29 жовтня 2009 року № 3271/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:
Носа С.П.,
Яворського І.О., Попка Я.С.,
Козирі В.Р.,
головуючого судді
суддів
при секретарі судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
В листопаді 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області (далі - Управління), просила зобов'язати Управління нарахувати та виплатити на її користь підвищення до пенсії дитині війни за період з липня до грудня 2007 року в сумі 742,65 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року позов задоволено. Постанова мотивована наступним. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Розмір мінімальної пенсії за віком визначений згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та законами про державний бюджет України відповідні роки. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення закону про державний бюджет на 2007 рік, отже з цього часу позивачу повинне нараховуватись та виплачуватись підвищення розміру пенсії, в розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, вважає, що остання прийнята з порушенням норм матеріального права, суд неповно з'ясував обставини справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року, яким визнано неконституційними положення закону про державний бюджет на 2007 рік, якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не внесено змін до видаткових частин державного бюджету, тому кошти на виплату підвищень до пенсії дітям війни у 2007 році були відсутні. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому використовувати цей розмір для перерахунку чи підвищення розміру пенсії не можна.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Після прийняття Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, яким визнано неконституційними положення п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу повинне нараховуватись та виплачуватись підвищення розміру пенсії, визначене зазначеною нормою Закону, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що з врахуванням положень ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 62 Закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік» становив: з 01 січня - 308 грн., з 01 квітня - 406 грн., з 01 жовтня - 411 грн.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому цей розмір не може застосовуватись для інших розрахунків (доплат, підвищень, дотацій, надбавок), є безпідставними, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання підвищення розміру пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 08.11.2005 року у справі Кечко проти України, заява № 63134/00, в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 Рішення). Згідно з п. 26 даного Рішення Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
За таких обставин колегія суддів вважає, що приймаючи закон про державний бюджет України на 2007 рік, держава, в особі Верховної Ради України в межах повноважень, передбачених ст. 95 Конституції України, визначила видатки на загально суспільні потреби, розмір та їх цільове спрямування, зокрема, зупинивши дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, як зазначено вище, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними вказані вище положення закону про державний бюджет України на 2007 рік, отже, з врахуванням вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України, з часу прийняття зазначеного рішення Конституційним Судом України позивачу повинне нараховуватись та виплачуватись підвищення до пенсії, визначене ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Також з врахуванням зазначеної вище позиції Європейського суду з прав людини, посилання відповідача на відсутність відповідних асигнувань з державного бюджету України на дані виплати колегія суддів не приймає. Відсутність відповідних коштів в державному бюджеті не є підставою невиконання державою своїх зобов'язань, в даному випадку щодо реалізації соціальних гарантій, передбачених законодавством для дітей війни.
Відповідно до пп. 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, Управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Тому колегія суддів вважає, що визначення та перерахунок розміру пенсії, в тому числі підвищення до пенсії, належить до компетенції органів Пенсійного фонду України і суд не може самостійно визначати розмір підвищення до пенсії, яке належить нарахувати та виплатити позивачу .
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни - залишити без змін, виключивши з резолютивної частини нараховані суми щомісячного підвищення до пенсії.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя С.П. Нос
Судді І.О. Яворський
Я.С. Попко
Ухвала складена в повному обсязі 03.11.2009 року