№ 33/796/1571/2017 Постанова винесена суддею Вінтоняк Р.Я.
Категорія: ст. 124 КУпАП
21 липня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Павленко О.П., з участю ОСОБА_2 та ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року в справі про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Уланове Глухівського району Сумської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 124 КУпАП.
Згідно з постановою судді місцевого суду, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, за яким він, 22 квітня 2017 року о 11 год. 22 хв., по вул. Сабурова, 2 в м. Києві, керуючи автомобілем марки «DaewooNexia», державний номерний знак НОМЕР_1, по вул. Закревського, не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності та на регульованому перехресті з вул. Сабурова скоїв зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався по вул. Сабурова, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 8.7 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Проте, допитавши ОСОБА_2 і свідка ОСОБА_4, проаналізувавши зміст протоколу про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в суді не було здобуто достатніх та об'єктивних даних, які б свідчили про порушення ОСОБА_2 зазначених у протоколі вимог ПДР, а тому закрив провадження в справі стосовно ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня
2017 року, як незаконну та необґрунтовану, скасувати та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Апелянт вважає, що рішення судом постановлено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин ДТП, у його відсутність, без опитування всіх учасників події та свідків, отже є незаконним.
Стверджує, що в настанні ДТП, яка мала місце 22 квітня 2017 року, відсутня його вина та наявна вина водія ОСОБА_2, який не надав йому дорогу та рухався з великою швидкістю руху, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів та їх механічні пошкодження, що підтверджується показаннями свідків події, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 на підтримку апеляційних вимог, заперечення ОСОБА_2 щодо доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, допитавши свідка ОСОБА_4, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В суді апеляційної інстанції знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про неналежне виконання суддею місцевого суду положень ст. 277-2 КУпАП при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, а відтак і недотримання вимог ст. 269 КУпАП, проте при розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_3 отримав можливість для реалізації своїх прав, передбачених ст. 269 КУпАП, та скористався нею, тобто його права були відновлені.
Що стосується інших доводів апелянта, то вони є непереконливими, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,
284 КУпАП.
Суддя місцевого суду, всупереч доводів апеляційної скарги, в повній мірі врахував положення вищезазначених норм закону.
Як убачається з провадження в справі про адміністративне правопорушення та постанови, суддя місцевого суду при розгляді даної справи дослідив її матеріали, вислухав пояснення особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, свідка дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, проаналізував у постанові досліджені докази у їх сукупності, надав доказам об'єктивну оцінку та прийшов до правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому відсутні підстави вважати судове рішення незаконним.
Зокрема, матеріали справи та зміст судового рішення дають підстави для висновку про те, що суддя місцевого суду ретельно перевірив дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 квітня 2017 року серії БР № 118599 (а.с. 2); схемі місця ДТП, у тому числі й щодо розташування транспортних засобів після зіткнення та характеру їх пошкоджень (а.с. 4); проаналізував пояснення в суді ОСОБА_2, які узгоджуються з його ж письмовими поясненнями, що були надані відразу після цієї пригоди (а.с. 6, 11); а також з поясненнями, наданими в суді першої інстанції, свідком ОСОБА_4 (а.с. 11).
При цьому, суддя місцевого суду обґрунтовано звернув увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2, в порушення вимог ст. 256 КУпАП, неконкретизована суть правопорушення, за яке особа притягується до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, зокрема, за протоколом ОСОБА_2, керуючи автомобілем по вул. Сабурова, 2 в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не впевнився в безпечності та на регульованому перехресті з вул. Сабурова скоїв зіткнення з іншим транспортним засобом, проте вказано нормативний акт, положення якого порушив ОСОБА_2 - п. 8.7 Правил дорожнього руху, який фактично визначає призначення світлофорів і які вони мають світлові сигнали.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку не може бути допустимим доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, а інші докази у справі, виходячи зі змісту протоколу, не доводять порушення ОСОБА_2 Правил дорожнього руху, які б перебували у прямому причинному зв'язку із наслідками ДТП.
За таких обставин, твердження апелянта про те, що суд надав неправильну оцінку доказам у справі, не врахував його пояснень, не заслуговують на увагу.
Крім того, з метою перевірки доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо неповноти та необ'єктивності судового розгляду, який стверджував, що свідок ОСОБА_4 змінив свої показання, надані в суді першої інстанції, а тому суд безпідставно послався на них у рішенні як на доказ невинуватості ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за клопотанням ОСОБА_3 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції було додатково допитано свідка ОСОБА_4, який пояснив, що 22 квітня 2017 року, під'їжджаючи до перехрестя вул. Сабурова - вул. Закревського в м. Києві він зупинився в середній смузі руху (в другій смузі з права), бо для його напрямку руху горів червоний сигнал світлофора. В цей час, його автомобіль ззаду з правої сторони почав об'їжджати автомобіль марки «Volkswagen Passat». Оскільки перша смуга руху з права дозволяє рух автомобілям виключно направо, автомобіль «Volkswagen Passat», притиснувшись до його автомобіля, пропустив автомобіль, що повертав праворуч та, незважаючи на те, що в напрямку для руху прямо горів червоний забороняючий сигнал світлофора, продовжив рух прямо, отже, виїхавши на перехрестя, отримав удар в праву частину від автомобіля «DaewooNexia», який виїхав на перехрестя з вул. Закревського.
При цьому свідок указав, що зелений дозволяючий сигнал світлофора для руху транспортним засобам прямо загорівся лише приблизно через 10 секунд після зіткнення автомобілів, а тому, на його думку, водій автомобіля марки «Volkswagen Passat», не дотримавшись ПДР України, виїхав на перехрестя на червоний забороняючий сигнал світлофора.
Щодо наданих письмових пояснень керівнику Київської місцевої прокуратури № 3, в яких він повідомив про те, що в світлофорі на перехресті вул. Сабурова - вул. Закревського не працювала лампочка (червона), ОСОБА_4 пояснив, що такі пояснення він надав тому, що ОСОБА_3 йому погрожував.
Підстав піддавати сумніву пояснення свідка ОСОБА_4 в суді, який є незацікавленим у результатах розгляду справи, у суду немає, його пояснення узгоджуються з поясненнями ОСОБА_2, не суперечать письмовим матеріалам справи та спростовують пояснення ОСОБА_3 щодо його виїзду на перехрестя на зелений сигнал світлофора.
Посилання ОСОБА_3 в суді апеляційної інстанції на некоректну роботу світлофорного об'єкту, який мав неполадки і не працював саме червоний сигнал світлофору, а тому ОСОБА_2 повинен був надати йому перевагу в русі, виходячи з того, що саме він рухався по головній дорозі, не можуть бути прийняті до уваги судом, з огляду на наступне.
З матеріалів провадження слідує, що пояснення ОСОБА_3, надані безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, а саме щодо виїзду на перехрестя на зелений дозволяючий сигнал світлофору, відрізняються від пояснень, наданих ним в суді апеляційної інстанції, зокрема щодо некоректної роботи світлофорного об'єкту.
Між тим, його доводи щодо порушення Правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_2 не підтверджуються доказами у справі з підстав, вірно встановлених суддею місцевого суду, а посилання на некоректну роботу світлофорного об'єкту взагалі є непереконливими, оскільки суперечать інформації, наданій КП «Київдорсервіс» про стан технічних засобів регулювання дорожнього руху (стосовно режиму роботи світлофорів) по вул. Сабурова - вул. Закревського в м. Києві згідно паспортних даних світлофорного об'єкту станом на 22 квітня 2017 року, відповідно до якої даних про пошкодження та збої в роботі світлофорної сигналізації у період час з 11 години до 11 години 30 хвилин 22 квітня 2017 року не надходило (а.с. 35-38).
Враховуючи наведене, вважаю, що рішення судді місцевого суду про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є законним та обґрунтованим, отже апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2017 року, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду міста Києва О.П. Павленко