСА_1, загальною площею 2200,0 м кв., в тому числі забудовані землі 2200,0 м кв.
Відповідно до ч.2 ст.125 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент укладення Договору передбачено, що право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Відповідно до розділу Прикінцеві положення вказаного Договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір зареєстрований у Борзнянській філії ДЗК 11.02.2008, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.02.2008 за №040884200001.
Таким чином, Договір набрав чинності 11 лютого 2008 року.
За умовами п. 8 Договору його укладено строком на п'ять років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово чи іншим шляхом (збори, сходи, ЗМІ) Орендодавця про намір продовжити його дію.
Враховуючи положення п.8 Договору, що останній укладено на 5 років, останнім днем дії даного Договору було 10 лютого 2013 року.
Відповідно до ч.ч.1-10 ст.33 Закону України "Про оренду землі", в редакції чинній на момент закінчення договору, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
Зокрема, у частині першій статті 33 цього закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.
Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).
Так, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та про своє рішення.
Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
В матеріалах справи відсутні докази того, що від відповідача на адресу позивача надходили письмові заперечення щодо продовження дії договору так і листи-повідомлення про намір продовжити дію договору з проектом додаткової угоди.
Натомість, у матеріалах справи міститься лист Борзнянської міської ради за №45 від 18.02.2013, в якому Борзнянська міська рада повідомляла Відповідачу, що 17 січня 2013 року Відповідачу були вручені чотири договори оренди на земельні ділянки по АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 для їх підписання та реєстрації в Борзнянському відділенні Бахмацької МДПІ, термін реєстрації договорів спливає 20 лютого 2013 року, та просила терміново зареєструвати договори та 1 екземпляр надати в міську раду.
З даного листа вбачається, що Борзнянська міська рада направила даний лист саме протягом місяця після закінчення дії договору від 01.11.2007 і жодним чином не заперечувала проти продовження дії договору.
Крім того, про намір продовження цього договору Позивач зазначав і в свої листах від 26.12.2012 за №299 та від 24.03.2015 за №59.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що в даному випадку до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у наведеній редакції, в силу положень якої вищевказаний типовий договір від 01.11.2007 вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Разом з тим, ч.ч.6-8 наведеної статті 33 вимагають юридичного оформлення такого визнання поновленим договору оренди шляхом укладення відповідної додаткової угоди між сторонами.
При цьому, наведені частини статті 33 жодним чином не передбачають, що складення та направлення проекту додаткової угоди є виключним обов'язком орендаря.
Так, ч.8 ст.33 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Тобто, виходячи з тексту даної частини ініціатором укладення такої додаткової угоди може бути як орендар, так і орендодавець.
В спірних правовідносинах, особливо щодо безпосередньо самої процедури укладення чи продовження договору оренди землі, Борзнянська міська рада діє не як орган, що здійснює владні функції і повноваження якого в першу чергу регламентуються ст.19 Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування", а як рівний учасник договірних земельно-орендних відносин, права і обов'язки якого (а не повноваження) в зазначеному статусі в першу чергу регламентуються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють земельні відносини.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно з ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі", передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
З викладеного вбачається, що основним сенсом та зацікавленістю оренди для орендаря є отримання відповідного майна для використання у своїй господарській діяльності. В свою чергу, для орендодавця основним сенсом та зацікавленістю оренди є саме отримання відповідної орендної плати.
В позовній заяві прокурор посилається на наступні норми чинного законодавства, а саме на ч.1 ст.206 Земельного кодексу України, з якої вбачається, що використання землі в Україні є платним, а з ч.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Відповідно до п.п.1 п. "б" ч.1 ст.33 зазначеного Закону, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження: здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.
На підставі викладеного, Прокурором у позовній заяві зроблений абсолютно правильний висновок, що місцеві ради, відповідно до закону, від імені та в інтересах територіальної громади міста повинні здійснювати контроль за надходженням коштів від використання землі у межах міста та не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування.
Викладене підтверджує вищевказаний висновок суду про те, що в укладенні договору оренди однаково зацікавлені як орендар, так і орендодавець.
В матеріалах справи відсутні докази направлення проекту додаткової угоди про поновлення дії вищевказаного типового договору від 01.11.2007 на той самий строк та на тих саме умовах.
