1[1]
10 квітня 2017 року місто Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Журавель О.О., за участю осіб досліджуваної справи, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 8 лютого 2017 року, -
Цією постановою ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
Як зазначено в оскаржуваній постанові та протоколі про адміністративне правопорушення 27.12.2016 року о 13 год. 15 хв., водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Нісан», реєстраційний номер НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Саперно-Слобідській, порушивши п. 10.9 ПДР України, здійснила рух заднім ходом не впевнившись в безпеці свого маневру, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Пежо», реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Не погодившись із постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 8 лютого 2017 року, вважаючи її незаконною, необґрунтованою та такою, що суперечить фактичним обставинам справи, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить вказану постанову суду першої інстанції скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає наступне.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 дійсно здійснювала рух заднім ходом на підставі відомостей, викладених у протоколі про притягнення останньої до відповідальності та поясненнях іншого учасника ДТП. Однак, у протоколі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності відсутні відомості про свідків, які б могли підтвердити факт здійснення нею маневру та, відповідно, порушення ПДР, що безперечно ставить під сумнів обставини, викладені у ньому.
Відповідно до пояснень ОСОБА_4, наданих у судовому засіданні, які були покладені в основу судового рішення вбачається, що він зупинився на відстані приблизно 3 метрів від автомобіля NissanLeaf, коли той почав рух назад. Однак, згідно фотоілюстрацій місця ДТП, вбачається, що надані ОСОБА_5 пояснення не відповідають дійсності, оскільки, з них видно, що якщо брати за точку відліку місце зупинки автомобіля Peugeot 407, то на відстані 3 метрів автомобіль NissanLeafвже мав би повністю бути на головній дорозі, а тому, ОСОБА_3 не було сенсу рухатись заднім ходом навіть при наявності перешкоди у вигляді автобусу.
Крім того, про винність у вчиненні ДТП саме ОСОБА_5, а не ОСОБА_3 свідчить те, що він визнав свою вину та його також було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 13.1 ПДР - водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Заслухавши пояснення учасників досліджуваної справи, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку, що постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 8 лютого 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн. 00 коп., підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При розгляді даної справи судом першої інстанції цих вимог в повній мірі не дотримано, фактичні обставини справи достатньо повно не встановлено, що призвело до однобічного та неповного з'ясування обставин справи і як наслідок, прийняття незаконного рішення.
Так, посилання суду першої інстанції на протокол про адміністративне правопорушення та на схему ДТП, як на підставу обґрунтованості та доведеності вини ОСОБА_3 є передчасними. Оскільки, як видно з апеляційних пояснень наданих ОСОБА_3 та які перевірено в апеляційному засіданні, у схемі ДТП відсутні відомості стосовно прив'язки транспортних засобів до елементів проїзної частини, розташування дорожньої розмітки, розташування дорожніх знаків, що унеможливлює встановлення істини у справі та визначити дійсне розташування автомобілів під час ДТП.
Крім того, у протоколі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності відсутні відомості про свідків, які б могли підтвердити факт здійснення нею маневру, а саме: рух заднім ходом.
Так само, і пояснення іншого учасника ДТП ОСОБА_4, на що посилається суд першої інстанції, не може бути належним доказам у справі, адже, згідно ст. 250 КУпАП взагалі не віднесені до джерел доказування, а крім цього, мають упереджений характер, оскільки ОСОБА_5 є зацікавленою особою у притягненні ОСОБА_3 до відповідальності.
Крім того, характер ДТП, яке сталося унеможливлює притягнення до відповідальності обох водіїв, адже, порушення п. 10.9 ПДР ОСОБА_3 виключає порушення п. 13.1 ПДР ОСОБА_5, оскільки, якщо припустити, що ОСОБА_3 дійсно здійснювала рух заднім ходом, то ОСОБА_5 безпечної дистанції дотримався. Виходячи з того, що ОСОБА_5 свою вину у недотриманні безпечної дистанції визнав, то це суперечить його поясненням стосовно того, що ОСОБА_3 рухалася заднім ходом і свідчить про відсутність вини у діях ОСОБА_3
До того ж, за загальним правилом, винуватцем у ДТП може бути лише один порушник правил дорожнього руху. Діяння інших учасників досліджуваної події, хоча б вони і порушили правила дорожнього руху, але ці порушення не перебувають з наслідками ДТП передбаченими у ст. 124 КУпАП причинному зв'язку, не можуть бути кваліфіковані за ст. 124 КУпАП .
З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі не зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України, та наявності причино-наслідкового зв'язку між її діями та виникненням дорожньо-транспортної пригоди, а тому постанова суду про притягнення її до адміністративної відповідальності не може вважатися законною та обґрунтованою, через недоведеність вини ОСОБА_3, а тому підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 8 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - скасувати, у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі відносно ОСОБА_3 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.О. Журавель
Справи № 33/796/758/2017,
Категорія: ст. 124 КУпАП
Суддя у першій інстанції - ДідикМ.В.