Справа № 2а-2034/09
12 листопада 2009 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Паламарчука М.С., при секретарі Шаповал І.Ф., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці і соціального захисту населення Олександрійської міської ради про зобов'язання нарахувати та виплатити державну допомогу на дитину, яка знаходиться під опікою,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому прохала визнати неправомірними дії відповідача та зобов'язати його нарахувати та виплатити державну допомогу в сумі 1671 грн. В подальшому збільшила свої вимоги і просить також зобов'язати нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів громадян у зв'язку з порушенням термінів їх виплати в сумі 125 грн. 22 коп. і моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що вона являється опікуном над своїм внуком ОСОБА_2. Після призначення її 11.12.2008 р. опікуном вона відразу звернулась до відповідача з заявою про призначення допомоги на внука. Відповідачем було призначено допомогу в розмірі 557 грн. з грудня 2008 р.
15 квітня 2008 р. був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яким допомогу на дітей, над якими встановлено опіку, визначено в розмірі 2 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Ці зміни набрали чинності з 01 січня 2009 р. Але таку допомогу вона стала отримувати тільки з квітня 2009 р. з моменту подання нею заяви до відповідача.
Отже відповідач має перед нею заборгованість в сумі 1671 грн. за січень-березень 2009 р. (по 557 грн. за кожен місяць).
Враховуючи те, що позовна заява нею подана до суду 01.10.2009 р. і до сьогоднішнього дня у добровільному порядку не були отримані нею грошові кошти, тому вона збільшує позовні вимоги.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат» і п. 3 Порядку № 159 з відповідача підлягає стягненню у примусовому порядку:
за січень 557 грн. х 10.09 % : 100 = 56 грн. 20 коп.,
за лютий 557 грн. х 6.98 % : 100 = 38 грн. 91 коп.,
за березень 557 грн. х 5.4 % : 100 = 30 грн. 11 коп., всього 56.20 + 38.91 + 30.11 = 125 грн. 22 коп.
Моральна шкода полягає в наступному: з вини відповідача вона повинна оббивати пороги не тільки відповідача, а й суду, тим самим втрачає нерви і час, який би могла присвятити для виховання свого внука, який являється круглим сиротою; за ці грошові кошти її внук міг би поїхати на море оздоровитися; з вини відповідача і несплатою належних грошових коштів недостатньо було внуком отримано вітамінів; за ці грошові кошти вона могла придбати для внука іграшки та книжки для його розвитку.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги. Пояснила, що при оформленні допомоги співробітник відповідача повідомив її, що з 1 січня 2009 р. вони самостійно проведуть перерахунок і для цього не потрібне додаткове звернення.
Представник відповідача з позовом не погодився. Пояснив, що позивач звернулася до них з заявою 15.12.2008 р., тому їй було призначено допомогу в розмірі 557 грн. щомісяця з 01.12.2008 р. до 31.05.2009 р., так як відповідно до п. 28 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 така допомога призначається на 6 місяців.
З 1 січня 2009 р. спірна допомога надається у розмірі, що становить 2 прожиткових мінімуми для дитини відповідного віку. У разі, коли на дитину виплачуються призначені в установленому порядку пенсія, аліменти, стипендія, державна допомога, розмір спірної допомоги визначається як різниця між двома прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та розміром зазначених виплат.
Відповідно до п. 29 Порядку від 27.12.2001 р. № 1751 передбачено, що допомога на дітей, над якими встановлено опіку, призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами. Позивачка вдруге звернулася до управління у квітні 2009 р. і їй було призначено допомогу на період з 01.04.2009 р. до 30.09.2009 р. в розмірі 2 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
П. 57 зазначеного порядку передбачено, що допомога перераховується без звернення осіб, яким вона призначена, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. В даному випадку законодавчо було змінено механізм надання допомоги, а не розмір прожиткового мінімуму.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Заявою позивача від 15 грудня 2008 р. підтверджується факт її звернення до відповідача про виплату спірної допомоги. В цій же заяві вона зробила відмітку про те, що її ознайомили з умовами призначення на наступний термін і до 15 січня вона повинна була надати особовий рахунок. Таким чином, вона не була проінформована, що для перерахунку розміру допомоги, який змінюється законодавством, потрібно знову звертатися з заявою, хоча на той час про такі зміни уже було відомо працівникам відповідача. Порядком від 27.12.2001 р. № 1751 не врегульовані дії сторін в випадку подібної зміни розміру допомоги, тому по аналогії відповідачеві необхідно було керуватися п. 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, яким передбачено, що позивач не повинна була звертатися до відповідача за перерахунком. Крім того, п. 55 цього ж Порядку, передбачено, що допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за три місяці з місяця звернення за її одержанням. В даному випадку позивач звернулась до відповідача в квітні 2009 р. і навіть на підставі зазначеного пункту їй потрібно було провести доплату.
Згідно з статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Тому суд вважає, що вимоги позивача про компенсацію їй затримки виплат підлягають задоволенню. Розрахунок компенсації відповідачем не оспорюється.
Що ж стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, то її стягнення про-
водиться лише в випадках прямо зазначених в законодавстві. Стягнення моральної шкоди в даному випадку не передбачене. Тому в задоволенні цих вимог необхідно відмовити.
Керуючись статтями 18 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», 160-163 КАСУ, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради щодо нарахування та виплати соціальної допомоги на внука ОСОБА_1 за січень-березень 2009 р. в розмірі по 557 грн.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрійської міської ради нарахувати та виплатити за січень-березень 2009 р. ОСОБА_1 1671 грн. соціальної допомоги та 125 грн. 22 коп. компенсації за порушення термінів її виплати.
В відшкодуванні моральної шкоди відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайсуд до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: