15 жовтня 2009 року №3002/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Шавеля Р.М., Каралюса В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідача головне управління Державного казначейства у Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом про визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену їй за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, передбаченої статтею 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та пунктом 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі допомога).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. позов задоволено. Визнано протиправними дії відповідача по виплаті допомоги у меншому розмірі ніж передбачено законом та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачці допомогу з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 3792,77 грн.
З таким рішенням суду відповідач не погодився подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених видатків. Також покликається на те, що законом не передбачено, який саме розмір прожиткового мінімуму слід застосовувати для визначення розміру допомоги. Крім того, вважає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1, яку відповідно до закону визнано потерпілою від Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статей 42-43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та пунктом 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач як застрахована особа (а.с.13) має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку в розмірі не менше подвійного розміру прожиткового мінімуму.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.12), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
Визначаючи розмір прожиткового мінімуму суд першої інстанції за аналогією застосував положення статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакці до 01.01.2008р., якими передбачено розмір допомоги в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, який згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено на рівні: з 1 квітня - 463,00 грн., з 1 жовтня - 470,00 грн.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в цій частині висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Поряд з цим, в частині вимог за період з 09.07.2007р. по 17.11.2007р. позивачем пропущено річний строк звернення до суду і відповідач наполягає на його застосуванню, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з 18.11.2007р. по 31.12.2007р., оскільки такий період лежить в межах річного строку звернення до суду.
Висновки суду щодо триваючого характеру порушення прав позивача не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки виплата спірної допомоги, в менших розмірах ніж передбачено законом, здійснювалась щомісячно і позивачці було відомо про порушення її прав кожного місяця.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанову слід скасувати та постановити нову, якою позов задоволити частково.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, п.4 ст.202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації задоволити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 25.12.2008р. по справі №2а-5941/08 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації та зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену ОСОБА_1 за період з 18 листопада по 31 грудня 2007 року частину передбаченої статтею 43 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку у подвійному розмірі прожиткового мінімуму для дітей до шести років, передбаченого статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» з врахуванням уже здійснених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
В.М. КАРАЛЮС