1[1]
Справа № 11-сс/796/2629/2016 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія скарга Доповідач ОСОБА_2
2 червня 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2017 року, якою його скарга на бездіяльність прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 в порядку т. 303 КПК України залишена без задоволення та матеріали судової справи, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2017 року скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 в порядку т. 303 КПК України залишена без задоволення.
Не погодившись зі вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити в накладенні арешту на тимчасово вилучене під час проведення 9 лютого 2017 року обшуку майно за адресою: місто Київ, вул. Ахматової, 14-А та зобов'язати прокурора ОСОБА_5 повернути адвокату ОСОБА_3 , який діє в інтересах та за дорученням їх володільця ОСОБА_4 вилучене майно та грошові кошти.
Вивчення тексту апеляційної скарги та долучених до неї матеріалів показує, що у цьому конкретному випадку адвокат ОСОБА_3 оскаржує ухвалу слідчого судді, якою його скаргу розглянуто по суті.
Відповідно до ч.3 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.
Отже, відповідно до вказаної правової норми, оскарженню апеляційним порядком ця ухвала не підлягає, що правильно зазначено в її тексті слідчим суддею.
Це рішення слідчого судді не підривають загальні положення Європейської конвенції в правах людини та положення Конституції України, оскільки за загальним правилом, у разі конкуренції загальної та спеціальної правової норми, а правова норма, викладена у ч.3 ст. 307 КПК України є спеціальною по відношенню до загальних правових норм, викладених в Європейській конвенції в правах людини та Конституції України, керуватися належить саме спеціальною правовою нормою.
Таким чином, ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, а тому апеляційна скарга на неї не може бути прийнята до апеляційного розгляду і, відповідно до ч.4 ст. 399 КПК України слід відмовити у відкритті апеляційного провадження, про що невідкладно повідомити апелянта копією цієї ухвали, одночасно повернувши йому апеляційну скаргу з усіма доданими до неї матеріалами.
До того ж, як видно з матеріалів судової справи, 27 квітня 2017 року колегія суддів судової палати Апеляційного суду міста Києва винесла ухвалу, якою відмовила адвокату ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ту ж ухвалу слідчого судді від 14 березня 2017 року.
На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст. 399 КПК України, -
Відмовити адвокату ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 14 березня 2017 року, якою його скарга на бездіяльність прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 в порядку т. 303 КПК України залишена без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена касаційним порядком до суду касаційної інстанції.
Суддя Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_6
[1]