26 листопада 2009 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого-судді Гандзюка В.П.,
суддів: Шкрібляка Ю.Д. , Томенчука Б.М.,
з участю: прокурора Журавльова Є.Є.,
захисника: ОСОБА_1 ,
законних представників потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
засудженого ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями законних представників неповнолітніх потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на постанову Калуського міськрайонного суду від 10 вересня 2009 року, -
Вказаною постановою визнано, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, -
вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ст.156 ч.2 КК України.
Відносно нього постановлено застосувати примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності, а провадження у справі закрито.
Запобіжний захід ОСОБА_5 - підписку про невиїзд - до вступу постанови в законну силу залишено без зміни.
Справа №11-543/2009р. Головуючий у І інстанції Галущак Л.О.
Категорія ст. 156 ч.2 КК України Доповідач Гандзюк В.П.
Судом першої інстанції встановлено та визнано, що ОСОБА_5 вчинив розпусні дії
щодо малолітніх осіб.
Ці дії ОСОБА_5 вчинив за наступних обставин.
В кінці липня - на початку серпня 2006 року шляхом обману запросив малолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в майстерню ЖЕО №6, що в м. Калуші по вул. Молодіжній, де вчинив дії, спрямовані на розбещення малолітніх шляхом оголення їх статевих органів, схиляв малолітніх до задоволення статевої пристрасті неприродним способом без застосування насильства.
24.07.2007 року біля 12.00 год., перебуваючи на вул. Молодіжній в м. Калуші, схопив за руку малолітню ОСОБА_8, відвів в сторону й вчинив відносно неї дії розпусного характеру, а саме мацання її статевих органів та інші непристойні дотики, схиляв малолітню до задоволення статевої пристрасті неприродним способом без застосування насильства.
В апеляціях законні представники потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають, що судом незаконно звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності і закрито провадження у справі. Просять постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд іншим складом суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення законних представників потерпілих, які просять задовольнити подані апеляції, заслухавши думку ОСОБА_5 та міркування прокурора про законність та обґрунтованість рішення суду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вони підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_5 поступила до суду з обвинувальним висновком.
В процесі судового розгляду судом було призначено стаціонарну судово-психіатричну експертизу підсудному, яка в подальшому встановила те, що він у період вчинення злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, але не в повній мірі.
Таким чином, вирішуючи питання про кримінальну відповідальність ОСОБА_5, суду слід було керуватися ст. 20 КК України, згідно якої зазначена особа підлягає кримінальній відповідальності.
При цьому, визнання особи обмежено осудною може враховуватися судом при призначенні покарання та бути підставою для одночасного застосування примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання.
Однак суд зазначених вимог закону не дотримався і безпідставно, всупереч правил кримінально-процесуального закону, закрив провадження у справі.
При цьому, мотиви прийнятого рішення по суті в постанові не є належним чином обгрунтувані.
Судом не було взято до уваги конкретні обставини справи та особу підсудного, який хоч і є обмежено осудним, однак не перестав бути суспільно небезпечним. Як видно зі справи, ОСОБА_5 в суді відмовився від своїх визнавальних показань та заперечив причетність до скоєного злочину.
Прийняте судом рішення про закриття кримінальної справи та застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги не є таким, що запобігає вчиненню ОСОБА_5 нових злочинів.
Враховуючи наведене, а також те, що постанова суду постановлена всупереч нормам матеріального права та з грубим порушенням норм кримінально-процесуального закону, вона підлягає до скасування з направленням справи на новий судовий розгляд.
При новому розгляді слід врахувати допущені помилки, дотриматися вимог закону, що регулює кримінальну відповідальність осіб, визнаних обмежено осудними, та з дотриманням норм процесуального закону постановити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 370 КПК України, колегія суддів, -
Апеляції законних представників потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволити.
Постанову Калуського міськрайонного суду від 10 вересня 2009 року відносно ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.
Головуючий В.П. Гандзюк
Судді: Ю.Д. Шкрібляк
Б.М. Томенчук
Згідно з оригіналом
Суддя В.П. Гандзюк