Постанова від 31.07.2017 по справі 802/49/16-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 липня 2017 р. Справа № 802/49/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Середюка М.А.

представник відповідача: Радзевіла А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

про: визнання протиправними дій та бездіяльності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - відповідач) про:

- визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемним правочину, що був вчинений між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ОСОБА_2, а саме трансакції щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу "внесення коштів на депозитний рахунок за договором №18-23034 від 09.07.2015 р." на суму 1984000 грн.

- визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором строкового банківського вкладу №18-23034 від 09.07.2015 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "РАДИКАЛ БАНК";

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення кількості вкладників за рахунок вкладника ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 08.10.1999 року), якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.07.2015 р. між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" укладено договір строкового банківського вкладу №18-23034, на який в той же день вкладник вніс кошти в сумі 198 400 грн.

На підставі Постанови Правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" до категорії неплатоспроможних" №452/БТ від 09.07.2015 р., виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №130 від 09.07.2015 р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві "РАДИКАЛ БАНК", згідно з яким з 10.07.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію.

В подальшому рішенням Фонду №203 від 09.11.2015 р. розпочато процедуру ліквідації банку з 10.11.2015 р. по 09.11.2017 р. та призначено уповноваженою особою Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву А.М.

18.11.2015р. на адресу позивача надіслано повідомлення №3586, що операцію від 09.07.2015 р. по перерахуванню коштів в сумі 198 400 грн. визнано нікчемною.

Вважаючи дію щодо визнання правочину нікчемним та бездіяльність щодо не включення до переліку вкладників протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.02.2016р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

24.07.2017 р. прийнято рішення про заміну позивача ОСОБА_2 її правонаступником ОСОБА_4.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи за його відсутності. Одночасно зазначив, що позовні вимоги підтримує та просив позов задовольнити з підстав викладених у заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову з підстав зазначених у письмових запереченнях (вх.№3614, №7630). Зокрема вказав, що ОСОБА_2 не може бути включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки уповноваженою особою, у відповідності до наданих їй повноважень, визнано нікчемним правочин щодо перерахування коштів.

Третя особа в судове засідання не з'явилась з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття у судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручені повістки.

Враховуючи наведену норму, заяву позивача та належне повідомлення третьої особи про час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та, відповідно, про розгляд справи за відсутності осіб, що беруть участь у справі, про що постановлено протокольну ухвалу.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

9 липня 2015 року між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ОСОБА_2 укладено договір строкового банківського вкладу №18-23034, відповідно до умов якого банк приймає грошові кошти вкладника в національній валюті в сумі 198 400 грн. строком на 10 днів по 19 липня 2015 р. включно.

Відповідно до пункту 1.4 казаного договору датою надходження вкладу у Банк є дата зарахування Банком суми вкладу, внесеної готівкою або перерахованої з поточного рахунку на вкладний (депозитний) рахунок Вкладника, визначений п.2.1.1 цього Договору.

Враховуючи укладання вказаного договору, позивачем 09.07.2015р. внесено готівкою кошти у сумі 198 400 грн. на вкладний рахунок, що підтверджується квитанцією №13233 від 09.07.2015р.

На підставі постанови Правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" до категорії неплатоспроможних" № 452/БТ від 09.07.2014 року, ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 130 від 09.07.2015 р. розпочато процедуру виведення ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 10.07.2015 р. по 09.10.2015 р. включно.

Відповідно до пунктів 1, 2 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб "Про початок процедури ліквідації ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та делегування повноважень ліквідатора банку" №203 від 09.11.2015 р., розпочато процедуру ліквідації банку з 10.11.2015 р. по 09.11.2017 р. та призначено уповноваженою особою Фонду провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Савельєву А.М., якій делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", визначені статтями 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", на два роки з 10.11.2015 р. по 09.11.2017 року включно.