Також крім ненадання доказів направлення проекту саме додаткової угоди про поновлення дії вищевказаного типового договору від 01.11.2007 на той самий строк та на тих саме умовах, Прокурором і Позивачем не представлено суду і доказів звернення Позивача до суду з позовом про зобов'язання укладення такої додаткової угоди або визнання її укладеною.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що Позивачу було достеменно відомо про таку можливість та необхідність Позивача вживати відповідні заходи.
У матеріалах справи міститься копія проекту договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2012 року між Борзнянською міською радою та СПД ОСОБА_4, який був складений саме Позивачем та, як зазначається ним, направлявся Відповідачу для підпису, однак останній не підписав даний проект.
Проте, даний проект не можу бути взятий судом до уваги з наступних підстав.
По-перше, як зазначено в цьому проекті, його предметом є земельна ділянка загальною площею 1772,0 м кв., а не 2200 кв.м, як у типовому договорі від 01.11.2007.
У листі Борзнянської міської ради від 11.04.2017 №179 на вимогу суду було повідомлено, що у даному проекті договору зазначалась зменшена площа земельної ділянки, а саме 0,1772 га у зв'язку з тим, що землекористувач планував змінити межі земельної ділянки, перенісши бетонний паркан. Тому за усним проханням звернувся до міської ради для отримання інформації щодо можливості зменшення розміру орендної плати, шляхом перенесення огорожі. Землевпорядником було підготовлено зразок проекту договору оренди, але землекористувач не переніс огорожу і не подав заяви до сесії міської ради про заключення договору оренди. Проект землеустрою щодо зміни меж земельної ділянки не виготовлявся, рішення сесії Борзнянської міської ради про зміни розміру земельної ділянки не приймалося.
Відповідно до ч.10 ст.33 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент закінчення типового договору від 01.11.2007 встановлено, що у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди."
Згідно з ч.ч.1,3 ст.124 Земельного кодексу України, Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу."
Нормами статті 134 Земельного Кодексу встановлено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; поновлення договорів оренди землі.
Згідно з ч.ч.1,2,3,6 ст.123 зазначеного Кодексу передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок.
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В такому випадку розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, уповноваженим здійснювати розпорядження цією земельною ділянкою.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції стосовно того, що Прокурором та Позивачем не представлено суду жодного належного та допустимого письмового доказу, а саме: письмового звернення Позивача до Відповідача з приводу зменшення орендованої земельної ділянки та надання дозволу на відповідне перероблення проекту відведення чи технічної документації; надання Позивачем такого дозволу; відповідне перероблення проекту відведення чи технічної документації Відповідачем з наступним їх затвердженням відповідним рішенням Позивача; зменшення орендованої площі з будь-яких інших правових та фактичних підстав.
Виходячи з вищевикладеного зменшення Позивачем у вищевказаному проекті договору орендованої площі є незаконним та необґрунтованим, а також не знаходить підстав для застосування до спірних правовідносин саме ч.10 ст.33 Закону України "Про оренду землі."
Колегією суддів апеляційної інстанції враховано, що збитки Позивачем Відповідачу нараховувалися саме з первісного розміру земельної ділянки, а не зменшеного.
У зазначеному проекті договору зазначено, що він укладений на підставі рішення 18 сесії 6 скликання Позивача від 23.10.2012.
Судом першої інстанції витребовувалося дане рішення від Прокурора та Позивача.
У листі Борзнянської міської ради від 11.04.2017 за №183 повідомлено, що у зразку проекту договору оренди землі підставою для укладання даного договору є рішення 18 сесії 6 скликання від 23.10.2012 року, але фактично дане питання на вказаній сесії не розглядалося, бо ФОП ОСОБА_4 не подав заяви до сесії міської ради, підстав для розгляду даного питання не було. Землевпорядником було зазначено у зразку проекті договору оренди земельної ділянки заплановану дату сесії, бо землекористувач усно зобов'язувався подати заяву на сесію.
За викладених обставин, укладення договору оренди без реально існуючого рішення Позивача та з зазначенням рішення, яке не має жодного відношення до спірних правовідносин, є прямим порушенням вимог наведених ч.ч.1,3 ст.124 Земельного кодексу України у відповідній редакції.
