03680, м. Київ, вул. Солом»янська, 2-А
Факс 284-15-77 е-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Апеляційне провадження № 22-ц/796/3020/2017 р. Головуючий у 1 інстанції - Астахова О.О.
Справа № 755/3873/16-ц Доповідач - Мараєва Н.Є
26.07.2017 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах
Апеляційного суду м.Києва в складі :
Головуючого - Мараєвої Н.Є.,
Суддів - Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.
При секретарі - Синявському Д.В.
Розглянули у відкритому судовому засіданні в м.Києві
Цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_1
на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 р.
в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості
Заслухавши доповідь судді Мараєвої Н.Є., пояснення осіб, які з»явилися, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 р. задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором про наданя кредиту № 032/744259-KV від 10.10.2008 року у розмірі 70 712,73 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 р. та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність даного рішення, зокрема, що суд неповно з»ясував обставини справи, не дав належної оцінки доказам, порушив норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 10 жовтня 2008 р. між Акціонерно-комерційним баком соціального розвитку «Укрсоцбанк», назву якого змінено на ПАТ «Укрсоцбанк» та відповідачем був укладений договір відновлювальної кредитної лінії 032/744259-KV, згідно якого ОСОБА_1 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання було надано кредит окремими частинами розмірі 14 154,55 грн., тобто, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника (18 360.00 грн.), передбаченої п.1.1.1 , укладеного між сторонами договору, зі платою 30 відсотків річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 09 жовтня 2015 р.
Погашення кредиту відсотків за його користування повинно було здійснюватись рівними частинами щомісячно, пізніше 20 числа кожного місяця, впродовж наступних 9 місяців для видачі відповідного траншу (п.1.1.3). Кредит надається позичальнику для здійснення страхових платежів за договором добровільного страхування транспортного засобу № 19-G-0208805 від 10.10.2008 р., укладено між позичальником та ДженераліГарант УСК (Гарант-Авто), відповідно до якого, банк виступає вигодонабувачем.
Факт перерахунку банком та отримання Дженералі Гарант УСК (Гарант-Авто) оплати страхового внеску у сумі 14 154,55 грн. підтверджується даними виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за 04.11.2009 р. (а.с.9).
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
ПАТ «Укрсоцбанк» виконав свої зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії та надав відповідачу кредит у встановленому розмірі.
Проте, ОСОБА_1 не виконував умови договору та свої зобов'язання належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно наданого розрахунку на 19.01.2016 р. становить: по кредиту - 14 154,55 грн., по відсоткам - 26 740,28 грн., пеня несвоєчасне повернення кредиту - 7384,74 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 347,84 грн., розмір інфляційних витрат за кредитом - 5 775,06 грн., інфляційні витрати за відсотками 7 310,25 грн. ( а.с.12).
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором а законом.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові насліди встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із п. 4.1 Договору у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту або сплати процентів, зазначених у п.п.1.1.1., 1.1.3, 3.3.13., 2.4., 2.5., 2.14 цього Договору позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період невиконання зобов'язань за цим договором від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення.
Оскільки, ОСОБА_1 порушив зобов'язання встановлені договором відновлювальної кредитної лінії № 032/744259-КУ від 10.10.2008 р. щодо своєчасності їх виконання, докази оплати заборгованості за кредитним договором відсутні, перевіривши правильність розрахунку наданого позивачем, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність законних підстав щодо задоволення позовних вимог, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про надання кредиту № 032/744259-КУ від 10.10.2008 р. в розмірі - 70712,73 грн.
За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо задоволення позову.
Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом повно з»ясовано обставини справи, дана належна оцінка доказам.
Висновки суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Підстав для скасування рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст.218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 17 травня 2016 р. - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :