Справа № 2-247 2009 р.
18 вересня 2009 року Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі : головуючого - судді Могили Р. Г.
з участю секретаря Москви О.І.
позивача-відповідача ОСОБА_1
відповідача-позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя набутого під час шлюбу та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя набутого під час шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна - автомобіля ЗАЗ 110307, вартістю 25000 грн., посилаючись на те, що дане майно набуте ними за час шлюбу та є їхньою спільною сумісною власністю, просила стягнути з відповідача 12500 грн, як компенсацію за половину вартості автомобіля, в подальшому ОСОБА_1 змінила свої позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на автомобіль, а грошову компенсацію замість частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль стягнути з неї на користь ОСОБА_2
До попереднього судового засідання ОСОБА_2 подав зустрічний позов про поділ ще іншого спільного майна, яке вони придбали в період шлюбу, а саме: холодильник «Норд», вартістю 1080 грн, музичний центр «Айве», вартістю 659 грн, телевізор «Ел Джі», вартістю 700 грн. та відеомагнітофон «Ел Джі», вартістю 300 грн, всього побутової техніки на загальну суму 2739 грн., просив визнати за ним право власності на автомобіль ЗАЗ 110307, вартістю 19545,03 грн, а побутову техніку на загальну суму 2739 грн. залишити у власності ОСОБА_1, а також компенсувати їй 8403 грн., як грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль з врахуванням загальної вартості побутової техніки.
В судовому засіданні позивач-відповідач ОСОБА_1 позовну вимогу підтримала повністю та пояснила, що з 22 січня 2001 року вона перебувала в шлюбі з відповідачем по справі ОСОБА_2 Під час шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із нею. Шлюбні відносини із ОСОБА_2 не склались і 05 грудня 2008 року шлюб між ними розірвано. Під час шлюбу, весною 2007 року ними було придбано автомобіль ЗАЗ 110307, загальна вартість якого на той час становила 27000 грн. 18000 грн. , як оплату за автомобіль надав їм, як подружжю її батько ОСОБА_4, а решту суму 9000 грн. вони оплатили спільними коштами. Вартість автомобіля на даний час на її думку становить 25000 грн. Спочатку вона просила автомобіль залишити у власності ОСОБА_2, а в її користь стягнути грошову компенсацію в розмірі половини вартості автомобіля, а пізніше змінила свої позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на автомобіль, а грошову компенсацію стягнути на користь ОСОБА_2, при цьому врахувати , що на її вихованні та утриманні є неповнолітній син . Зустрічний позов не визнала повністю та не погодилась на варіант поділу майна, який запропонував відповідач-позивач ОСОБА_2, крім цього зазначила, що відеомагнітофону «Ел Джі» немає ні в неї , ні в її батьків.
В судовому засіданні відповідач-позивач ОСОБА_2 позовну заяву ОСОБА_1 не визнав повністю, а зустрічний позов підтримав повністю та суду пояснив, що дійсно під час шлюбу із ОСОБА_1 ними було придбано автомобіль ЗАЗ 110307, вартість якого відповідно до висновку автоекспертного бюро від 23.06.2009 року становить 19545,03 грн. Даний автомобіль на даний час знаходиться в його користуванні, оскільки ОСОБА_1 на момент розірвання шлюбу посвідчення водія не мала. Під час шлюбу ними також було придбано інше майно, а саме: 08 липня 2001 року - холодильник «Норд», вартістю 1080 грн., 24 червня 2001 року - музичний центр «Айве», вартістю 659 грн, 22 лютого 2003 року - телевізор «Ел Джі», вартістю 700 грн та відеомагнітофон «Ел Джі», вартістю 300 грн., всього побутової техніки на загальну вартість 2739 грн. Загальна вартість майна, що становить їхню спільну сумісну власність становить 22284,03 грн. Техніка після розлучення залишилась у ОСОБА_1, відеомагнітофон «Ел Джі» було принесено до магазину в якому працює мати позивача-відповідача ОСОБА_1 Просить визнати за ним право власності на автомобіль ЗАЗ 110307, вартістю 19545,03 грн., а побутову техніку на загальну суму 2739 грн. залишити у власності ОСОБА_1, а також компенсувати їй 8403 грн., як грошову компенсацію замість її частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль з врахуванням загальної вартості побутової техніки .
