Справа № 2-637/2009
29 жовтня 2009 року.
Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого - судді Карпенко О.Л.
при секретарі - Пономаренко Р.В.
за участю - представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новоукраїнського районного суду в м. Новоукраїнка справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” від імені якого діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки, виселення з житла, -
Позивач звернувся з позовом до відповідачів про звернення стягнення боргу у сумі 22721 грн. 73 коп. за кредитним договором № KGNUGA01580004 від 06 травня 2008 року на предмет іпотеки - будинок та земельну ділянку загальною площею 59,24 кв. м. за адресою АДРЕСА_1, шляхом його продажу ЗАТ КБ “ПриватБанк” з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою, виселення відповідачки з вказаного будинку з зняттям її з реєстраційного обліку. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 06 травня 2008 року між позивачем і відповідачкою укладено кредитний договір № KGNUGA01580004, згідно якого останній надано кредит у сумі 23350 грн. з терміном остаточного повернення 06 травня 2018 року, з сплатою відсотків за користування кредитом 20,04 % річних. Відповідно до умов договору погашення кредиту має здійснюватися щомісячними платежами, які складаються із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати. Однак відповідачка не виконала умов повернення кредиту. Станом на 05 травня 2009 року розмір заборгованості відповідачки становив 22721 грн. 73 коп. Виконання відповідачкою своїх зобов?язань забезпечено договором іпотеки № KGNUGA01580004 укладеним 06 травня 2008 року між банком та позичальником. Згідно умов укладеного договору іпотеки відповідачка передала в іпотеку належний їй будинок за адресою АДРЕСА_1. Згідно ст. 6 Закону України “Про іпотеку”, іпотека поширюється і на земельну ділянку, на якій розташовано предмет іпотеки.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю і надав пояснення про те, що на час розгляду справи в суді відповідачка сплатила суму боргу але не відшкодувала позивачу документально підтверджені судові витрати по справі. Виконання відповідачкою зобов?язання щодо сплати чергових платежів за кредитним договором з порушенням не звільняє її від відповідальності і створює для позивача підстави вимагати дострокового повернення всієї суми кредиту, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково і надала пояснення про те, що вона отримала кредит у позивача на умовах вказаних у позовній заяві. Однак через непередбачувані фінансові труднощі, а саме втрату роботи її чоловіком, вона не змогла вчасно внести декілька чергових місячних платежів на початку 2009 року. Однак в подальшому вона повністю розрахувалася за прострочену заборгованість, сплатила позивачу фінансові санкції передбачені договором та відшкодувала судові витрати по справі. В теперішній час вона здійснює сплату кредиту відповідно до погодженого графіку навіть не зважаючи на одностороннє збільшення позивачем процентної ставки по кредиту.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні обставини справи і визначив відповідно до них правовідносини.
У відповідності до вимог ст. 1054 ч. 1 ЦК України 06 травня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір KGNUGA01580004 (а.с. 6 - 9). Згідно пунктами 1.1., 8.1. вказаного договору банк зобов?язався надати ОСОБА_2 кредит у розмірі 23350 грн. на строк до 06 травня 2018 року, а вона зобов?язалася повернути кредит в повному обсязі та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 1,67% на місяць на суму залишку кредиту (20,04 % річних), комісійну винагороду та інші платежі. Погашення заборгованості за договором здійснюється щомісяця з 10 по 15 число кожного місяця у сумі 480 грн. 63 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов?язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов?язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач свої зобов?язання за кредитним договором від 06 травня 2008 року № KGNUGA01580004, щодо надання кредиту в обумовленому договором розмірі, виконав повністю, що визнано відповідачкою в судовому засіданні.
Відповідачка виконала свої зобов?язання щодо повернення кредиту (основного боргу та процентів) з порушенням умов договору в частині строку внесення щомісячних платежів та їх розміру, що підтверджується відомостями роздруківки заборгованості (а.с. 5) та квитанціями про сплату відповідачкою кредиту (а.с. 35 - 36) з яких вбачається, що у березні та квітні 2009 року відповідачка сплатила місячні платежі частково - по 300 грн., а в травні 2009 року - 200 грн. На час звернення позивача з позовом розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становила: 801 грн. 78 коп. - заборгованість по відсоткам, 18 грн. - заборгованість з уплати пені, 1320 грн. 08 коп. - заборгованість із сплати штрафу. Ці обставини також визнані відповідачкою у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України обставини визнані сторонами не підлягають доказуванню.
Таким чином відповідачка здійснила порушення зобов?язання визначеного умовами кредитного договору (ст. 610 ЦК України).