Також слід зазначити, що ухвалою місцевого господарського суду від 27.03.2017 було зобов'язано Прокурора та Позивача надати письмові докази, які підтверджують факт, дату (Позивачем зазначено 17.01.2013), час, місце та обставини вручення проекту договору оренди щодо спірної земельної ділянки повноважній особі Відповідача, а також посадову особу Позивача, яка здійснювала вручення, з доказами наявності повноважень на таке вручення на момент самого вручення.
З даного приводу у листі Борзнянської міської ради від 11.04.2017 №179 повідомлено, що землевпорядником ОСОБА_8 17 січня 2013 року ОСОБА_4 було вручено зразок проекту договору оренди землі за адресою: АДРЕСА_1.
Будь-яких інших належних та допустимих письмових доказів, які б достатньо та достовірно підтверджували факт надіслання, передачі та отримання Відповідачем даного проекту договору, зокрема, його підпис про отримання або лист, відправлений поштовим зв'язком з описом вкладення, Прокурором та Позивачем представлено не було.
Відповідно до ухвали місцевого суду від 27.03.2017 було зобов'язано Прокурора та Позивача надати письмове пояснення з доданням відповідних доказів: чи звертався Позивач після вказаного ним вручення проекту договору оренди та неотримання відповіді з позовом до суду про зобов'язання Відповідача укласти зазначений договір оренди або визнання укладеним даного договору, якщо ні - то чому.
Листом від 11.04.2017 №182 Борзнянська міська рада повідомила, що Позивач з позовом до суду про зобов'язання ФОП ОСОБА_4 укласти договір оренди землі не звертався, тобто, Позивач не довів вжиття ним всіх можливих заходів для укладення договору на підставі вказаного проекту.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, стосовно того, що Прокурором та Позивачем не доведено безпосереднього причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю Відповідача та збитками Позивача, а саме, що завдані збитки є наслідком бездіяльності виключно Відповідача, а не також і бездіяльності самого Позивача.
Також з приводу розміру завданої шкоди апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Акт про визначення розмірів збитків орендодавцю, відповідно до якого сума неодержаного Борзнянською міською радою доходу у вигляді не сплаченої орендної плати за час фактичне використання земельної ділянки становить 95664,32 гривень за період із 2014р. - вересень 2016 року. затверджений підписом в.о. голови Борзнянської районної державної адміністрації Бондаренко В.В. 30 січня 2017 року та скріплений печаткою РДА.
Відповідно до ч.ч.1,4 п.2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 (зі змінами), в редакції станом на 30.01.2017:
"Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії."
Таким чином, наведеним пунктом Порядку вищевказаний акт мав затверджуватися саме Борзнянською райдержадміністрацією, як органом, а не головою РДА, як окремою посадовою особою.
Згідно з ч.1 ст.6 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року N586-XIV в редакції, чинній станом на 30.01.2017, яка має назву "Акти місцевих державних адміністрацій" встановлено, що на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим судом стосовно того, що затвердження зазначеного акту про визначення розмірів збитків саме Борзнянською РДА, як відповідним органом, мало відбуватися шляхом видання відповідного розпорядження головою Борзнянської РДА, що спростовує доводи Прокурора в цій частині.
Разом з тим в матеріалах справи відсутнє таке розпорядження.
За викладених обставин, представлений Прокурором та Позивачем акт про визначення розміру збитків не може бути визнаний судом в якості належного та допустимого доказу, який підтверджує розмір завданих Позивачу збитків.
Виходячи з вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що Прокурором та Позивачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами наявності наведених у позові підстав для стягнення збитків, а тому позов задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволені заявленого позову, оскільки оскаржуване рішення є таким, що відповідає загальним принципам справедливості та законності, та спрямоване на захист порушеного позивачем права та інтересу відповідача. Доводи позивача висновків суду не спростовують.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене позовні вимоги Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Борзнянської міської ради Чернігівської області є безпідставними, та такими, що вірно відмовлені судом першої інстанції.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, а тому рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
Разом з тим, доводи Заступника прокурора Чернігівської області, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017р. по справі №927/214/17 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017р. по справі №927/214/17- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.04.2017р. по справі №927/214/17- залишити без змін.
3. Матеріали справи №927/214/17 повернути до суду першої інстанції.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В. Куксов
Судді А.І. Тищенко
С.А. Гончаров