Справа № 2-а-2108/09 ПОСТАНОВА
23 листопада 2009 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Паламарчука М.С., розглянувши у письмовому провадженні в залі суду в м. Олександрія справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Олександрія Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, щодо нездійснення нарахування їй підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. і надалі, а також забезпечити її виплату.
Своє прохання мотивує тим, що:
Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року їм повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 12 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 р. зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р.» від 19.01.2006 р. п. 17 ст. 77 вказаного Закону виключено, а ст. 110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни запроваджуються у 2006р. поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Однак, протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в зазначеній частині не реалізовані. Таким чином, в 2006 році відповідач не зобов'язаний був здійснювати підвищення пенсії.
П. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006р. «Про Державний бюджет України на 2007р.» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 р. було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» визнані неконституційними. Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
На підставі зазначеного відповідач в строк з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. зобов'язаний був нараховувати та виплачувати пільгу, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме - підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно п/п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року п/п.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 визнано неконституційним. Тому з 22.05.2008 р. позивач має право на отримання підвищення пенсії не на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а на 30 % мінімальної пенсії за віком. На підставі зазначеного відповідачеві належить здійснити також перерахунок пенсії з 22.05.2008 р.
Звернення до відповідача залишилися безрезультатними. При цьому відповідач посилався на відсутність механізму реалізації та відсутність коштів закладених у державному бюджеті.
Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Права позивача було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. Будь-які громадські семінари з цього питання не проводилися. Про порушення прав стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації в цьому році. При цьому необхідно звернути увагу на те, що до правовідносин, пов'язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується. Позивач подала заяву про розгляд справи без її присутності в письмовому провадженні.
Представник відповідача подала заяву про розгляд справи без її участі у порядку письмового провадження.
В своїх письмових запереченнях відповідач прохає відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки нарахування позивачеві проводилися відповідно до діючих нормативних актів. Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом. Застосування цього розміру для визначення надбавок, підвищень до пенсій, розмірів допомоги цим Законом не передбачено, а тому позивачі невірно провадять розрахунки, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
В законодавстві існує прогалина у законодавчому регулюванні виплат дітям війни.
Крім того, у відповідача немає коштів через відсутність статті видатків у бюджеті Пенсійного фонду України на покриття витрат по сплаті щомісячної допомоги дітям війни, а також відсутні повноваження щодо встановлення та зміни норм чинного законодавства, зокрема, щодо розміру пенсій або щомісячного грошового утримання, доплат та будь-яких інших виплат.
Відповідач просить застосувати строк звернення до суду, оскільки з ухваленням Рішення Конституційного Суду України 9 липня 2007 року позивачі дізналися про порушення своїх прав, однак з позовом до суду своєчасно не звернулися.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
Відповідно до статті 1 Закону України №2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни» позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Олександрія нараховані щомісячні суми підвищення пенсій як «дітям війни» відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів»: з 1січня 2008р. - 47грн., з 1 квітня 2008р. - 48грн. 10коп., а потім відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»: з 22 травня 2008р. - 48грн. 10коп., з 1 липня 2008р. - 48грн. 20коп., з 1 жовтня 2008р. - 49грн. 80коп.
Інших соціальних доплат позивач не отримує.
У відповідності до ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року №3367-ІУ п.17 ст.77 вказаного Закону виключено, а ст.110 викладено в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-ІУ, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Однак, протягом 2006 року Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України відповідних нормативно-правових актів не видавалось і положення ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в зазначеній частині не були реалізовані.
Законом України від 19 грудня 2006р. №489-V «Про Державний бюджет України на 2007р.», зокрема п.12 ст.71, було зупинено на 2007р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.111 встановлено, що у 2007р. підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачується особам, які є інвалідами(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007р.» щодо зупинення дії на 2007р. статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані неконституційними.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.
Виходячи з викладеного, управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія з 1 січня 2007р. по 8 липня 2007р. включно не зобов'язане було підвищувати пенсію зазначеній категорії осіб відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині також належить відмовити. Оскільки позивач мала правові підстави для нарахування підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», лише з 9 липня до 31 грудня 2007 р.
Згідно п/п.2 п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В зв'язку з чим відповідачем в зазначеному розмірі було підвищено пенсію позивачеві з 1 січня 2008 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п/п.2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI визнано неконституційним. Отже, управління Пенсійного фонду в м. Олександрія мало нарахувати та виплатити дітям війни державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року. Але розміру доплат до пенсії не підвищило.
У своїй позовній заяві позивач зазначає, що про факт порушення спірного права стало відомо після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації в цьому році. Але про рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року було відомо з дня його прийняття, про що повідомлялося в засобах масової інформації, воно було опубліковане в офіційних виданнях. Тому саме тоді позивач повинна була дізнатися про порушення своїх прав. З того часу минуло більше року, тобто, позивачем пропущено строки звернення до суду за захистом своїх прав. Суд не може визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк для звернення до суду, оскільки позивач вчасно знала яку саме надбавку до пенсії отримує та про те, що норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не змінювалися. Не наведено позивачем і нормативного акту, відповідно до якого строк позовної давності не застосовується до спірних правовідносин.
Згідно із ст. 100 КАС п ропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. В даному випадку відповідач заявив таку вимогу. Тому суд може зобов'язати провести перерахунок виплат лише за строк, початок якого необхідно відраховувати за рік до подачі позову - з 09.10.2008 р.
Суд не приймає до уваги заперечення відповідача про відсутність бюджетних асигнувань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
У справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, також не приймається судом до уваги, оскільки статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Крім того, незважаючи на компетенцію деяких органів влади по наданню обов'язкових роз'яснень щодо виконання вимог законодавства, наявність чи відсутність будь-яких відомчих чи міжвідомчих роз'яснень, інструкцій та розпоряджень щодо механізму виконання норм Закону України не може бути підставою для невиконання цих норм, якщо це тягне за собою порушення прав та законних інтересів громадян України.
Відповідно до пунктів 1, 3, 15 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. № 1261, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики, одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, тощо, які здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, міст Києва та Севастополя, управління в районах, містах і районах у містах.
Питання перерахунку пенсій відносяться до компетенції органів Пенсійного фонду України, тому суд вважає необхідним зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія Кіровоградської області нарахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09 жовтня 2008 року до 31 грудня 2008 р., з врахуванням раніше виплачених в цей період коштів. Позивач не надала документів про розмір виплат в 2009 р., тому судом не встановлено порушення її прав в 2009 р.
Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", рішеннями Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 9. 07. 2007 та №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. , ст. ст. 17, 18, 99, 100, 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія Кіровоградської області щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 09.10.2008 до 31.12.2008 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрія Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги з 9.10.2008 року до 31.12.2008 р. у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з врахуванням раніше проведених за цей період виплат.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з моменту проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: