Справа № 2-277/2009р.
08 жовтня 2009 року Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Могили Р.Г.
з участю секретаря Москви О.І.
позивача ОСОБА_1
представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Рогатині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро», третя особа - директор дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» ОСОБА_4 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про поновлення її на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди в сумі 144 000 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що 07 червня 2007 року її було прийнято на роботу в дочірнє підприємство «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» на посаду формувальника ковбасних виробів. 13 червня 2008 року за її згодою її було переведено на посаду обвалювальника з оплатою праці від виробітку згідно встановлених розцінок. 02 лютого 2009 року її було звільнено з роботи, оскільки вона відмовилась від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці. Рішенням Рогатинського районного суду від 9 квітня 2009 року її було поновлено на роботі. З перших днів її поновлення на роботі, керівництво підприємства все робило для того, щоб знову її звільнити з роботи. Фактичне її поновлення на роботі було оформлено лише 30 квітня 2009 року. На протязі квітня - травня 2009 року вона неодноразово зверталась до директора підприємства ОСОБА_4, щоб їй було надано відпустку без збереження заробітної плати, однак на відміну від інших працівників підприємства їй було відмовлено у наданні відпустки. Протягом 06 травня - 19 травня 2009 року вона хворіла, що підтверджується листком непрацездатності. 20 травня 2009 року вона зранку о 7 год. 30 хв. прийшла на роботу та розписалась в журналі реєстрації працівників, який знаходиться на прохідній в працівників охорони даного підприємства. Перебуваючи на підприємстві приблизно до 8 год 30 хв. вона побачила, що працівників її зміни немає, а тому вирішила, що цей день є вихідним для неї та її зміни, а також враховуючи те, що вона не підписалась про те, що вона ознайомлена з режимом робочого часу, залишила роботу і до кінця робочого дня її на роботі не було. До 21 квітня 2009 року працівники цеху обвалювання працювали позмінно, тобто через день, а 21 квітня 2009 року в цеху були проведені збори, де вирішено було працювати щоденно з 8 год до 17 год, з чим вона не погодилась і через нервовий стрес потрапила в лікарню. Про те, що в цеху знову введено позмінний графік роботи її 16 травня 2009 року повідомив начальник зміни ОСОБА_5 21 травня 2009 року, коли вона прийшла на роботу від неї вимагали пояснення про причини її відсутності на робочому місці 20 травня 2009 року. Цього дня вона віднесла пояснення керівнику підприємства ОСОБА_4, де з його слів зрозуміла, що 20 травня цех працював, однак вважає, що працівників її зміни було викликано на роботу після 8 год. 30 хв., а її спеціально не викликали, щоб таким чином поставити їй прогул. Від умов мирової угоди, яку їй запропонував відповідач, категорично відмовилась .
Просить визнати незаконним наказ від 21 травня 2009 року №05-КЗ/01 про звільнення її з посади обвалювальника ДП «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» з 20 травня 2009 року за прогул без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України та поновити її на цій посаді з 20 травня 2009 року з оплатою праці від виробітку згідно встановлених розцінок із стягненням з відповідача в її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу. Просить не стягувати з неї як матеріально відповідальної особи викрадену у неї рукавицю для захисту вартістю 800 грн. Також просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 144 тис. грн., що вираховується шляхом помноження мінімальної заробітної плати на кількість місяців до виходу її на пенсію за віком. Вважає, що саме така сума є справедливою та обґрунтованою компенсацією відповідача за душевні страждання, яких вона зазнала та її родина у зв'язку із незаконними звільненнями її з роботи.
В судовому засіданні представники відповідача позовну заяву ОСОБА_1 не визнали повністю та пояснили, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Наказом №05-К3/01 від 21 травня 2009 року ОСОБА_1, обвалювальника ДП М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» звільнено з 20 травня 2009 року за прогул без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Підставами для прийняття такого наказу були:
- відсутність працівниці 20 травня 2009 року на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин;
- службовий лист заступника начальника цеху ОСОБА_6 від 20.05.2009 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 20 травня 2009 року;
- акт комісії у складі чотирьох осіб про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 20 травня 2009 року з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв. з невідомих причин;
- акт комісії у складі трьох осіб про відмову ОСОБА_1 від надання письмового пояснення про причину відсутності на робочому місці 20 травня 2009 року з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв.;
- надісланим через засоби поштового зв'язку письмовим поясненням ОСОБА_1 на ім'я директора підприємства від 21.05.2009 року.
Дані письмові документи підтверджують факт самовільного залишення працівником ОСОБА_1 роботи без погодження із роботодавцем. Крім цього , ще до прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 за прогул вона неодноразово порушувала трудову дисципліну на підприємстві, про що свідчать накази про дисциплінарні стягнення, службові записки та акти про порушення трудового розпорядку. Згідно вимог трудового законодавства працівник зобов'язаний підкорятись ОСОБА_7 внутрішнього трудового розпорядку ( ст.21 КЗпП України). Просять в задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення її на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити повністю. В судовому засіданні представники відповідача неодноразово пропонували позивачці врегулювати даний спір шляхом укладення з нею мирової угоди, на що остання не погодилась.
Третя особа - директор дочірнього підприємства «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог позивачки ОСОБА_1, оскільки вважає їх безпідставними та необґрунтованими, а також в доповнення пояснень представників відповідача пояснив, що наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул відповідає чинному законодавству. На підприємстві не ведеться журнал виходу працівників на роботу, а також на підприємстві існує для всіх працівників режим роботи із 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв, який затверджений ОСОБА_7 внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, третьої особи, свідків та дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Наказом №06-К1/05 від 07.06.2007 року ОСОБА_1 було прийнято на посаду формувальника ковбасних виробів в дочірнє підприємство «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» з 07 червня 2007 року за основним місцем праці.
Згідно наказу №06-К2/01 від 13.06.2008 року за її згодою вона була переведена з посади формувальника ковбасних виробів на посаду обвалювальника з 13 червня 2008 року з оплатою праці від виробітку згідно встановлених розцінок.
02 лютого 2009 року наказом №02-К3/01 від 02.02.2009 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади у зв'язку із відмовою її від продовження роботи у зв'язку з зміною істотних умов праці.
Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 09 квітня 2009 року, яке залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03 липня 2009 року встановлено, що правових підстав для звільнення позивачки ОСОБА_1 по п.6 ст.36 КЗпП України в адміністрації підприємства не було, а тому її було поновлено на посаді обвалювальника в ДП «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» з 02 лютого 2009 року та стягнуто з підприємства 2698 грн. 46 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення заробітної плати за один місяць в сумі 1187 грн. 32 коп. звернуто було до негайного виконання.
Як вбачається із пояснень сторін, які підтверджуються письмовими доказами, що долучені до справи ( т.1 а.с.68,70,75, 87-89,138) ОСОБА_1 не погоджувалась із наказом про її поновлення на роботі на умовах, які були зазначені в наказі від 10.04.2009 р. за №04-К1/01, зокрема вона не погоджувалась із оплатою праці та режимом роботи цеху обвалювання з 8 год.00 хв. до 17 год.00 хв., однак фактично до роботи вона приступила з 10 квітня 2009 року.
27 квітня 2009 року в ДП «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» ОСОБА_4 були затверджені ОСОБА_7 внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві, де в розділі п'ятому зазначено, що для працівників підприємства встановлено режим робочого часу з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., з двома вихідними днями на тиждень. У зв'язку з виробничою необхідністю час початку та закінчення роботи може регулюватись, але не більше 8 год. в день. ОСОБА_7 були ознайомлені та погодились уповноважені від трудового колективу, що підтверджується їхніми підписами. Крім цього сама позивач ОСОБА_1 не заперечувала факту обговорення працівниками цеху обвалювання ще 21 квітня 2009 року режиму робочого часу, де вона заперечувала про перехід на п'ятиденний робочий тиждень з тривалістю щоденної роботи з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., оскільки вважала, що даний режим роботи буде стосуватись лише її.
