Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" серпня 2017 р.Справа № 922/2281/16
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Лаврова Л.С.
судді: Добреля Н.С. , Аюпова Р.М.
при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", м. Харків
про стягнення 2586008,78 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2
У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 671390,83 грн., суми на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 1802101,77 грн. та 3% річних у розмірі 112516,18 грн.
В процесі розгляду справи позивачем був наданий до суду інший розрахунок боргу відповідача, штрафних санкцій та інфляційних нарахувань за договором купівлі-продажу природного газу від 31.01.2014 р. № 2196/14-КП-32. Згідно нього пеня складає 234107,80 грн., 3% річних 63327,40 грн., інфляційні - 1331334,69 грн., всього - 1628769,89 грн. (т.1 а.с.104-110).
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що відповідачем розрахунки за поставлений природний газ за договором №2196/14-КП-32 від 31.01.2014 р. проводилися з порушенням п.6.1. договору, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення та 3% річних.
Рішенням господарського суду Харківської області від 20.09.2016 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 р., у задоволенні позову було відмовлено повністю.
Вищий господарський суд України, касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнив частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 р. та рішення господарського суду Харківської області від 20.09.2016 у справі № 922/2281/16 скасував, справу № 922/2281/16 передав на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.04.2017 р. справу було призначено до нового розгляду.
У зв'язку зі складністю справи і необхідністю ретельного вивчення обставин справи та аналізу діючого законодавства, для повного та об'єктивного вирішення спору ухвалою господарського суду Харківської області від 19.06.2017 р. справу №922/2281/16 було призначено до розгляду колегією суддів. Згідно Протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 19.06.2017 р., для розгляду справи № 922/2281/16 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лаврова Л.С., судді Добреля Н.С., Аюпова Р.М.
Представник ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», через канцелярію господарського суду 28.07.2017 р. за вх. № 24165, надав додаткові пояснення та заперечення на позов. Відповідач надав копію заяви про включення до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, копію наказу та повідомлення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України про включення ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» до реєстру.
Надані документи колегією суддів досліджено та долучено до матеріалів справи.
В призначеному судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, вказував на необхідність застосування приписів частини 3 статті 7 ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Розглянувши надані учасниками судового розгляду документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегією суддів встановлено наступне.
31.01.2014 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" (покупець) укладено договір № 2196/14-КП-32 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України", а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
До договору купівлі-продажу природного газу № 2196/14-КП-32 були укладені наступні додаткові угоди: № 1 від 29.04.2014 р., № 2 від 15.05.2014 р., № 3 від 13.06.2014 р., № 4 від 08.09.2014 р., № 5 від 27.11.2014 р. та № 6 від 22.12.2014 р., якими змінювались положення пункту 5.2 договору в частині вартості газу.
Пунктом 1.2. договору було передбачено, що газ, який продається за цим договором використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання (крім бюджетних організацій та установ).
Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу. Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
На виконання умов договору позивач протягом січня - грудня 2014 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 4 232 441,67 грн. на підставі відповідних актів приймання-передачі природного газу: від 31.01.2014 б/н за січень на суму 1 003 026,41 грн.; від 28.02.2014 б/н за лютий на суму 676 852,44 грн.; від 31.03.2014 б/н за березень на суму 505 989,91 грн.; від 30.04.2014 б/н за квітень на суму 153 039,54 грн.; від 31.10.2014 б/н за жовтень на суму 129 666,53 грн.; від 30.11.2014 б/н за листопад на суму 676 971,26 грн.; від 31.12.2014 б/н за грудень на суму 1 086 895,58 грн.
Позивач зазначав, що відповідачем розрахунки за поставлений природний газ проводились з порушенням строків, передбачених п. 6.1. договору, що і стало підставою для звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до суду з позовом про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Згідно п. 9.3. договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у п'ять років.
Постановою Кабінету Міністрів України № 375 від 04.06.2015 було затверджено порядок та умови надання у 2015 році субвенцій з державного бюджету.
16 грудня 2015 р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківській області, Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації, Департаментом житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, Комунальним підприємством "Харківводоканал", Товариством з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу", Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укргазвидобування" був укладений договір № 428/375-в про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 р. № 375, згідно з п.8 якого відповідачем сплачується заборгованість за спожитий у 2014 р. природній газ по договору від 31.01.2014 р. № 2196/14-КП-32 у розмірі 1722498,74 грн. за рахунок субвенції. Виділення субвенцій було передбачено п. 16 ст. 14 та ст. 32 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік".
Відповідно до п. 15 договору про організацію взаєморозрахунків він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. У пункті 17 договору про організацію взаєморозрахунків сторони закріпили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета договору.
Відповідачем на підставі укладеного договору про організацію взаєморозрахунків була погашена заборгованість за природний газ в сумі 1722498,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3 від 22.12.2015 р.
Скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій та направляючи справу на новий розгляд Вищий господарський суд України вказував, що зміна порядку і строку проведення розрахунків за природний газ стосується виключно тієї заборгованості, яка є предметом договору про організацію взаєморозрахунків №428/375-в від 16.12.2015 (у сумі 1 722 498,74 грн.), а для застосування санкцій, передбачених пунктом 7.2 договору від 31.01.2014 № 2196/14-КП-32 та наслідків порушення грошового зобов'язання, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором про організацію взаєморозрахунків.