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 січня 2001 року . Під час шлюбу в них народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є малолітнім та проживає із мамою ОСОБА_1
Під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було придбано наступне майно: холодильник «Норд», вартістю 1080 грн, музичний центр «Айве», вартістю 659 грн, телевізор «Ел Джі», вартістю 700 грн. та відеомагнітофон «Ел Джі», вартістю 300 грн, всього побутової техніки на загальну суму 2739 грн. , а також автомобіль ЗАЗ 110307, дійсна ринкова вартість, якого згідно висновку автоекспертного бюро від 23 червня 2009 року становить 19545,03 грн.
Згідно пояснень сторін, які вони дали в судовому засіданні, частину коштів на оплату автомобіля їм, як подружжю надав ОСОБА_4 - батько позивача-відповідача ОСОБА_1
Відповідно до вимог ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ , набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Пунктами 2,3 ч.1 ст.57 СК України визначено, що особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також за кошти, які належали їй, йому особисто.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп.23,24 своєї постанови від 21 грудня 2007 року №11»Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
На підставі викладено, суд приходить висновку , що придбане сторонами під час шлюбу майно та наявне у них на час розгляду справи - холодильник «Норд», музичний центр «Айве», телевізор «Ел Джі», а також автомобіль ЗАЗ 110307 є об'єктами спільної сумісної власності колишнього подружжя.
Згідно ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.
Щодо наявної в сторін побутової техніки на загальну суму 2439 грн., то її необхідно поділити наступним чином: виділити в приватну власність ОСОБА_1 холодильник «Норд», вартістю 1080 грн., а ОСОБА_2 - музичний центр «Айве», вартістю 659 грн. та телевізор, вартістю 700 грн., всього разом побутової техніки на загальну вартість 1359 грн.
При такому розподілі побутової техніки ОСОБА_2 повинен сплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 139 грн. 50 коп.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання за ними права власності на автомобіль, то суд виходить з наступного, оскільки дана річ є неподільною, яку неможливо виділити в натурі будь-якій стороні через те, що жодна зі сторін в судовому засіданні не погодилась на присудження одному із них грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль та попередньо не внесла на депозитний рахунок суду відповідну грошову суму, а тому суд не визнає за можливе здійснити поділ автомобіля в натурі відповідно до вимог ст.71 СК України на які посилались сторони при правому обґрунтуванні своїх позовів.
Крім цього, після роз'яснення сторонам їхніх прав та обов'язків, вони не порушували питання про припинення права відповідача на частку в спільному майні з підстав передбачених ст.365 ЦК України .
А тому, в даному випадку, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільна річ - автомобіль не може бути реально поділена між ними відповідно до їх часток без застосування грошової компенсації і припинення права власності одного з подружжя на його частку в такому майні, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає автомобіль ЗАЗ 110307, номер кузова Y6Д11030770105665, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1 у їх спільній частковій власності.
Судові витрати між сторонами необхідно розподілити відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України та стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 101 грн. 42 коп.
На підставі наведеного, ст.ст. 69,70,71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.88, 209, 214-215 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Поділити побутову техніку , а саме: холодильник «Норд», вартістю 1080 грн., музичний центр «Айве», вартістю 659 грн., телевізор «Ел Джі», вартістю 700 грн., виділивши в приватну власність:
ОСОБА_1 холодильник «Норд», вартістю 1080 грн.
ОСОБА_2: музичний центр «Айве», вартістю 659 грн. та телевізор, вартістю 700 грн., всього разом побутової техніки на загальну вартість 1359 грн.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по Ѕ частині автомобіля ЗАЗ 110307, номер кузова Y6Д11030770105665, рік випуску 2007, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за побутову техніку в сумі 139 грн. 50 коп. та судові витрати в сумі 101 грн. 42 коп., всього разом на загальну суму 240 грн. 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Рогатинський районний суд.
Головуючий: Могила Р.Г.