Справа №22Ц-3367/2007
Категорія 19, 23
Головуючий у І інстанції Толкачова Л.А.
Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
іменем України
05 листопада 2007 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді: Яворського М.А.
суддів Корзаченко І.Ф., Червінко К.С.
при секретарі Велицькому О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2007 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_1 спадкоємицею та усунення від спадкування відповідачів,
встановила:
У березні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просила суд постановити рішення, яким усунути відповідачів по справі від спадщини після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати її спадкоємцем після смерті ОСОБА_5. та в порядку спадкування визнати за нею право власності на земельну ділянку з будинком, які розташовані по АДРЕСА_1 в садовому товаристві «Дніпро-8» в с Хотянівка, Вишгородського району, та право на 1/2 частину гаражу, який знаходиться в гаражному кооперативі «Гідромеханізатор» по АДРЕСА_2.
Свої вимоги мотивувала тим, що на протязі останніх п'яти років з 1991 року до дня смерті проживала разом з спадкодавцем надавала йому матеріальну допомогу та разом з ним вела спільне господарство, відповідачі ж навпаки не цікавилися здоров'ям спадкодавця матеріальної допомоги на його утримання не давали, тому вважала, що відповідачі повинні бути усунуті від права на спадкування, а вона визнана єдиним спадкоємцем на майно, що зазначене в позовні заяві після смерті ОСОБА_5.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено у повному обсягу.
В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не відповідністю висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення яким повністю задовольнити її позовні вимоги.
Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5. померлий ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого 27 травня 2006 року Вишгородським ЗАГС мав спадкове майно - земельну ділянку, розміром 0, 090 га в СТ «Дніпро -2», що підтверджується Державним актом на право приватної власності за ІІІ-КВ № 009957 виданим Вишгородською міською радою 19 січня 1999 року.
Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 11 грудня 2006 року державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори право на спадщину (земельну ділянку розміром 0.09 га., розташовану в СТ «Дніпро -2») після смерті ОСОБА_5., перейшло до його дружини ОСОБА_2. в тому числі з врахування двох третіх частин майна, від якого відмовилися ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на її користь, (а.с. 52)
Оскільки вказане право на спадщину відповідачкою ОСОБА_2. було оформлено ще до звернення позивачки ОСОБА_1 до Вишгородського районного суду із вказаним позовом тому суд першої інстанції вважав позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення від права спадкування безпідставними.
Приходячи до вказаного висновку суд першої інстанції виходив з того, що не можна усунути від спадщини спадкоємця, який вже оформив свої спадкові права, має документ про право власності на спадкове майно.
Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині усунення відповідачів по справі від права на спадкування дачного будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_2 в садовому товаристві «Дніпро-8» (Бувше СТ «Дніпро-2» ас. 48) в с Хотянівка, Вишгородського району, та право на 1/2 частину гаражу, який знаходиться в гаражному кооперативі «Гідромеханізатор» по АДРЕСА_3, суд першої інстанції керувався тим, що вказане майно не належало спадкодавцю ОСОБА_5. оскільки згідно до довідки Садівничого товариства «Дніпро-8» виданого 11.04.2007 року (ас. 47) власником даного садового будинку відповідно до рішення Хотянівської сільської ради №72/09 від 24 вересня 2003 року є відповідачка по справі ОСОБА_2., а власником гаражу №219 в ГК «Гідромеханізатор» по АДРЕСА_3 є відповідачка по справі ОСОБА_4 (ас. 43), що свідчить проте, що вказане майно не входить в спадкову масу і не може бути предметом спору.
Колегія суду вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наданні сторонами докази та обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачка по справі, звертаючись до суду із позовними вимогами про усунення від права на спадкування не врахувала норм матеріального права що регулює порядок усунення від права на спадкування.
Так відповідно до вимог ч.4 ст. 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Згідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 1 ст. 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно до ч.1 стаття 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодекс)', Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриті спадщини.
Як встановлено судом першої інстанції відповідачка по справі ОСОБА_2. як дружина спадкодавця та спадкоємець першої черги у відповідності до вимог ст. 1268 ч. 1, 1297 ч. 1 ЦК України звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка -ОСОБА_5., та після шестимісячного терміну - 11 грудня 2006 року у відповідності до вимог ст.. 1297 ч.1 ЦК України отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0.09 га, , яка розташована на території Вишгородської міської ради СТ «Дніпро-2», та яка належала померлому ОСОБА_5. на підставі Державного акту на право приватної власності на землю.
Відповідачі ж по справі ОСОБА_5, та ОСОБА_4 у порядку визначеному ст. 1273 ч.1 ЦК України відмовилися від своєї частки в спадковому майні на користь ОСОБА_2., що вбачається із свідоцтва про право на спадщину виданого ОСОБА_211.12.06 р. (а.с.52)
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки позивачці по справі при подачі позовної заяви та розгляду вказаної справі по суті, уже було відомо, що відповідачі по справі оформили свої спадкові права на спадкове майно після смерті ОСОБА_5.. шляхом отримання ОСОБА_2. відповідного свідоцтва про право на спадщину за законом, тому вирішення спору про усунення від права на спадкування без оспорювання свідоцтва про право на спадщину за законом є неможливим.
Крім того при розгляді справи було встановлено, що власником дачного садового будинку НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в СТ «Дніпро-2» відповідно до рішення Хотянівської сільської ради №72/09 від 24 вересня 2003 року є відповідачка по справі ОСОБА_2., а власником гаражу №219 в ГК «Гідромеханізатор» по АДРЕСА_2 є відповідачка по справі ОСОБА_4, позивачка будучи освідомлена про належність вказаного майна відповідачам по справі не оспорювала у визначеному законодавством порядку правовстановлюючі документи видані відповідачам та не надала документальних доказів належності вказаного майна саме спадкодавцю.
Не подано позивачкою також доказів того, що спадкодавець ОСОБА_5 за час життя через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво перебував в безпорадному стані, а відповідачі по справі, будучи спадкоємцями першої черги ухилялися від надання йому допомоги, що відповідно до вимог ст.. 1224 ч.4 ЦК України є підставою для усунення їх від спадкування.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи. дослідив докази і дав їм належну правову оцінку. Рішення є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 16 серпня 2007 року залишити без зміни.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 2 місяців.