В той же час, пеня, інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем не лише на суму заборгованості, яка є предметом договору про організацію взаєморозрахунків №428/375-в від 16.12.2015 р., але й на ту суму, яка була сплачена ТОВ "Котельні лікарняного комплексу" за рахунок власних коштів з порушенням строків оплати, встановлених умовами договору купівлі-продажу природного газу № 2196/14-КП-32 від 31.01.2014 р.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та надані Вищим господарським судом України роз'яснення, здійснені позивачем нарахування на прострочення виконання зобов'язання відповідачем необхідно застосовувати лише в межах погашення заборгованості, що не була предметом договору №428/375-в від 16.12.2015 р. про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови КМУ від 04.06.2015 р. №375, оскільки, уклавши договір про організацію взаєморозрахунків №428/375-в від 16.12.2015, сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за договором від 31.01.2014 № 2196/14-КП-32 в частині 1 722 498,74 грн. боргу.
Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа наступного за місяцем поставки газу.
Відповідно до п.7.2. договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на зазначене, в момент звернення з позовом до господарського суду Харківської області у позивача існували усі правові підстави для стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, за час прострочення виконання зобов'язання в частині, яка була погашена відповідачем поза межами заборгованості, сплаченої на умовах укладеного сторонами договору про організацію взаєморозрахунків №428/375-в від 16.12.2015 р.
В той же час, 30 листопада 2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 р. №1730-VIII, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Постачальник природного газу - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірня компанія "Газ України".
Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Відповідно до визначень, наданих у ст. 1 Закону, учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Частиною другою статті 3 Закону передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства (ст. 1 згаданого Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від від 21 лютого 2017 р. № 93 «Про затвердження Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром», відповідно до статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром.
Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що реєстр формується з метою забезпечення збирання, накопичення, обробки, захисту, обліку та надання інформації про теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Для включення підприємств до реєстру та внесення змін до нього підприємства подають до Мінрегіону заяву, до якої додають документи, передбачені Законом. Рішення про включення підприємства до реєстру або про відмову в його включенні приймається керівником Мінрегіону або уповноваженою ним посадовою особою протягом 10 робочих днів з дня надходження заяви про включення підприємства до реєстру та розміщується на офіційному веб-сайті Мінрегіону (п. 5 Порядку).
Мінрегіон формує та веде реєстр, забезпечує своєчасне формування реєстру, відповідність внесених до нього даних про підприємство документам, на підставі яких здійснюється реєстрація, та збереження інформації, пов'язаної з його формуванням і веденням, визначає перелік осіб, що мають право вносити дані в реєстр, змінювати дані в реєстрі, обробляти і зберігати документи, пов'язані з його функціонуванням. Викладене закріплено в п. 6 Порядку.
На підтвердження включення ТОВ «Котельні лікарняного комплексу» до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідачем надано копію адресованої Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України заяви №295 від 14.06.2017 р. про включення до реєстру, копію наказу та повідомлення Міністерства про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до ЗУ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Окрім того, судом встановлено, що на офіційному сайті Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України розміщено реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії (http://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/zhkh/reyestr-pidpriyemstv-shho-berut-uchast-u-protseduri-vregulyuvannya-zaborgovanosti/reyestr-reyestr-pidpriyemstv-shho-berut-uchast-u-protseduri-vregulyuvannya-zaborgovanosti/), в якому за номером 97 знаходиться Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" (код ЄДРПОУ 31555944), включене до реєстру на підставі наказу Мінрегіону від 12.07.2017 р. №173.
Станом на момент винесення судового рішення в реєстрі відсутні відомості щодо внесення змін до інформації про включення до реєстру або виключення підприємства з реєстру.
Частиною 3 ст. 7 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», яка окремо регулює списання неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення, передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Даною нормою законодавець передбачив можливість уникнення божником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у сфері теплопостачання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних на початкову заборгованість, так і у спосіб списання цих нарахувань.
За умовами згаданої статті, для ненарахування або списання нарахованих неустойки (штраф, пеня), інфляційних нарахувань, процентів річних заборгованість за енергоносії, централізоване водопостачання та водовідведення має бути погашена до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Відповідно до п. 1 Розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон було опубліковано 29.11.2016 р. в газеті «Голос України» (№ 227).
Таким чином, датою набрання чинності Законом №1730-VIII є 30 листопада 2016 року. До вказаної дати відповідач повністю розрахувався з позивачем по основній заборгованості, що не заперечується сторонами, та, зокрема, вказується позивачем у наданих до позовної заяви розрахунках (а.с. 10-16) та оновлених розрахунках (а.с. 103-110).
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, наявні в матеріалах справи докази та встановлені обставини по справі, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат не підлягають задоволенню з огляду на застосування до них положень частини 3 статті 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Вищого господарського суду України від 18 липня 2017 року по справі №914/2854/16, від 04 липня 2017 року по справі №910/19815/16, 11 липня 2017 року по справі №904/10747/16, від 06 липня 2017 року по справі №911/3708/16.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при відмові в задоволенні позову покладається на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволені позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 03.08.2017 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5