04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"02" серпня 2017 р. Справа№ 910/25433/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гончарова С.А.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.
за участю представників:
арбітражний керуючий: Кізленко В.А.;
від ПАТ «Укрексімбанк»: Каратун Є.Є. - за належним чином оформленою довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича
на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року
у справі № 910/25433/14 (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Приватного акціонерного товариства „Рециклінг-Центр"
про банкрутство
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2017 року в справі № 910/25433/14 задоволено частково заяву ліквідатора ПрАТ „Рециклінг-Центр" арбітражного керуючого Кізленка В.А. про надання згоди на продаж заставного майна, скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії. Надано згоду на продаж всього рухомого та нерухомого майна ПрАТ „Рециклінг-Центр" переданого у заставу ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" на підставі договору застави № 18106Z79 від 17.07.2006 року. В іншій частині заяву залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, арбітражний керуючий Кізленко В.А. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року в частині відмови у задоволенні вимог про скасування обтяжень та арештів майна ПрАТ „Рециклінг-Центр" та зобов'язання Державних реєстраторів внести відповідні записи до реєстрів та прийняти нове рішення, яким заяву ліквідатора в частині скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що на переконання арбітражного керуючого ухвала Господарського суду м. Києва від 19.06.2017, прийнята за результатами розгляду заяви ліквідатора ПрАТ «Рециклінг-Центр» про надання згоди на продаж заставного майна, скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії, в частині відмови в задоволенні вимог про скасування обтяжень та арештів, зобов'язання державних реєстраторів внести відповідні записи до реєстрів є незаконною та підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд не врахував того, що ліквідатор в ході здійснення ліквідаційної процедури не позбавлений права звернутися до суду із заявою про скасування обтяження за договорами іпотеки чи застави, якщо банк -іпотеко чи -заставодержатель не надасть згоди на реалізацію заставного майна і така згода буде надана судом в порядку частини 4 статті 42 Закону. Надання згоди на продаж заставного майна судом нерозривно пов'язано з
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Сотнікова С.В., Доманської М.Л.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 року справу № 910/25433/14 прийнято до провадження у вказаному складі колегії суддів, розгляд справи призначено на 18.07.2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року задоволено заяву головуючого судді Остапенка О.М., суддів : Доманської М.Л., Сотнікова С.В. про самовідвід.
Відповідно до Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 20.07.2017 року справу № 910/25433/14 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Гончарова С.А., суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2017 року колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 01.08.2017 року.
Приватне підприємство «Експертгарант», згідно з поданим до суду 31.07.2017 року клопотанням, просить апеляційний суд відкласти розгляд справи №910/25433/14 на іншу дату та продовжити строк розгляду справи на 15 днів, у зв'язку з тим, що ПП «ЕКСПЕРТГАРНАТ», як кредитором також було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду м. Києва від 19.06.2017 року у цій справі, яка була отримана Господарським судом м. Києва ще 08.07.2017, втім станом на сьогоднішній день ще не призначена до розгляду Київським апеляційним господарським судом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Таким чином, зазначеною статтею проголошено "право на суд", одним з аспектів якого є право на розгляд справи упродовж розумного строку.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" (Заява № 16652/04) від 02.12.2010 (пункт 28) Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.
В постанові Вищого господарського суду України від 07 липня 2016 року у справі № 910/21819/15 зазначено, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.
З огляду на викладене, обставини викладені Приватним підприємством «Експертгарант» є необґрунтованими, тому колегія суддів відхиляє вказане клопотання про відкладення розгляду справи.
