Справа № 22Ц-2958 Головуючий в 1 інстанції Коцюрба М.П.
Категорія 41 Доповідач в 2 інстанції Юровська Г.В.
18 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Юровської Г.В.,
суддів: Суханової Є.М., Данилова О.М.
при секретарі Колесник Н.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_5, третя особа - Перша Київська обласна державна нотаріальна контора про надання додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
встановила:
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2007 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_5, третя особа- Перша Київська обласна державна нотаріальна контора про надання додаткового строку на прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задоволено. Визначено ОСОБА_4 додатковий строк для прийняття спадщини. Визнано за ОСОБА_4 в порядку спадкування право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну частку (пай) розміром 3, 07 га на території Мих.Рубежівської сільської ради.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги, посилаючись на порушення вимог матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, яка 17 січня 2006 року склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4 Позивач, як спадкоємець за заповітом, постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а тому вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, вона не заявила про відмову від неї.
До складу спадкового майна входить жилий будинок по АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_6 на підставі свідоцтва на право особистої власності від 18 січня 1993 року, а також земельна частка (пай) в розмірі 3, 07 умовних кадастрових гектарів, право власності на яку визнано за померлою рішенням Києво-Святошинського районного суду від 24 січня 2006 року.
За таких обставин відповідно до вимог ч.1 ст.1223, ч.3 ст.1268 ЦК України суд першої інстанції обґрунтовано визнав за позивачем право власності на спадкове майно.
Посилання відповідачів в апеляційній скарзі на те, що жилий будинок належав не ОСОБА_6, а їх діду ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і з яким ОСОБА_6 перебувала у фактичних шлюбних відносинах, спростовуються матеріалами справи, вищезазначеним свідоцтвом на право особистої власності (а.с. 12) та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.14).
Доводи апеляційної скарги щодо неприйняття позивачем спадщини спростовуються довідками виконкому Шпитьківської сільської Ради (а.с. 16).
Інші доводи скарги є також необгрунтованими і такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду без зміни.
Керуючись ст.ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.