05 листопада 2009 року № 616/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів: Онишкевича Т.В., Ліщинського А.М.,
при секретарі судового засідання Неміш О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за 2006-2007 роки в розмірі 2733,30 грн.,-
У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, у якому просила Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області зобов'язання нарахувати та виплатити на її користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2007 роки в розмірі 2733,30 грн.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2008 року вказаний позов задоволено частково, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоплачену надбавку до пенсії як дитині війни за період з 04 вересня по 31 грудня 2007 року.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог позивачки відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що законодавством України не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” про підвищення розміру пенсій дітей війни, не визначено, які саме органи мають проводити такі виплати, за рахунок яких коштів і джерел. Крім того, залишається невизначеним порядок обчислення такого підвищення та його розмір. Просить врахувати, що встановлений ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного Закону, і не може враховуватися для перерахунків або підвищень інших пенсій.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивачка належить до категорії громадян, на яких поширюються державні соціальні гарантії дітям війни, а тому вона має право на встановлене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” підвищення до пенсії. Оскільки Конституційний Суд України своїм рішеннями від 09 липня 2007 року №1-29/2007 визнав неконституційними окремі положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими було зупинено і обмежено право на отримання спірних виплат, невиплата Управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області 30% доплати до пенсії позивачці з врахуванням вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є незаконною.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.
Безспірно встановлено, що позивачка є дитиною війни та відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин та вирішення даного публічно-правового спору судом, має право на отримання 30% підвищення виплачуваної їй Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області пенсії за віком.
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України “Про Державний бюджет на 2007 рік”, якими було зупинено (обмежено) дію вищевказаної ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із вказівкою на те, що дане рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Як встановлено судом першої інстанції, що за період вересень - грудень 2007 року виплата підвищення до пенсії позивачці у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не здійснювалась.
Крім того, відповідач наполягав на застосуванні строків звернення до адміністративного суду та відмові у зв'язку з цим у позові відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог позивачки в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області 30% підвищення до пенсії за період з 04 вересня по 31 грудня 2007 року.
Оскільки функції з призначення, нарахування та виплати пенсії позивачці здійснює Пенсійний фонд України в особі Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області, відповідний обов'язок слід покласти на відповідача у справі.
Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості підвищення пенсії позивачу у передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмірі колегія суддів не вбачає.
При вирішенні спору суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права і дав правильну правову оцінку зібраним обставинам у справі.
Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції по даній справі скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2008 року у справі № 2а-2547/08 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В.Ніколін
Судді Т.В.Онишкевич
А.М.Ліщинський