18.11.2015 р. позивача листом № 3586 повідомлено про те, що трансакцію ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" щодо перерахування грошової суми з призначенням платежу "внесення коштів на депозитний рахунок за договором №18-23034 від 09.07.2015 р." на суму 198400 грн. визнано нікчемною у відповідності до статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Не погоджуючись з позицією відповідача про визнання договору нікчемним та, відповідно, невідшкодування суми вкладу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни щодо визнання нікчемним правочину, що був вчинений між ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" та ОСОБА_2, а саме трансакції щодо перерахування на користь ОСОБА_2 грошової суми з призначенням платежу "внесення коштів на депозитний рахунок за договором №18-23034 від 09.07.2015 р." на суму 198400 грн., суд дійшов наступного висновку.

Правовідносини, пов'язані із банківськими вкладами та відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI) та Цивільним кодексом України (далі - ЦК України).

Так, відповідно до положень статті 38 Закону № 4452-VI, фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав передбачених законом.

На виконання даної норми, проведено відповідну перевірку, за результатами якої уповноваженою особою прийнято рішення, що оформлено наказом №204 від 09.11.2015р. "про визнання правочинів нікчемним", яким визнано нікчемними з моменту їх вчинення правочини (трансакції в системі АБС Б2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси банку 9.07.2015 р. поза межами робочого часу та/або операційного дня, а також трансакції в системі АБС Б-2 щодо розміщення коштів на депозитний/поточний рахунок клієнта через рахунки каси Банку 9.07.2015 р. за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром) згідно Додатку №1, в якому, серед іншого, вказано правочин позивача укладений з Банком.

В свою чергу, частина перша статті 54 Закону № 4452-VI передбачає, що рішення, що приймаються зокрема Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

За таких обставин у даному випадку предметом оскарження в адміністративному суді має бути рішення, як юридичний наслідок дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не дії щодо прийняття певного рішення, у даному випадку, про визнання правочину нікчемним.

Так, згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Під нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

За визначенням, наведеним у пункті 6 частини першої статті 3 КАС України, адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно -правових відносинах.

Відповідно до статті 105 КАС України зміст адміністративного позову - це адресоване адміністративному суду прохання позивача процесуально-правового характеру задовольнити його вимогу до відповідача. Частина четверта і п'ята даної статті визначають формулювання позовних вимог, що можуть становити зміст адміністративного позову. За суттю, це бажаний для позивача спосіб захисту адміністративним судом прав, свобод чи інтересів, які він вважає порушеними.

За приписами статті 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд зобов'язаний зробити висновок щодо позовних вимог та застосувати спосіб захисту порушених прав, свобод чи інтересів.

Як видно зі змісту адміністративного позову, ОСОБА_2 висловила вимогу визнати протиправними саме дії суб'єкта владних повноважень, які полягають у визнанні правочину нікчемним. Однак, слід зазначити, що оцінка дій уповноваженої особи досліджується в межах прийняття рішення і саме через такий спосіб захисту як визнання протиправним та скасування рішення, права позивача будуть відновлені. У той час, коли самі по собі дії щодо визнання правочину нікчемним не порушують права, свободи та інтереси позивача, а відтак не створюють підстав для їх захисту.

За таких обставин позовні вимоги в досліджуваній частині задоволенню не підлягають.

При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.

Так, згідно частини другої вказаної норми, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про які йдеться у позовній заяві.

Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, при цьому вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.

Вказане підтверджується роз'ясненням поняття "виходу за межі позовних вимог", наданим Верховним Судом України у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року "Про судове рішення". Так, відповідно до п.3 Постанови виходом за межі позовних вимог є вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Слід зазначити, що предметом розгляду цієї справи є, серед іншого, визнання протиправними дій відповідача щодо визнання правочину нікчемним. Проте, як зазначалось вище самі по собі дії відповідача не можуть бути предметом оскарження.

