Справа № 2-638
2009 р.
10 листопада 2009 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Ничик Г.І.,
секретаря Петруняк Н.А.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Лука по вул. Галицька, 94, Городенківського району Івано-Франківської області. Позовні вимоги мотивовані тим, що головою господарства, яке до 1991 р. відносилось до типу «колгоспний двір», був її батько ОСОБА_3, який помер 11 листопада 1997 р. Після смерті батька мати позивачки ОСОБА_4 переоформила на себе земельний пай покійного батька, а житловий будинок не переоформляла. За свого життя, 09.07.2001 р. мати склала заповіт, згідно з яким все майно, яке їй буде належати на день смерті і на яке вона за законом матиме право заповідала своїй дочці - позивачці ОСОБА_1 ОСОБА_4 померла 25 вересня 2005 року. Як спадкоємець за заповітом, позивачка в державній нотаріальній конторі отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті матері на земельні паї. В зв'язку з відсутністю свідоцтва про право власності на житловий будинок та господарські будівлі позивачка не змогла переоформити на себе через нотаріальну контору дані будівлі. На звернення до Коломийського МБТІ з приводу отримання свідоцтва про право власності на житловий будинок отримала відмову з посиланням на те, що неможливо видати свідоцтво на померлого. Після смерті матері позивачка з сім'єю продовжує проживати в даному будинку. Крім неї, право на частку в майні колгоспного двору має син позивачки - ОСОБА_2, який не заперечує відносно визнання за позивачкою права власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що вона разом з чоловіком ОСОБА_5, сином ОСОБА_2 та своїми батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 в господарстві, яке було колгоспним двором. ЇЇ чоловік ОСОБА_5 помер в 1992 р., батько ОСОБА_3 помер в 1997 р., а мати ОСОБА_4 - померла в 2005 році. На час смерті матері в господарстві проживала позивачка, з членами своєї сім'ї: чоловіком ОСОБА_6, дочкою ОСОБА_7 та сином ОСОБА_2, відповідачем по справі.
За свого життя мати позивачки вчинила заповіт в її користь. В нотаріальній конторі позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом тільки на земельні паї спадкодавця, а на житловий будинок не оформила, так як за життя спадкодавця не було виготовлене свідоцтво про право власності на будинок. Оскільки позивачка після смерті матері прийняла спадщину, проживає в житловому будинку по вул. Галицька, 94 в с. Лука, а її син - відповідач ОСОБА_2 не заперечує відносно визнання за нею права власності на цілий житловий будинок з господарськими будівлями , тому просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якій просить розглядати справу в його відсутності, одночасно зазначає, що не заперечує щодо задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності на ціле будинковолодіння після смерті його діда й бабки.
Суд, вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Згідно свідоцтва про народження позивачки УІІ-НМ № 703059 її батьками були ОСОБА_8 та ОСОБА_4. Після одруження позивачка змінила прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_2, що стверджено Свідоцтвом про одруження, виданим 07.02.1982 р., а згідно свідоцтва про одруження від 22.11.1994 року позивачка змінила прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_1.
Господарство, в якому проживала сім'я позивачки, та її батьки, до 1991 р. відносилось до типу «колгоспний двір». Довідкою Луківської сільської ради № 704 від 28.10.2009 р., виданою на підставі погосподарської книги № 1 станом на 01.04.1991 р. в колгоспному дворі по вул. Галицька, 94, (бувша Леніна) в с. Лука проживали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та позивачка. Чоловік позивачки ОСОБА_5 помер 13.04.1992 р., про що свідчить свідоцтво про смерть ІІ-НМ № 294027. Батько позивачки - ОСОБА_4 ОСОБА_9 помер 11.11.1997 р., про що свідчить свідоцтво про смерть І-НМ № 085693. Про смерть матері позивачки - ОСОБА_4, яка померла 25.09.2005 р., свідчить Свідоцтво про смерть І-НМ № 039632. За заповітом від 09.07.2001 р. спадкодавець ОСОБА_4 заповідала позивачці все належне їй майно.
Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 р. № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Після чого застосовуються загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору.
Відповідач ОСОБА_2 не заперечує відносно задоволення позовних вимог про визнання за ОСОБА_1, його мамою, права власності на ціле будинковолодіння після смерті його діда й баби.
Згідно ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України прийняття спадщини - це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
На час смерті ОСОБА_4 спадкоємець за заповітом, позивачка ОСОБА_1 проживала разом із спадкодавцем, і продовжує проживати в господарстві в с. Лука по вул. Галицька, 94, що стверджено довідками Луківської сільської ради № 356,357 від 31.07.2009 р. З зв'язку з відсутністю свідоцтва про право власності на житловий будинок, що належав матері позивачки на день її смерті, остання не змогла в нотаріальній конторі оформити свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом. Згідно з технічним паспортом, складеним Коломийським МБТІ 19.01.2009 р., вартість будинку з господарськими будівлями, розміщеного в с. Лука вул. Галицька, 94, становить 13362 грн.
Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Згідно ст. 328 цього ж кодексу право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Оскільки інших осіб, які б оспорювали право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 не встановлено, тому суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 володіє майном правомірно, і є підстави для задоволення її вимог про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться в с. Лука по вул. Галицька, 94, Городенківського району Івано-Франківської області.
На підставі ст.ст. 316,317,325,328,386,1216,1222,1258,1261, 1268,1270 ЦК України, керуючись ст. ст. 209, 214-215,218 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в с. Лука по о вул. Галицька, 94, Городенківського району Івано-Франківської області.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя Ничик Г.І.