донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
31.07.2017 справа №905/856/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді: при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: прокурор: від позивача 1: від позивача 2: від позивача 2: від позивача 2: від відповідача:Москальова І.В., Мартюхіна Н.О., Склярук О.І. Стойка В.В. прокурор відділу прокуратури Харківської області - Комісар О.О. за посвідченням №043187 від 06.05.2016 р. не з'явився; Бутко О.О. - довіреність №01.01/809 від 27.06.2017 р. Андрієнко О.Д. - довіреність №01-01/719 від 08.06.2017 р. Плахова Т.М. - наказ №06-044к від 19.04.2017р. ОСОБА_9 - представник за довіреністю №435 від 03.05.2017 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Заступника прокурора Донецької області., м. Маріуполь, Донецька область та Луганського національного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Слов'янського технікуму Луганського національного аграрного університету" м. Слов'янськ, Донецька область
на рішення господарського суду Донецької області
від 27.06.2017
у справі № 905/856/17 (суддя Г.Є. Курило)
за позовом доЗаступник прокурора Слов'янської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі: 1.Міністерства освіти і науки України, м. Київ, 2.Луганського національного аграрного університету, м. Харків, в особі відокремленого структурного підрозділу "Слов'янського технікуму Луганського національного аграрного університету" м. Слов'янськ, Донецька область Фізичної особи підприємця ОСОБА_10, м.Слов'янськ, Донецька область
прозобов'язання звільнити земельну ділянку
Заступник прокурора Слов'янської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, м.Київ, Луганського національного аграрного університету, м. Харків, в особі відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", м.Слов'янськ до відповідача, Фізичної особи - підприємця ОСОБА_10, м. Слов'янськ про зобов'язання звільнити земельну ділянку загальною площею 616 га вартістю 13 392 232,77 грн, що перебуває в постійному користуванні відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету".
Рішенням господарського суду Донецької області від 27.06.2017 по справі № 905/856/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Луганський національний аграрний університет, м. Харків, в особі відокремленого структурного підрозділу "Слов'янського технікуму Луганського національного аграрного університету" м. Слов'янськ, Донецька область звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 р. по справі №905/856/17 скасувати, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник зазначає, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими. Висновки суду викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи, а саме рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права. Крім того, скаржник посилається на те, що при використанні відповідачем земельної ділянки студенти навчального закладу позбавлені можливості використовувати вказану земельну ділянку за призначенням та проходити на ній практичні навчання та виробничу практику. Посилається на постанови Верховного Суду України по справі №6-1295ц16, № 5-3798км09, №3-27гс10.
Не погодившись з вищевказаним рішенням, Заступник прокурора Донецької області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 р. по справі №905/856/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Зокрема, скаржник посилається на те, що рішення винесено з порушенням норм матеріального (ст.ст. 51,509, 1141 ЦК України, ст.ст.55, 173 ГК України, ст.ст. 124-126, 212 Земельного кодексу України, ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель») та процесуального (ст.43 ГПК України) права, прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення по справі, невідповідності обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню. Посилається на постанови Верховного Суду України від 22.11.2010 р. по справі №3-27гс10, від 10.06.2016 року по справі №6-1295ц16.
Враховуючи перебування у відпустці на дату розгляду справи судді - члена колегії Малашкевича С.А. розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 28.07.2017 №1322 було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано склад колегії суддів: Головуючий суддя - Москальова І.В., судді - Мартюхіна Н.О., Склярук О.І.
31.07.2017 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні прокурор та представники позивача 2 підтримали вимоги викладені в апеляційних скаргах.
Відповідач у судовому засіданні, проти задоволення вимог апеляційних скарг заперечив.
Позивач 1 до судового засідання 31.07.2017 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила.
24 липня 1997 року Хрестищенською сільською радою народних депутатів Слов'янського району Донецької області України видано Слов'янському радгоспу - технікуму державний акт на право постійного користування 716,8 га 1-ДН НОМЕР_1 реєстраційний №271. Землю надано для виробництва сільськогосподарської продукції, забезпечення навчального процесу.
Відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету", затвердженого Луганським національним аграрним університетом від 25.02.2015, за наказом Міністерства агропромислового комплексу України № 99 від 30 березня 1998 року Слов'янський радгосп - технікум перейменовано в Слов'янський державний аграрний технікум, Відокремлений підрозділ "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" є правонаступником у межах переданого йому майна Слов'янського державного аграрного технікуму.
26.10.2011 між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_10, м. Слов'янськ (Сторона -1) та Відокремленим підрозділом "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" (Сторона - 2) укладено договір №13-м про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) (далі - договір), відповідно до п.1.1. якого сторони за договором зобов'язуються без створення юридичної особи, шляхом об'єднання спільних зусиль, на основі співробітництва, шляхом здійснення вкладів майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), яке належить сторонам на відповідних правових підставах, а також на основі організації співпраці спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення таких спільних цілей: вирощування продукції рослинництва на загальній площі 616 га, згідно додатків №№1, 2; проведення науково-дослідних робіт з питань сільськогосподарської діяльності; реалізація вирощеної продукції; одержання прибутку.