Суду надано рішення уповноваженої особи про визнання правочину нікчемним. Враховуючи, що саме через рішення відповідача, позивача не включено до переліку вкладників, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання нікчемним трансакцій та правочинів, яке оформлено наказом №204 від 09.11.2015 року, у частині визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу № 18-23034 від 09.07.2015 року укладеного з ОСОБА_5

Визначаючись щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Так, частиною першою статті 1060 ЦК України встановлено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу. Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих процентів за цим вкладом на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, можливе виключно у випадках, якщо це передбачено умовами договору банківського строкового вкладу (ч.3 ст.1060 ЦК України).

В свою чергу, частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI, визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI, виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону № 4452-VI, фонд гарантування вкладів фізичних осіб гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

В силу вимог частини другої статті 26 Закону № 4452-VI, вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону № 4452-VI, протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Аналогічні норми містить розділ ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року (далі - Положення).

Зокрема, пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як зазначалось вище, позивачем 09.07.15 р. укладено договір строкового банківського вкладу №18-23034 з Банком та внесено готівкою кошти в сумі 198 400 грн. на вкладний рахунок НОМЕР_4 позивача.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_2, відповідно до договору строкового банківського вкладу №18-23034 від 09.07.2015 року є вкладником коштів в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", а відтак має бути включений Уповноваженою особою Фонду до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК"", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Водночас, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону підстав, за наявності яких Фонд може не проводити відшкодування позивачу коштів за вкладами, у ході розгляду справи не встановлено.

Щодо посилань відповідача на те, що правочин, а саме трансакцію щодо перерахування 09.07.2015 року коштів у сумі 198 400 грн. на рахунок НОМЕР_4 визнано нікчемним, а тому підстави для отримання клієнтом банку суми гарантованого відшкодування з коштів Фонду за договором банківського рахунку, укладеними між позивачем та ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" відсутні, суд зазначає, що такі твердження, по-перше, спростовані наведеним вище. По-друге, злочинний мотив дій посадових осіб відповідача може бути підтверджений виключно вироком суду, який набрав законної сили. Такого вироку суду не надано.

З огляду на викладене та беручи до уваги наявні у справі докази суд доходить висновку, що позивача неправомірно не включено до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

А відтак наявні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої А.М. щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, за рахунок ОСОБА_2, як вкладника, з сумою вкладу згідно укладеного з публічним акціонерним товариством ПАТ "РАДИКАЛ БАНК"" договору строкового банківського вкладу в національній валюті від 09.07.2015 року №18-23034 в розмірі 198 400 грн., яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві ПАТ "РАДИКАЛ БАНК"за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то слід зазначити про таке.

Згідно пункту 5 розділу ІІІ Положення, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивач є вкладником коштів в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", а відтак мав бути включений до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, проте включений не був, позовні вимоги в частині зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про збільшення кількості вкладників за рахунок вкладника ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що відповідно до статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни щодо не включення ОСОБА_2 до переліку вкладників ПАТ "РАДИКАЛ БАНК", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського вкладу №18-23034 від 09.07.2015 р., укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ "РАДИКАЛ БАНК".

Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєву Анну Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок вкладника ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 08.10.1999 року ) якій необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "РАДИКАЛ БАНК" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В решті позовних вимог відмовити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "РАДИКАЛ БАНК" Савельєвої Анни Миколаївни про визнання нікчемним трансакцій та правочинів у частині визнання нікчемним договору строкового банківського вкладу №18-23034 від 09.07.2015 р, яке оформлено наказом №204 від 09.11.2015 року.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1 , м. Вінниця, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_3) судовий збір, сплачений згідно квитанції від 15.01.2016р. у розмірі 1 102 грн. 40 коп. (одна тисяча сто дві гривні 40 копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна

Попередній документ
68052377
Наступний документ
68052379
Інформація про рішення:
№ рішення: 68052378
№ справи: 802/49/16-а
Дата рішення: 31.07.2017
Дата публікації: 04.08.2017
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу
Розклад засідань:
07.04.2020 00:00 Касаційний адміністративний суд