Статтею 546 ч. 1 ЦК України встановлено, що виконання зобов?язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частиною 1 статті 575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Згідно п. 8.3. кредитного договору від 06 травня 2008 року № KGNUGA01580004 виконання позичальником (відповідачем по справі) зобов?язань забезпечуються іпотекою будинку № 4 загальною площею 59,24 кв. м. розташованого за адресою Кіровоградська обл., м. Новоукраїнка, вул. С. Лазо.
06 травня 2008 року сторони уклали договір іпотеки (а.с. 9 - 11) предметом якого є належний відповідачці згідно свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 17) житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1.
Статтею 12 ч. 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов?язнів встановлених іпотечним договором, іпотекодавець має право вимагати дострокового виконання зобов?язання , а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
В позовній заяві позивач просить. серед іншого, стягнути дострокову всю заборгованість відповідачки по кредитному договору шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Пунктом 2.2.10 кредитного договору від 06 травня 2008 року № KGNUGA01580004 передбачено, що при настанні випадків, передбачених п. 2.3.3. договору, позичальник зобов?язаний достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі, а згідно пункту 2.3.7. банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п. 8.1., 8.1.1., 8.1.2. договору, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3.
Пунктом 2.3.3. кредитного договору від 06 травня 2009 року № KGNUGA01580004 (а.с. 6-9) та п. 18.13. договору іпотеки від 06 травня 2008 року (а.с. 9-11) передбачено: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10% (23500 х 10% = 2350 грн.), несплати позичальником більше однієї виплати, яка перевищує 5 % суми кредиту (23500 х 5% = 1175 грн.), іншого істотного порушення умов даного Договору. Як вбачається з поданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с. 5), відповідачка не допустила перевищення заборгованості по кредиту на 5% або 10% суми кредиту.
Пунктом 2.3.3 кредитного договору від 06 травня 2009 року № KGNUGA01580004, при настанні зазначених у ньому умов, передбачено повернення суми кредиту в повному обсязі, винагороди, відсотків за фактичний строк його користування, виконання в повному обсязі інших зобов?язань за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про вимогу від банка, як право, а не як обов?язок, позичальника.
Пунктом 24. договору іпотеки від 06 травня 2009 року передбачено, що у випадку порушення кредитного договору позичальником або договору іпотеки іпотекодержатель направляє іпотекодавцю і позичальнику письмову вимогу про усунення порушення. Іпотекодержатель вправ почати звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо протягом 30-денного строку вимога іпотекодержателя залишиться без задоволення.
Передування зверненню стягнення на предмет іпотеки направлення боржнику вимоги про дострокове виконання основного зобов?язання передбачено і ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку».
Позивач не надав суду доказів направлення такої вимоги відповідачці. При цьому п. 2.3.3. кредитного договору передбачено, що у випадку усунення позичальником порушення умов договору протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення, вимога втрачає чинність.
Позивач також не посилався на те, що викликана направлення такої вимоги або повідомлення затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що встановлені Законом України «Про іпотеку», кредитним договором від 06 травня 2008 року № KGNUGA01580004 та договором іпотеки від 06 травня 2008 року умови дострокового повернення відповідачкою кредиту в повному обсязі та звернення стягнення на предмет іпотеки не настали.
Крім того, згідно ст. 39 ч. 3 Закону України “Про іпотеку” суд вправі відмовити в задоволенні позову іпотекодержателя про дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов?язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.
Частиною 2 статті 22 ЦК України визначено, що збитками є витрати, яких особа зазнала у зв?язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Як вбачається з довідки позивача від 28 жовтня 2009 року (а.с. 32) та наданих відповідачкою квитанцій (а.с. 35 - 36), на час розгляду справи відповідачка не має простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту, процентів, комісії та пені.
Отже позивач не довів факт заподіяння йому збитків внаслідок неналежного виконання відповідачкою зобов?язань щодо розміру сплати щомісячних платежів а допущене відповідачкою порушення не змінює обсяг прав позивача.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині звернення стягнення боргу на предмет іпотеки.
Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.
У зв?язку з відмовою в задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, не підлягає задоволенню позов і в частині виселення відповідачки з житла та зняття її з реєстраційного обліку.
Керуючись ст.ст.12, 35, 39, 40 Закону України “Про іпотеку”, ст. 88 ч. 1, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
Відмовити повністю в задоволенні позову закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” від імені якого діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про звернення стягнення боргу на предмет іпотеки, виселення з житла та зняття з реєстраційного обліку.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Кіровоградської області через Новоукраїнський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом наступних двадцяти днів після подання заяви.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий : О. Л. Карпенко