В ст.142 КЗпП України зазначено, що трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колективом за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
На підставі викладеного, суд приходить висновку , що ОСОБА_7 внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві ДП «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» були затвердженні у відповідності до вимого трудового законодавства.
Про те, що на підприємстві діяв п'ятиденний робочий тиждень з тривалістю щоденної роботи з 8 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., в тому числі і для всіх працівників цеху обвалювання підтвердили в судовому засіданні працівники даного цеху, які були допитані, як свідки: ОСОБА_5Г, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16Я, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_6, а також це підтверджується табелями обліку використаного робочого часу.
Суд при вирішенні даної справи не бере до уваги показання свідків: ОСОБА_23, ОСОБА_24,ОСОБА_25, ОСОБА_26,ОСОБА_27, оскільки дані особи в квітні - травні 2009 року на ДП «М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» не працювали і про обставини звільнення позивачки, а також про робочий час , який існував на підприємстві в цей період їм не було відомо.
З 06 травня по 19 травня 2009 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі з поважних причин, що підтверджується листком непрацездатності. Даного факту сторони не заперечують, дисциплінарних стягнень щодо позивачки за цей період часу адміністрацією підприємства не застосовувалось.
Як вбачається із пояснень позивачки, 20 травня 2009 року вона зранку о 7 год. 30 хв. прийшла на роботу та розписалась в журналі реєстрації працівників, який знаходиться на прохідній в працівників охорони даного підприємства. Перебуваючи на підприємстві приблизно до 8 год 30 хв. вона побачила, що працівників її зміни немає,
вирішила, що цей день є вихідним для неї та її зміни, а також враховуючи те, що вона не підписалась про те, що вона ознайомлена з режимом робочого часу, залишила роботу і до кінця робочого дня її по місцю праці не було.
Наказом №05-К3/01 від 21 травня 2009 року ОСОБА_1, обвалювальника ДП М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» було звільнено з 20 травня 2009 року за прогул без поважних причин згідно п.4 ст.40 КЗпП України. Дане рішення прийнято на підставі таких письмових документів: службового листа заступника начальника цеху ОСОБА_6 від 20.05.2009 року про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 20 травня 2009 року; акту комісії у складі чотирьох осіб про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 20 травня 2009 року з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв з невідомих причин; акту комісії у складі трьох осіб про відмову ОСОБА_1 від надання письмового пояснення про причину відсутності на робочому місці 20 травня 2009 року з 08 год. 30 хв. до 17 год. 00 хв.; письмових поясненнь ОСОБА_1 на ім'я директора підприємства від 21.05.2009 року.
Допитані в судовому засіданні , як свідки ОСОБА_28, Мруз Мар'ян , ОСОБА_29, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили обставини, які зазначені в актах від 20.05.2009 року та 21.05.2009 року.
Наведені докази в їх сукупності підтверджують факт самовільного залишення працівником ОСОБА_1 роботи без погодження із роботодавцем.
Згідно вимог ст.21 КЗпП України працівник зобов'язаний підкорятись внутрішньому трудовому розпорядку.
Зі змісту диспозиції ст.40 п.4 КЗпП України вбачається, що звільнення працівника з підстав прогулу можливе у випадку відсутності його на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин .
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що в адміністрації ДП М'ясопереробний комплекс «Росана» ТзОВ «Росан-Агро» були всі правові підстави для звільнення позивачки ОСОБА_1 з роботи згідно п.4 ст.40 КЗпП України, оскільки вона була відсутня 20 травня 2009 року на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин .
Відповідно до ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.
Таким чином, всі решта позовні вимоги позивачки теж не підлягають до задоволення.
На підставі ст.ст.40 п.4,232-233 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст. 209,214-215 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
У разі подачі заяви про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Рогатинський районний суд.
Головуючий : Могила Р.Г.