Апелянт, згідно з поданим до суду 31.07.2017 року доповненнями підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та зазначає, що на його переконання ухвала Господарського суду м. Києва від 19.06.2017, прийнята за результатами розгляду заяви ліквідатора ПрАТ «Рециклінг-Центр» про надання згоди на продаж заставного майна, скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії, в частині відмови в задоволенні вимог про скасування обтяжень та арештів, зобов'язання державних реєстраторів внести відповідні записи до реєстрів є незаконною та підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Апелянт, в своїх доповненнях зазначає, що Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Закон), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у тому числі скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції зміні з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як зазначалось, Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" в порядку, передбаченому ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою Господарського суду м. Києва від 02.12.2015 Приватне акціонерне товариство "Рециклінг-Центр" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії боржника Кучака Юрія Федоровича.
28.12.2015 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 208 633 грн. 60 коп.
30.12.2015 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Київенерго" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 4 857 553 грн. 93 коп.
11.01.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з кредиторськими вимогами до боржника на суму 81 231 389 грн. 05 коп.
Ухвалами Господарського суду м. Києва від 30.12.2015, 05.01.2016 та 15.01.2016 вказані заяви були прийняті до розгляду та призначено розгляд заяв на 08.02.2016.
05.02.2016 до Господарського суду м. Києва надійшов на затвердження реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" на загальну суму 98 396 317 грн. 08 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.05.2016 замінено Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва його правонаступником - Правобережним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.08.2016 задоволено скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії ліквідатора банкрута Кучака Ю.Ф. припинено його повноваження, ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" призначено арбітражного керуючого Кізленка В.А.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 відмовлено в задоволенні заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" арбітражного керуючого Кізленка В.А. про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.10.2016 задоволено заяву Приватного підприємства "Експертгарант" з кредиторськими вимогами до Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" на суму 22 756 грн. 00 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 12.01.2017 апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.08.2016 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2017 касаційну скаргу арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду м. Києва від 12.01.2017 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 03.08.2016 в частині припинення повноважень ліквідатора Кучака Ю.Ф. у справі № 910/25433/14 залишено без змін.
Матеріали справи № 910/25433/14 повернуто до Господарського суду м. Києва.
06.12.2016 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кізленка В.А. про продовження строків ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр".
06.02.2017 до Господарського суду м. Києва надійшла заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кізленка В.А. про надання згоди на продаж заставного майна, скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.03.2017 справу призначено до розгляду на 24.04.2017.
05.04.2017 до Господарського суду м. Києва надійшла скарга Приватного підприємства "ЕкспертГарант" на дії ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" арбітражного керуючого Кізленка В.А.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.04.2017 задоволено клопотання ліквідатора та відкладено розгляд справи на 22.05.2017.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2017 задоволено клопотання Приватного підприємства "ЕкспертГарант" та відкладено розгляд справи на 19.06.2017 у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів.
19.06.2017 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Приватного підприємства "ЕкспертГарант" про відкладення розгляду справи.
Ухвалами Господарського суду м. Києва від 19.06.2017 відмовлено у задоволенні скарги Приватного підприємства "ЕкспертГарант" на дії ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" арбітражного керуючого Кізленка В.А., також відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" арбітражного керуючого Кізленка В.А. про продовження строків ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора на шість місяців.
Заява ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кізленка В.А. про надання згоди на продаж заставного майна, скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії, мотивована тим що, оскільки, 12.01.2017 аукціон з продажу майна Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" визнаний таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні, то згідно з вимогами ст. 65 Закону України про банкрутство, якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов'язаний провести повторний аукціон.
Приймаючи ухвалу про часткове задоволення заяви ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича про надання згоди на продаж заставного майна, скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії, суд першої інстанції виходив з того, що оцінка майна боржника здійснюється, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виключно ліквідатором боржника, а згода забезпеченого кредитора, на реалізацію майна, передбачена ст. 42 Закону, не пов'язана із наданням заставному кредитору права обирати порядок і умови реалізації даного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Закон), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, у тому числі скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Згідно з частиною 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.
Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
12.01.2017 ліквідатором було вручено представнику Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Іванченко О.В. заяву про надання згоди на продаж заставного майна, проте, станом на 06.02.2017 Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" не надано відповідні на вказану заяву.
Крім того, відповідно до Інформаційних довідок № 72013984 від 02.11.2016 та № 75133136 від 07.12.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та витягу № 50659366 від 02.11.2016 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на майно боржника накладено ряд обтяжень за номерами, зокрема, 5965856, 4560566, 3525786, 1269395, 2432440, 3473967, 3474017, 12177874, 12192423, 12655789, 1530901, 2432445, 3473993, 3474036, 10303550, 3585117, 12178234,12643137, 13539630, 14161904, 14387374 та 15937798.
З огляду на викладені обставини й виникла необхідність звернення з відповідною заявою до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує; продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно положень ст. 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про можливість і необхідність надання згоди на продаж всього майна (рухомого та нерухомого) Банкрута, яке знаходиться в заставі ПАТ «УКРЕКСІМБАНК», про що вказав в мотивувальній частині рішення.
Матеріалами справи підтверджується, що майно ПрАТ «Рециклінг-Центр» знаходиться в заставі/іпотеці ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» за декількома договорами застави/іпотеки.
В разі відмови заставодержателя надати згоду на продаж заставного майна, таку згоду надає суд. При цьому, згода надається на продаж майна в цілому.
За таких обставин Господарський суд м. Києва помилково обмежив дозвіл на продаж всього рухомого та нерухомого майна Банкрута виключно договором застави № 18106279 від 17.07.2006 року.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції помилко викладено п. 2 резолютивної частини ухвали від 19.06.2017 року по справі №910/25433/14 надави згоду на продаж всього рухомого та нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 94-А; код ЄДРПОУ 32490946) переданого у заставу Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" на підставі договору застави № 18106Z79 від 17.07.2006 року, замість надання дозволу арбітражному керуючому Кізленку Вадиму Андрійовичу на продаж всього рухомого та нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 94-А; код ЄДРПОУ 32490946) переданого у заставу та/або іпотеку Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України".
Таким чином, беручи до уваги обставини справи, а також встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів вважає за необхідне змінити п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду міста від 19.06.2017 року по справі №910/25433/14, виклавши його в наступній редакції: «Надати дозвіл арбітражному керуючому Кізленку Вадиму Андрійовичу на продаж всього рухомого та нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 94-А; код ЄДРПОУ 32490946) переданого у заставу та/або іпотеку Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України"»
В іншій частині Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками Господарського суду міста Києва з огляду на наступне.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що розглянувши подану ліквідатором заяву в частині скасування обтяжень та зобов'язання вчинити дії, суд не вбачає правових підстав для її задоволення, оскільки останнім не надано суду доказів вчинення всіх можливих дій, спрямованих на скасування обтяжень з майна банкрута - Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр", а також відповідних доказів невиконання уповноваженими органами чи установами вимог ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Колегія суддів приходить до висновку, що права скаржника не порушені наявністю обтяжень майна, оскільки вказані скаржником обставини не свідчать про неможливість проведення дій направлених на реалізацію майна в межах ліквідаційної процедури по справі про банкрутство. Посилання скаржника на те, що у подальшому можливо вчинення перешкод щодо такого продажу, є лише припущеннями, не підтверджено належними доказами по справі, та не може бути підставою для ухвалення судового рішення про скасування відповідних обмежень, які скасовуються в силу прямої норми закону.
Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміну ухвали Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року у справі № 910/25433/14.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кізленка Вадима Андрійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року у справі № 910/25433/14 - задовольнити частково.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року у справі № 910/25433/14 - змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини ухвали в наступній редакції:
Надати дозвіл арбітражному керуючому Кізленку Вадиму Андрійовичу на продаж всього рухомого та нерухомого майна Приватного акціонерного товариства "Рециклінг-Центр" (03026, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 94-А; код ЄДРПОУ 32490946) переданого у заставу та/або іпотеку Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України".
3. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 року у справі № 910/25433/14 - залишити без змін.
4. Матеріали справи № 910/25433/14 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя С.А. Гончаров
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка