Справа № 2 - а - 370\ 2009
24 листопада 2009 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Петушкова С. А. ,
при секретарі - Борозна Л. М. ,
з участю представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії про стягнення недоотриманої суми додаткової пенсії, -
Позивач просить зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії перерахувати їй додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров,ю у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність та робити перерахунок додаткової пенсії у разі зміни розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, та стягнути з відповідача на її користь недоплачену суму додаткової пенсії з 1. 07. 2003 року до 31. 12. 2007 року, у розмірі 3069, 26 грн.
Свої вимоги мотивує наступним.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Олександрії як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, та отримує додаткову пенсію на ст. ст. 51, 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали від чорнобильської катастрофи», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач виплатив їй пенсію у розмірі 15 % прожиткового мінімуму, мотивуючи свої дії відповідними Постановами КМУ, а не нормами відповідних Законів, що є неправомірним.
Представники відповідача позовні вимоги не визнала, пояснила, що позивач отримує усі види пенсії, додаткової пенсії, та надбавки до пенсії відповідно до вимог вищевказаних законів, однак, при цьому також керується нормами ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У вказаних законодавчих актах вказано, що порядок обчислення пенсій встановлюється КМУ, в даному випадку, № 523 від 30. 05. 1997 року. Крім того, вони повинні враховувати норми ЗУ про Державний бюджет України на певний період, та змінами до них. Таким чином, дії відповідача в даному випадку повністю законні. Крім того, позивач просить зробити йому перерахунок пенсій з 2003 року, хоча пропустила строк звернення до суду, що є підставою для відмови у позові.
Судом встановлено наступне. Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Олександрії як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2-ї категорії, та отримує додаткову пенсію на ст. ст. 51, 55 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали від чорнобильської катастрофи», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров,я створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання, трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ст. 49 вказаного Закону передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4,- встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадкам розміри пенсій для інвалідів III групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 51 цього ж Закону особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи - у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав з цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Відповідно до ст. 6 цього Закону виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008р., положення п. 20 розділу 2 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційним, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідно до ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 55 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії встановлюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, вказаними нормами ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», Кабінету Міністрів України надано право лише визначати порядок надання роз'яснень порядку застосування цього закону. При цьому Законом не уповноважено Кабінет Міністрів України змінювати конкретні суми компенсацій і допомоги, у тому числі змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений законом.
Аналогічне рішення було прийняте КСУ і 9. 07. 2007 року, № 6-рп2007.
Щодо доводів представників відповідача що рішенням КСУ № 10- рп 2008 визначено, що поняття мінімальна пенсія за віком застосовується тільки щодо пенсій, призначених за ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і на випадок з позивачем не розповсюджується, таким чином, розмір пенсій, призначених за іншими законами визначається КМУ, то суд виходить із наступного. При розрахунку державної та Додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54, ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, виходячи з яких визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч. 1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали и внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не інші законодавчі і підзаконні акти, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Крім того, КМУ надано право визначати порядок обчислення, а не розміри пенсій, надання законодавцем такого права КМУ не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Не може бути взято до уваги і положення ч. 3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 3 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31. 10. 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесений до 1, 2, З, 4 категорій, та і розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсій позивачу є неправомірними.
Однак, згідно із ст. ст. 99, 100, КАС, д ля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач звернулася до суду у січні 2009 року, таким чином, пропустила строк для звернення до суду. Підстав для визнання причин пропуску строку звернення поважними, та його поновлення суду не наведено. Представник відповідача наполягає на відмові в позові з цієї підстави. Враховуючи викладене, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 19 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № № 6-рп-2007, 10-рп-2008, ст. ст. 50, 54, 6 7 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи», ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 17, 18, 99, 100, 158-163, 167 КАС, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрії Кіровоградської області про перерахунок та виплату Бібіковій Наталії Миколаївні додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров,ю за період з 1. 07. 2003 року до 31. 12. 2007 року, - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду, або апеляційну скаргу на неї, сторони можуть подати до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі, через Олександрійський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду, подається до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Олександрійський міськрайонний суд.
Головуючий: