Копія Справа № 2-348 2009 рік
19 листопада 2009 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі :
головуючий суддя КОМЛАЧ О.Ф.,
при секретарі КРИВОШЕЇ О.Ю.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду с. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення завдатку в переддоговірному спорі
Позивач звернувся до суду з позовом , в якому просить стягнути з відповідача 1436 грн.77 коп., які нею були виплачені позивачу як завдаток та оплату послуг на оформлення документів.
Позивач , допитана в судовому засіданні, свої позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона з відповідачем домовилася про купівлю в неї будинку АДРЕСА_1 і даний договір буде оформлено належним чином до свята Паски, так як вона мала намір посадити біля будинку городину. Також вона взяла на себе зобов'язання оплатити послуги БТІ по оформленню, необхідних для оформлення договору купівлі-продажу, довідок . 31 березня 2009 року вона сплатила відповідачу 1000 грн. як завдаток в присутності свідків, про що було складено розписку. За послуги БТІ вона сплатила 436 грн.77 коп.. Але пізніше вона виявила, що відповідач використала дані кошти на оформлення права власності на будинок за своєю дочкою, яка отримала даний будинок в спадок, а не на оформлення договору купівлі-продажу. Таким чином відповідач не оформила відповідні документи для укладення договору купівлі-продажу будинку до Паски і сама засадила город біля будинку. Оскільки відповідач порушила строки укладення договору , тому вона відмовилась купувати даний будинок і просить стягнути з відповідача понесені нею витрати в сумі 1436 грн.77 коп. сплачених як завдаток та за послуги БТІ, а також просить стягнути судові витрати в сумі 126 грн.. В судовому засіданні позивач частково змінила свої позовні вимоги, вказавши , що нею було сплачено відповідачу не завдаток, а аванс.
Відповідач, допитаний в судовому засіданні, позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що дійсно між нею та позивачем була усна домовленість , що остання купить будинок в с. Нова Осота. Даний будинок у спадок перейшов її дочці ОСОБА_3. Також відповідач пояснила, що позивач дійсно сплатила їй 1000 грн. як завдаток і також оплачувала послуги БТІ. Гроші вона витратила на оформлення права власності дочки на будинок. Оскільки гроші, які дала позивач є завдатком , а позивач відмовилась безпричинно від покупки будинку, тому просить відмовити в задоволенні позову. Також відповідач суду пояснила, що у неї були і інші покупці на будинок, але вона не продала їм будинок так як уже була домовленість з позивачем.
Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи та матеріали інвентарної справи №305 на домоволодіння АДРЕСА_1 суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Так в судовому засіданні було достовірно встановлено, що між позивачем та відповідачем була усна домовленість про купівлю-продаж будинку АДРЕСА_1 що підтверджено як показами сторін так і свідків, допитаних в судовому засіданні.
Свідки ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду пояснили, що в кінці березня 2009 року позивач та відповідач домовлялися про купівлю-продаж будинку і позивач сплатила в їх присутності відповідачу 1000 грн..
Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона мала намір купити будинок у відповідача, але остання відмовила їй так як уже мала покупця і що покупець уже дав завдаток. Також свідок суду пояснила, що вона говорила з відповідачем про купівлю будинку в даний час, але остання сказала, що поки не вибере городину - будинок продавати не буде.
З розписки від 31 березня 2009 року видно, що відповідач продає позивачу будинок АДРЕСА_1 за що взяла завдаток 1000 грн. (а.с.25).
Згідно копій квитанції №72\72 від 24 березня 2009 року, на суму 200 грн., квитанції №19\19 від 10 квітня 2009 року на суму 56 грн.08 коп. , квитанції №20\20 від 10 квітня 2009 року на суму 144 грн.99 коп. позивачем були оплачені послуги БТІ (а.с.11,12,13). Оригінали квитанцій були оглянуті в судовому засіданні в інвентарній справі №305.