Розділом 3 договору, сторони узгодили ведення спільних справ, а саме, керівництво спільною діяльністю, ведення спільних справ доручається Стороні-1, яка обов'язково проводить консультації зі Стороною-2 по важливих етапах спільної діяльності (сівозміна, її структура, вибір технології тощо). Рішення щодо спільних справ, пов'язаних з виконанням цього договору, приймаються Сторонами за спільною згодою. Сторона-1 є повноважним представником Сторони-2 у питаннях здійснення спільної діяльності відповідно до цього договору та здійснює всі необхідні юридичні дії для виконання договору.
Чистий прибуток, що буде отриманий сторонами від спільної діяльності, підлягає розподілу між Сторонами в такому порядку: 75% - Стороні-1 і 25% - Стороні - 2 (п. 6.4 договору).
Згідно пункту 4.3 договору земельні ділянки Сторони є держаною власністю, знаходяться у постійному користуванні останнього і підлягають використанню за призначенням. Статус земельних ділянок залишається не змінним на весь період дії договору.
Відповідно до п. 10.1 договору , він набуває чинності з 01 січня 2012 року і діє до 31 грудня 2022 року, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і завершення циклу сільськогосподарських робіт поточного календарного року. По закінченню дії цього договору Сторона-1 повертає Стороні-2 земельну ділянку в розмірі передбаченому цим договором та в стані не гіршому ніж на момент передачі земельної ділянки, в присутності представника землевпорядної організації за місцем знаходження земельної ділянки.
Відповідно до п. 10.4 договору, зміни до договору вносяться за письмовою згодою сторін.
Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.
На виконання вимог договору, сторонами підписано акт від 26.10.2011 приймання передачі земельної ділянки.(т.2, а.с.18)
Міністерство аграрної політики і продовольства України в своєму листі від 08.11.2011 №37-11-3-13/17070 повідомило про погодження даного договору без зауважень.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.02.2016 проведена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_10 за його рішенням (номер запису 22770060002026421). (т.1, а.с.33-35)
16.11.2016р. повторно проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_10.
Між сторонами договору підписаний акт приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 року згідно договору про спільний обробіток земельної ділянки №13-м від 26.10.2011. , за яким земельна ділянка знаходиться в задовільному стані, сторони претензій одна до одної не мають. (т.1, а.с.19)
24.06.2016 комісією, створеною наказом керівника ВП "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" від 22.06.2016 №198, проведено огляд земельної ділянки, розташованої за адресою м. Слов'янськ, АДРЕСА_1, площею 616 га, в присутності представника Держземкадастру, та встановлено: земельна ділянка знаходить в задовільному стані, цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, земельна ділянка оброблена та засіяна с/г культурами згідно Додатку №1 до протоколу. Зазначене відображено у відповідному протоколі засідання комісії від 24.06.2016.
В листі Відокремленого підрозділу "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету на запит прокурора Слов'янської місцевої прокуратури " від 24.03.2017 №01-17/173 вказано, що на період дії договору №13-м від 26.10.2011 про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) на вказаних земельних ділянках студенти практичного навчання не проходили.(т.1, а.с.38)
Листом від 11.05.2017 №0-5-0201-196/116-17 Міськрайонне управління у Слов'янському районі та м. Слов'янську Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області повідомило, що інформація про земельні ділянки, які знаходяться у користуванні ВП "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І - ДН НОМЕР_1 від 24.07.1997 не внесена до Державного земельного кадастру (Національної Кадастрової Системи). Представником Управління Акт приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 в рамках Договору №13-м від 26.10.2011 про спільний обробіток земельної ділянки, укладеного між ФОП ОСОБА_10 та ВП "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" не підписувався.
В матеріалах справи наявні рахунки ВП "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" №2 від 04.02.2016 на суму 17157,69 грн. щодо відшкодування касових видатків по рентній платі за землю за 2016 рік за договором який був оплачений відповідачем 16.02.2016р. (т.1, а.с. 228) та рахунок №6 від 04.08.2016 на суму 561790,00грн. щодо відшкодування касових видатків по рентній платі за землю за 2016 рік за договором, який був оплачений частково у серпні-вересні 2016 року на суму 129980,00 грн.(т.1,а.с. 229, 230,231)
У позовній заяві прокурор наполягає на звільненні земельної ділянки з підстав того, що відповідач у лютому 2016 році припинив підприємницьку діяльність , що є підставою згідно статті 1141 ЦК України вважати договір простого товариства припиненим. Інших підстав позов не містить.
Суд першої інстанції ретельно дослідивши матеріали справи дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав викладених в позові з огляду на наступне.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст. 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
За своєю правовою природою договір про спільний обробіток землі (простого товариства) №13-м від 26.10.2011 є договором про спільну діяльність, згідно з яким, за приписами ст. 1130 Цивільного кодексу України, сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Правове регулювання відносин, що виникають під час здійснення спільної діяльності її учасниками, передбачено ст.ст. 1130 - 1143 ЦК України.
Статтею 1132 ЦК України передбачено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Відповідно до пункту 3 частини 1 та частини 2 статті 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється у разі смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками). У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін. Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом. Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.
Отже, момент припинення договору простого товариства закон пов'язує з настанням обставин, визначених зокрема у пункті 3 частини 1 статті 1141 Цивільного кодексу України, смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками).
Місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що припинення договору простого товариства законодавець пов'язує саме з припиненням існування сторони за договором (смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи учасника).
Згідно зі ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Згідно ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до частини 4 статті 25 ЦК цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 № 6-125цс13, яка обґрунтовано врахована судом першої інстанції у відповідності до приписів ст. 111-28 ГПК України.
Висновки Верховного Суду України, які наведені в ухвалах № 5-3798км09 від 22.10.2009, №3-27гс10 від 22.11.2010 р., №6-1295ц16, на які посилаються скаржники у апеляційних скаргах, не стосуються припинення діяльності підприємців чи припинення договору простого товариства, тому не є обов'язковими в розумінні ст. 111-28 ГПК України у цій справі.
Враховуючи вищевикладене та умови статті 1141 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що договір про спільний обробіток землі (простого товариства) №13-м від 26.10.2011, укладений між відокремленим структурним підрозділом "Слов'янський технікум Луганського національного аграрного університету" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, не припинився у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_10
В той же час, з огляду на умови ч. 1 ст. 651, ч. 2 ст. 653 ЦК України та те , що в матеріалах справи відсутня підписана сторонами додаткова угода до договору №13-м про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) від 26.10.2011 про розірвання договору, а в акті приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016 відсутні посилання на розірвання (припинення) договору про спільний обробіток земельної ділянки №13-м від 26.10.2011, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що складанням цього сторони не досягли згоди про його розірвання (припинення). В підтвердження того, що сторони підписанням зазначеного акту не вирішували питання про припинення (розірвання) простого товариства є те, що за змістом п. 10.1 договору по закінченню дії договору відповідач повертає позивачу земельну ділянку в особливому порядку, а саме у присутності представника землевпорядної організації за місцезнаходженням земельної ділянки. Наявний в матеріалах справи протокол засідання комісії від 24.06.2016 та інвентаризаційний опис необоротних активів від 24.06.2016 свідчать лише про візуальний огляд та інвентаризацію земельної ділянки з боку позивача у присутності комісії, у склад якої відповідач не входив, у зв'язку з чим суд не може розглядати ці документи як належний доказ виконання сторонами простого товариства приписів другого речення п. 10.1 договору.
Посилання у апеляційних скаргах на те, що при використанні відповідачем земельної ділянки студенти навчального закладу позбавлені можливості використовувати вказану земельну ділянку за призначенням та проходити на ній практичні навчання та виробничу практику, не знайшли своє підтвердження з огляду на те, що умови договору не забороняють студентам проходити на спірній земельній ділянці практичні навчання та виробничу практику, при цьому матеріали справи не містять відмови відповідача використовувати працю студентів. Крім того, договір був укладений сторонами строком на 10 років та погоджений Міністерством аграрної політики та продовольства України належним чином.
Судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги, що після підписання акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.02.2016, позивачем 2 виставлялись рахунки щодо відшкодування касових видатків по рентній платі за землю за 2016 рік, а відповідачем вони частково були сплачені, отже сторони продовжували виконувати умови договору. Відсутність реєстрації договору в податкових органах не є підставою для припинення договору простого товариства згідно приписів статті 1141 ЦК України, у зв»язку з чим посилання скаржників на такі обставини в апеляційних скаргах не є підставою для скасування судового рішення у цій справі.
За таких обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що договір про спільний обробіток земельної ділянки (простого товариства) №13-м від 26.10.2011 не є припиненим або розірваним, а отже не доведено використання земельної ділянки відповідачем без правових підстав.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 року у справі №905/856/17 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 99, п.1 ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -
Апеляційні скарги Заступника прокурора Донецької області,м. Маріуполь, Донецька область та Луганського національного аграрного університету в особі Відокремленого структурного підрозділу "Слов'янського технікуму Луганського національного аграрного університету" м. Слов'янськ, Донецька область, на рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 р. у справі №905/856/17 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 27.06.2017 р. у справі №905/856/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий І.В. Москальова
Судді Н.О. Мартюхіна
О.І. Склярук