2-4490\2009
25 листопада 2009 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді Кляшторного В.С.,
при секретарі Керопян В.Ф.,
з участю позивачки ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.
В заяві вказала, що перебуває з відповідачем в шлюбних відносинах з 02.10.2004 року, від шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні. Добровільно матеріальну допомогу на утримання сина відповідач не надає. Позивачка не має можливості повноцінно забезпечувати дитину, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1\4 частини заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до його повноліття.
В судовому засіданні позивачка підтвердила зазначені в заяві обставини, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання сина в розмірі 1\4 частини заробітку відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до його повноліття.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, при цьому суду пояснив, що відповідач мешкає в Росії, Орловська область, Свердловський район, село Кошелеві, на даний час не працює, ніяких доходів не має, тому просить зменшити суму аліментів, яку просить позивачка та стягнути з відповідача 1\3 частину від мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. При визначенні розміру стягуваних аліментів суд приймає до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини, позивачки та відповідача.
Приймаючи до уваги, що відповідач не працює і не має прибутків, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина в розмірі 1\3 частини від мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, оскільки позивачка по закону звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. в прибуток держави та витрати на ІТЗ в розмірі 120 грн.
Керуючись ст. ст. 180, 181 п.3, 184 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 294, 367 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, мешкає в Росії, Орловська область, Свердловський район, село Кошелеві, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1\3 частини від мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнення аліментів провадити з моменту подання позову - з 13 жовтня 2009 року.
Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в прибуток держави в розмірі 51 грн., а також 120 грн. в рахунок оплати збору на ІТЗ розгляду цивільної справи у Шевченківському районному суді м. Запоріжжя.
Допустити негайне виконання рішення в межах стягнення суми аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: В.С. Кляшторний