29 жовтня 2009 року № 3942/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Носа С.П.,
Яворського І.О., Попка Я.С.,
Козирі В.Р.,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
В жовтні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області та Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, просила поновити йому строк звернення до суду за захистом пропущених прав та свобод за 2006 та 2007 роки та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області нарахувати та виплатити їй невиплачену частину підвищення до пенсії дитині війни за 2006-2007 роки та за 8 місяців 2008 року в сумі 3496,70 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року позов задоволено частково: зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 1137,00 грн. (за періоди жовтень-грудень 2007 року та січень-серпень 2008 року), в решті позовних вимог відмовлено. Постанова мотивована наступним. Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2007 рік і дане рішення має преюдиціальне для судів загальної юрисдикції при вирішенні ними спорів, які виникли внаслідок дії положень законів, визнаних неконституційними, положення рішення Конституційного Суду України застосовуються до неконституційних норм з моменту їх прийняття. Суд провів аналіз зазначених норм, ст. ст. 8, 22 Конституції України та з огляду на обставини справи зробив висновок, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме за жовтень, листопад та грудень 2007 року та з січня - серпень 2008 року (в межах строку звернення до суду, визначеного ст. 99 КАС України), позивачу повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак вона не була виплачена за помилкової аргументації відповідача, а саме відсутність бюджетних асигнувань. Невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей для цього, не є підставою для виправдання дій сторони відповідача. Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». В решті позовних вимог суд відмовив в зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, вважає, що остання прийнята з порушенням норм матеріального права, суд неповно з'ясував обставини справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 року та 22.05.2008 року, якими визнано неконституційними положення законів про державний бюджет на відповідні роки, якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (2007 рік) чи визначено інший розмір підвищення до пенсії дітям війни (2008 рік), не внесено змін до видаткових частин державних бюджетів на відповідні роки, тому кошти на виплату підвищень до пенсії дітям війни у 2007 та 2008 роках були відсутні. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому використовувати цей розмір для перерахунку чи підвищення розміру пенсії не можна.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності 02.04.2006 року, п. 17 ст. 77 виключено. Однак ст. 110 даного Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету не приймав жодних нормативно-правових актів за результатами виконання бюджету у першому півріччі 2006 року, не був визначений порядок проведення таких виплат та зазначена норма не була визнана у встановленому порядку неконституційною, отже, підлягала виконанню.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому з цього часу позивачу повинне нараховуватись та виплачуватись підвищення розміру пенсії, визначене зазначеною нормою Закону, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що з врахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 62 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік» становив: з 01 січня - 308 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн. Разом з тим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що слід зобов'язати відповідача виплатити позивачу дане підвищення в межах річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України, оскільки позивач звернулась з позовом 09 жовтня 2008 року.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 01.01.2008 року ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в іншій редакції, згідно з якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів. В 2008 році позивач отримував підвищення до пенсії в зазначеному розмірі, що підтверджується довідкою відповідача. Однак, рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року вказані зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними, тому відповідач повинен виплачувати позивачу за період з 22 травня 2008 року до жовтня 2008 року (часу звернення до суду) підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімального розміру пенсії за віком (з врахуванням виплачених сум), який відповідно до положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у 2008 році становив: з 01 січня - 470 грн., з 01 квітня - 481 грн., з 01 липня - 482 грн., з 01 жовтня - 498 грн.
Суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії за період з 01 січня до 22 травня 2008 року, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому позовні вимоги підлягають задоволенню починаючи лише з 22 травня 2008 року і до 31 серпня 2008 року, як позивач просив в позовній заяві (з врахуванням виплачених сум).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
За таких обставин колегія суддів вважає, що приймаючи закони про державний бюджет України на 2006-2008 роки, держава, в особі Верховної Ради України в межах повноважень, передбачених ст. 95 Конституції України, визначила видатки на загально суспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування, зокрема, внісши зміни (зупинивши дію) ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, як зазначено вище, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року визнано неконституційними вказані вище положення законів про державний бюджет України на 2007 та 2008 роки, отже, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України, з часу прийняття зазначених рішень Конституційним Судом України позивачу повинне нараховуватись та виплачуватись підвищення до пенсії, визначене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Також з врахуванням зазначеної вище позиції Європейського суду з прав людини, посилання відповідача на відсутність відповідних асигнувань з державного бюджету України на дані виплати колегія суддів не приймає. Відсутність відповідних коштів в державному бюджеті не є підставою невиконання державою своїх зобов'язань, в даному випадку щодо реалізації соціальних гарантій, передбачених законодавством для дітей війни.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до пп. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, Управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Тому колегія суддів вважає, що визначення та перерахунок розміру пенсії, в тому числі підвищення до пенсії, належить до компетенції органів Пенсійного фонду України і суд не може самостійно визначати розмір підвищення до пенсії, яке належить нарахувати та виплатити позивачу, а лише зобов'язати відповідача провести таке нарахування та виплату.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, а висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що відповідно до п. п. 3, 4 КАС України є підставою для її скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни - скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 09 жовтня до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 01 жовтня 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя С.П. Нос
Судді І.О. Яворський
Попка Я.С.
Постанова складена в повному обсязі 03.11.2009 року