Справа № 552/2685/17 Номер провадження 22-ц/786/2111/17Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
31 липня 2017 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого судді: Панченка О.О.,
Суддів: Обідіної О.І., Пікуля В.П.,
За участю секретаря: Зеленської О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року
по справі за позовом ОСОБА_2 до Першої Полтавської державної нотаріальної контори про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язання вчинити нотаріальні дії, -
В квітні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 20 березня 2017 року розірвано договір довічного утримання, який був укладений між нею та ОСОБА_3, та скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
Після набрання чинності вказаним рішенням вона звернулась до Першої Полтавської державної нотаріальної контори із заявою про витребування з Полтавського обласного державного нотаріального архіву оригіналу свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєструвати право приватної власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 та зняти обтяження у виді заборони на продаж вказаної квартири.
Оскільки нотаріусом у вчиненні вказаних нотаріальних дій відмовлено, просила зобов'язати Першу Полтавську державну нотаріальну контору витребувати з Полтавського обласного державного нотаріального архіву оригінал свідоцтва про її право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєструвати за нею право власності на вказану квартиру та зняти обтяження у виді заборони на продаж цієї квартири.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та постановити нове про задоволення позову. Зокрема вказує, що судом при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим висновки суду не відповідають обставинам справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи ОСОБА_2 у задоволенні її позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернулась до 1 Полтавської ДНК з порушенням порядку, встановленого чинним законодавством для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а відповідачем в свою чергу прав позивача порушено не було, оскільки нотаріус не відмовив позивачу у вчинені нотаріальних дій, відповідна постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій не виносилася, а лише було роз'яснено які документи необхідно позивачу подати для реєстрації припинення обтяження та права власності.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, враховуючи наступне.
У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права або інтересу і суд може захистити порушене право способом передбаченим договором або законом.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави у цивільній справі №552/841/17 від 20 березня 2017 року, яке набрало законної сили 31 березня 2017 року, розірвано договір довічного утримання укладений 06 травня 2003 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та посвідчений Першою Полтавською державною нотаріальною конторою з реєстрацією у реєстрі за №2-670, а також скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7).
Після набрання рішенням законної сили ОСОБА_2 поштою направила до 1 Полтавської ДНК заяву про витребування із архіву оригіналу свідоцтва про право власності на вказану квартиру, зняття заборони на її відчуження та реєстрацію за нею права власності.
На виконання ухвали колегії суддів Апеляційного суду Полтавської області від 24 липня 2017 року, Першою державною нотаріальною конторою надано копію заяви ОСОБА_2 про зняття обтяження у виді заборони на продаж квартири АДРЕСА_2.
Також судом першої інстанції було встановлено, що на вказану заяву листом 1 Полтавської ДНК від 27 квітня 2017 року за вихідним номером 792/01-16 позивачу надано роз'яснення щодо порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зазначено які дії та документи позивач має надати для вчинення вказаних нотаріальних дій (а.с.4).
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».
Статтею 50 вказаного Закону передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про нотаріат» нотаріальними діями є посвідчення права, а також фактів, що мають юридичне значення, та інші дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Обов'язок нотаріуса та відповідної посадової особи вчиняти нотаріальні дії передбачений ч. 3 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», де встановлено заборону безпідставної відмови в її вчиненні.
Разом з цим, за наявності умов, передбачених ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», на нотаріуса покладається завдання, по-перше, відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо вона суперечить вимогам чинного законодавства; по-друге, обґрунтувати своє рішення на підставі норм чинного законодавства.
07 лютого 2014 року Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ узагальнюючи судову практику розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні, зазначив , що перевіряючи законність дій нотаріуса, суддя повинен детально вивчити закон, на підставі якого діяв нотаріус чи інша посадова особа, уповноважена на вчинення нотаріальної дії, дослідити всі докази і з'ясувати обставини, що мають значення для справи. Це, у свою чергу, дає суду можливість винести законне й обґрунтоване рішення.
Предметом доказування під час судового розгляду у справах про оскарження нотаріальних дій або про відмову в їх вчиненні згідно з ч. 1 ст. 179 ЦПК є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами у справах щодо оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні можуть бути документи, що стосуються вчиненої нотаріальної дії (оригінали нотаріально посвідченого договору, заповіту, свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя, довіреності, інші документи, видані нотаріусами; документи, що підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника, тощо); постанова нотаріуса або відповідний акт посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, про відмову вчинити дану нотаріальну дію; документи, які заявник просив засвідчити або посвідчити.
Однак відомостей, які б свідчили про відмову нотаріуса у реєстрації вилучення заборони та реєстрації права власності на нерухоме майно, такий лист не містить.
Окрім того, зі змісту рішення що оскаржується вбачається, що на заяву ОСОБА_2 листом Першої Полтавської ДНК від 27 квітня 2017 року за № 792/01-16 було роз'яснено заявнику порядок реєстрації вилучення заборони та реєстрації права власності на нерухоме майно, у відповідності до положень Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та обтяжень і ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», надано перелік необхідних документів. Повідомлено, що зав отриманням необхідних документів, що посвідчує право власності, позивачу необхідно звернутися до Полтавського обласного державного нотаріального архіву.
Так у відповідності до п. 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 року № 1127 зі змінами, державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до державного реєстратора. Державний реєстратор, уповноважена особа за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав формує та роздруковує заяву, на якій заявник (за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній) проставляє власний підпис. Така заява долучається до документів, поданих для державної реєстрації прав.
Згідно з п. 8 цього Порядку під час формування та реєстрації заяви у базі даних заяв державний реєстратор, уповноважена особа встановлює особу заявника на підставі документа, що посвідчує таку особу.
Як слідує заява ОСОБА_2 у встановленій Порядком формі оформлена не була, оскільки направлялася поштою, що в свою чергу, унеможливило встановлення нотаріусом особи заявника.
Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання незаконною відмови у вчиненні нотаріальних дій та зобов'язання вчинення нотаріальних дій, оскільки фактично нотаріусом не було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії а лише роз'яснено які дії необхідно здійснити позивачу з метою належного вирішення заявленого нею питання.
Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять доказів, які б свідчили про порушення прав позивача нотаріусом.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції не встановлено порушень норм матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст.. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 314, 315, ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Полтави від 03 липня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/ О.О. Панченко
Судді: /підпис/ О.І. Обідіна /підпис/ В.П. Пікуль
ВІРНО: суддя Апеляційного суду
Полтавської області _____________ О.О. Панченко