Справа № 2-а-3599/09
18 листопада 2009 року суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Васильцов О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі адміністративну справу, відкриту за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги , передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни» ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся у Мелітопольський міськрайонний суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області у якій просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом починаючи з 01.01.2006 року по 01.10.2009 року, визнати неправомірними дії відповідача щодо не донарахування державної соціальної виплати, передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії обчислюючи її з урахуванням підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до частини 1 ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та стягнути на його користь з Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області (далі УПФ у Мелітопольському районі) недоплачену йому, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за термін часу з 01.01.2006 року до 01.10.2009 року у розмірі 4788 гривень 30 копійок.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що він визнаний у встановленому законом порядку дитиною війни. Відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” йому з 01.01.2006 року повинна щомісячно виплачуватись державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року встановлено, що мінімальній розмір пенсії за віком не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом. З урахуванням розміру мінімальної пенсії та вимог Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, розмір мінімальної пенсії за віком складав:
- з 01 січня 2006 року - 350 гривень;
- з 01 квітня 2006 року - 359 гривень;
- з 01 жовтня 2006 року - 366 гривень;
- з 01 січня 2007 року - 380 гривень;
- з 01 квітня 2007 року - 406 гривень;
- з 01 жовтня 2007 року - 411 гривень;
- з 01 січня 2008 року - 470 гривень;
- з 01 квітня 2008 року - 481 гривня;
- з 01 липня 2008 року - 498 гривень;
- з 01 жовтня 2008 року - 498 гривень.
Виходячи із зазначених розмірів мінімальної пенсії за віком, він, як дитина війни, повинний був отримувати щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком і за 2006-2008 роки та за січень-вересень 2009 року мав отримати соціальну допомогу на загальну суму 4788 гривень 30 копійок. Але він не отримав ці кошти, оскільки ст.77 Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік” та п.12 ст.71 Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” була зупинена дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в частині виплати щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
У 2008 році їй частково виплачувалась щомісячна державна допомога, але не у розмірі 30%, як це передбачено Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, а у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком, як це було передбачено Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” Крім того, ст.28 Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” було передбачено, що мінімальна пенсія за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” вона отримувала у 2008 році державну соціальну допомогу у розмірі 10% прожиткового мінімуму, а саме: у першому кварталі 2008 року - 47 гривень щомісячно, у другому кварталі - 48,1 гривні щомісячно, у третьому кварталі - 48,2 гривні щомісячно та у четвертому кварталі - 49 гривень щомісячно. Таким чином йому була не донарахована щомісячна державна соціальна допомога у зазначеному вище розмірі.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №6-рп/2007 від 09.07.2007 року були визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України” Про державний бюджет на 2007 рік”, якими було зупинено дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни. Це рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, є остаточним і не може бути оскаржене.
Крім того, позивач просить поновити йому строк для звернення до суду із позовом, обґрунтовуючи це тим, що шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів його права як дитині війни були обмежені або скасовані і про поновлення цих прав їй стало відомо після висвітлення у засобах масової інформації рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року, тому він вважає причину пропуску строку для звернення до суду поважною та просить відновити цей строк.
Позивач у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про слухання справи у його відсутність. На позовних вимогах наполягає.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, але у своїх запереченнях, наданих суду, позовні вимоги позивача не визнав та пояснив, що ст.7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим кодексом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1261 від 24.10.2007 року, передбачено, що Пенсійний фонд України забезпечує ефективне використання коштів, що перебувають у його управлінні. Реалізація нормативних приписів і пенсійних програм здійснюється шляхом фінансування пенсійних виплат за рахунок чітко визначених прибутковою частиною бюджету Пенсійного фонду України джерел відповідно до конкретних напрямів витратної частини бюджету Пенсійного фонду України. Оскільки фінансування цих соціальних гарантій передбачено із коштів Державного бюджету, у Пенсійного фонду України відсутні підстави для виплат щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дитина війни - особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (02 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
ОСОБА_1 є громадянином України, який народився 29 червня 1941 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії СВ № 601416 (а.с.4) і, відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнана дитиною війни, про що у пенсійному посвідчені № 126189 зроблено відповідний запис (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” дія ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена, але рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №1-29/2007 ці зміни визнані такими, що не відповідають вимогам Конституції України (є не конституційними).
Відповідно до п.3 рішення Конституційного Суду України по справі №1-29/2007 положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” положення цього закону які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Рішення по цій справі ухвалено 09 липня 2007 року.
Законом України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” зміст ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” був змінений і встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Учасникам війни, відповідно до ч.4 ст.14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту” пенсія підвищується на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22 травня 2008 року, п.41 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якім внесено зміни до ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним).
Відповідно до п.5 рішення Конституційного Суду України по справі №1-28/2008, положення закону України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" положення цього закону які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом цього рішення. Рішення по цій справі ухвалено 22 травня 2008 року.
За таких обставин суд вважає доведеними на підставі наявних у справі доказів такі обставини: позивач є дитиною війни, має право на отримання державної щомісячної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тобто 30% мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, виплата щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі, передбаченому ч.1 ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, тобто 30% мінімальної пенсії за віком може бути призначена з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 01 грудня 2008 року, оскільки Закон України „Про держаний бюджет на 2007 рік” та Закон України „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в частині обмеження або скасування прав дітей війни на отримання ними щомісячної соціальної допомоги були скасовані відповідними рішеннями Конституційного Суду України № 1-29/2007 та №1-28/2008 і в цій частині відповідні положення Законів України „Про держаний бюджет на 2007 рік” та „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” втрачають чинність, відповідно, з 09 липня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Суд вважає поважними причини пропуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, передбаченого ч.2 ст.99 КАС України, оскільки Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року було призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. В подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року призупинення дії ст.6 було визнано не конституційним, про що позивач дізналась із засобів масової інформації, тому суд вважає причини пропуску строку поважними та вважає необхідним відновити ці строки.
Стосовно вимог позивача про нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік, суд вважає таку вимогу не обґрунтованою, оскільки Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік” дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинено і це зупинення не визнано не конституційним і не скасовано, тому вимога про стягнення допомоги за 2006 рік не підлягають задоволенню.
Згідно із вимогами ст.17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, мінімальний розмір пенсії за віком включається до числа державних соціальних гарантій і не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі викладеного, ст.22 Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, п.3 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року по справі №1-29/2007, рішення Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22 травня 2008 року; керуючись ст.ст.11,71,161-163 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги , передбаченої Законом України „Про соціальний захист дітей війни» - задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області.
Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.10.2009 року суми пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, розрахованої з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період липня-грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 01.10.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Мелітопольському районі Запорізької області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 у період з 09.07.2009 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.10.2009 року недоотриману нею суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, розрахованої з урахуванням вимог ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період липня-грудня 2007 року та з 22.05.2008 року по 01.10.2009 року, з відрахуваннями отриманих ОСОБА_2 у період з 22.05.2008 року по 01.10.2009 року.
Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 гривні 40 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний Запорізької області суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: О.В.Васильцов