При огляді в судовому засіданні інвентарної справи №305 на домоволодіння АДРЕСА_1 було встановлено, що замовлення-зобов'язання №390 від 24 березня 2009 року про виконання послуг та робіт з технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 подано ОСОБА_3 , а згідно квитанції №72\72 від 24 березня 2009 року на суму 200 грн. оплату за послуги БТІ проведено ОСОБА_1 (аркуш інвентарної справи 23). Заяву №463 про реєстрацію права власності на нерухоме майно подано від імені ОСОБА_3, а згідно квитанції №19\19 від 10 квітня 2009 року на суму 56 грн.08 коп. оплату за послуги БТІ проведено ОСОБА_1 (аркуш інвентарної справи 35). Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 08 квітня 2009 року власником будинку АДРЕСА_1 стала ОСОБА_3 (аркуш інвентарної справи 37). Замовлення-зобов'язання №464 від 10 квітня 2009 року на виконання послуг та робіт з технічної інвентаризації нерухомого майна - будинку АДРЕСА_1 подано ОСОБА_3 , а згідно квитанції №20\20 від 10 квітня 2009 року на суму 144 грн. 99 коп. оплату проведено ОСОБА_1 (аркуш інвентарної справи 40).
Таким чином в судовому засіданні було достовірно встановлено, що при оформленні ОСОБА_3 свого права власності на спадковий будинок АДРЕСА_1 роботи та послуги БТІ оплачувалися позивачем.
Згідно ст. 570 ЦК України «1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.»
Отже внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови.
В судовому засіданні було встановлено, що між сторонами не було укладено договору купівлі-продажу будинку, який би відповідав вимогам ст.203, ст.209, ст. 657 ЦК України. Наявну у матеріалах справи розписку (а.с. 25) не можна вважати договором, яким би стверджувалися взаємні наміри та обов'язки сторін щодо укладення договору купівлі-продажу будинку. Таким чином згідно ч.2 ст. 570 ЦК України сплачена сума є авансом , а не завдатком, а отже вона підлягає поверненню. Оскільки сплачена позивачем сума є авансом , а не завдатком, тому в даному випадку не можуть бути застосовані вимоги ст. 571 ЦК України щодо залишення коштів у відповідача.
Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1000 грн. в рахунок повернення авансу.
Крім того в судовому засіданні було встановлено, що предметом договору купівлі-продажу є будинок АДРЕСА_1 власником якого станом на 31 березня 2009 року значився ОСОБА_3. ( що підтверджено матеріалами інвентарної справи №305). З 10 квітня 2009 року власником будинку стала ОСОБА_3, як спадкоємиця за законом, що підтверджено як матеріалами інвентарної справи №350 так і копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.8). ОСОБА_3 01 квітня 2009 року оформила довіреність, зареєстровану в реєстрі за №1-552, згідно якої уповноважила ОСОБА_2.- відповідача по справі - бути її представником з питань оформлення її спадкових прав після смерті ОСОБА_8. і після оформлення спадщини продати будинок АДРЕСА_1 (а.с.9). Таким чином відповідач на момент укладення домовленостей з позивачем щодо купівлі-продажу будинку - березень 2009 року - не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тобто не були дотримані вимоги ст. 203 ЦК України.
Так як правочин укладений сторонами є нікчемним, тому згідно ч.1 ст. 216 ЦК України : « 1. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.»
Отже з відповідача на користь позивача також необхідно стягнути кошти, які нею були сплачені за послуги БТІ. Але в даній частині позов підлягає частковому задоволенню, оскільки згідно квитанцій, копії яких маються в матеріалах справи (а.с.11-13), а їх оригінали - в інвентарній справі №305 позивачем на оплату послуг БТІ було витрачено 401 грн.07 коп.
( 200грн.+56.08грн.+144,99грн.=401,07грн.) , а не 436 грн.77 коп..
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею документально підтвердженні судові витрати. Позивачем було сплачено судовий збір в сумі 51 грн. (а.с.1) та 75 грн. за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи (а.с.2), тому суд вважає за необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати в сумі 126 грн. (51 грн.+75 грн.= 126 грн.).
Керуючись ст. 214-215 ЦПК України, ст.570, ст.571 ЦК України, суд ,-
Задовольнити позов частково: стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1401 гривень 07 копійок в рахунок повернення виплаченого авансу та 126 гривень - в рахунок сплачених судових витрат.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги в апеляційний суд Кіровоградської області.
Суддя (підпис)
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ
Рішення суду не набрало законної сили.
Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі №2-348 / 2009.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області О.Ф. КОМЛАЧ