08 жовтня 2009 року №3001/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Шавеля Р.М., Пліша М.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області про стягнення допомоги,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом про стягнення недоплаченої їй за період з липня по грудень 2007 року частини допомоги по догляду за двома дітьми до досягнення 3-річного віку, передбаченої статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (далі допомога).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2008р. позов задоволено частково. Визнано дії відповідача протиправними та стягнуто в користь позивача недоплачену частину допомоги за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 1896,41 грн.
З таким рішенням суду відповідач не погодився подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України» розмірах та в межах передбачених видатків. Крім того, покликається на те, що відповідачем пропущено річний строк звернення до суду. Просить постанову суду першої інстанції скасувати і в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції до 28.12.2007р.) має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років було встановлено в розмірі: з 1 квітня - 463,00 грн., з 1 жовтня - 470,00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.13), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Враховуючи, що позивач стверджує, що про порушення своїх прав дізналась лише в жовтні 2008 року і суду не надано спростування цього, а тому колегія суддів вважає, що позов заявлено в межах річного строку звернення до суду.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Оскільки суми допомоги по догляду за дітьми не були нараховані позивачці і відповідно не можуть бути стягнуті, а тому спосіб захисту прав позивачки слід змінити із стягнення коштів на зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити їх, уточнивши в цій частині резолютивну частину постанову суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 17.12.2008р. по справі №2а-5323/08 - без змін, уточнивши другий абзац резолютивної частини щодо зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за двома дітьми до досягнення трирічного віку за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р. в розмірі передбаченому статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції до 28.12.2007р.) з врахуванням уже виплачених сум.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