27 липня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.
суддів: Немировської О.В., Пікуль А.А.
секретарі Крічфалуши С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», третя особа: Міністерства соціальної політики України про поновлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням та відшкодування моральної шкоди, -
У серпні 2016 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ «Європейський страховий союз», третя особа: Міністерства соціальної політики України про поновлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням та відшкодування моральної шкоди, в якому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ № 41 від 03.06.2016 про повернення телефону; визнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення за № 85 від 19.07.2016; поновити її на займаній посаді - заступник Голови Правління ПрАТ «Європейський страховий союз»; стягнути з ПрАТ «Європейський страховий союз» на її користь у відшкодування моральної шкоди грошову суму у розмірі 200000 грн.; стягнути з відповідача понесені нею судові витрати у справі.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2017 позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз», третя особа: Міністерства соціальної політики України про поновлення на роботі у зв'язку з незаконним звільненням та відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.
Справа 752/13255/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/7487/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Ладиченко С.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.
Визнано незаконним та скасовано наказ № 85 від 19.07.2016 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника Голови правління з продажів Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз».
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника Голови правління з продажів Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз».
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 25000 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат по сплаті судового збору 2480 грн. 42 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодився із вказаним судовим рішенням відповідач, його представником подано апеляційну скаргу, в якій зазначається про незаконність рішення в частині стягнення моральної шкоди у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Так, представник відповідача вказує на те, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження моральних страждань та фізичного виснаження, як і не визначено в чому саме полягають страждання позивача. Крім того, позивачем не наведено жодних міркувань стосовно визначення розміру моральної шкоди. Таким чином, ні позивачем, ні судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні не зазначено належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння позивачу моральної шкоди саме в розмірі 25000 грн., а тому, виходячи з вимог розумності, виваженості та справедливості відповідач вважає, що розмір моральної шкоди, встановлений судом першої інстанції, є необґрунтованим.
На підставі вищевикладеного, просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ «Європейський страховий союз» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 25000 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в стягненні моральної шкоди.
В судове засідання відповідач свого представника не направив. Разом з тим, до апеляційного суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, яке мотивоване зайнятістю представника. Колегією суддів відхилено вказане клопотання з огляду на те, що з довіреності від 05.01.2016 вбачається, що вказана юридична особа має юридичний відділ, так як уповноважували його керівника, також згідно довіреності від 06.04.2017 та від 14.03.2017 відповідач уповноважував на представництво своїх інтересів ТОВ «А.С.А.Груп». Тому зайнятість одного представника в іншому судовому засіданні не може вважатися поважною причиною неявки представника відповідача в судове засідання апеляційного суду. При цьому, судом також враховані скорочені строки встановлені процесуальним законом для розгляду трудових спорів.
Представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, просив залишити його без змін.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, а тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, його неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного.
В судовому засіданні встановлено що позивач працювала у відповідача на посаді заступника Голови правління з продажів Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз».
З 14.03.2016 по 17.07.2016 позивач перебувала у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, згідно листа непрацездатності серія АГС № 898258 виданого 14.03.2016 (а.с.13).
Відповідно до свідоцтва про народження дитини, серія НОМЕР_1, виданого Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в м. Києві, вона народила дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12)
19.07.2016 позивач була звільнена з посади заступника Голови Правління Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий союз» відповідно до наказу № 85 від 19.07.2016 (а.с.21).
Підставою для звільнення позивача ОСОБА_1 з посади відповідач вказав грубе порушення нею трудових обов'язків - невиконання наказу № 41 від 03.06.2016 щодо повернення нею переданого у тимчасове користування телефону (а.с.21).
Задовольняючи позовні вимоги про поновлення на роботі суд першої інстанції вказав на те, що підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення останнім трудової дисципліни. Таким чином, неможливо притягти до відповідальності працівника, що не порушив своїх прямо передбачених трудових обов'язків. Негайне, як вимагалося в наказі № 41 від 03.06.2016, повернення переданого в тимчасове користування позивачу телефону, не співвідноситься з визначенням трудових обов'язків позивача та із будь якими пунктами її посадової інструкції і не може трактуватись як одноразове грубе порушення трудових обов'язків.
Вказані висновки ґрунтуються на положеннях ст. ст. 139, 140, 142 КЗпП України, згідно яких порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. При цьому колегія суддів апеляційного суду не вбачає неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В порядку ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідачем при зверненні з апеляційною скаргою визначені межі апеляційної скарги, вказано на те, що рішення суду оскаржується ними лише в частині вирішення позовних вимог про стягнення моральної шкоди. Відповідно, в іншій частині рішення суду першої інстанції сторонами не осопорюється, під час розгляду справи не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже перегляду апеляційним судом не підлягає.
Задовольняючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції вказав на встановлені факти незаконного звільнення позивача відповідачем, а спричинену моральну шкоду вважав значимою, оскільки ігнорування передбачених трудових прав відповідачем відбулось щодо позивача яка є жінкою, матір'ю двох дітей, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, у час відразу після народження нею дитини. У зв'язку з цим визначив розмір моральної шкоди в сумі 25000 грн.
Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів апеляційної суду вважає законними і обґрунтованими. Право на відшкодування моральної шкоди визначено як нормами Цк України (ст.ст. 23, 1187), так і нормами КЗпП України (ст. 237-1). Відповідачем позивачу, завдані душевні страждання протиправними діями щодо її незаконного звільнення. Такі дії відповідача безумовно призвели до вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, потребували значного часу і зусиль для відновлення порушених прав.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди не визначений на законодавчому рівні, а тому суд визначає його залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Отже враховуючи, що діями відповідача було завдано моральної шкоди, то розмір моральної шкоди визначений судом першої інстанції колегія вважає обґрунтованим.
Суд повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 30.05.2017- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: