15 жовтня 2009 року №2999/09/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Шавеля Р.М., Каралюса В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2008р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації, управління Державного казначейства у Сарненському районі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, яким просила визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення та зобов'язати нарахувати та виплатити недоплачену їй за період липень-грудень 2007 року та січень-вересень 2008 року частину допомоги по догляду за дитиною до досягнення 3-річного віку, передбаченої статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” та пунктом 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі допомога).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2008р. позов задоволено частково. Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення по виплаті допомоги у меншому розмірі ніж передбачено законом та зобов'язано нарахувати та виплатити позивачці недоплачену допомогу за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року в розмірі 4145,49 грн. згідно ухвали про виправлення арифметичної помилки.
З таким рішенням суду управління праці та соціального захисту населення не погодилось подало апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмірах та в межах передбачених видатків. Просить постанову суду першої інстанції скасувати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
З матеріалів спарви вбачається, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до статей 13-15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” (в редакції до 28.12.2007р.) має право на допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Оскільки дитину позивачки визнано у встановленому законом порядку потерпілою від Чорнобильської катастрофи (а.с.27) то допомога повинна виплачуватись в подвійном урозмірі відповідно до пункту 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років встановлено в розмірі: з 1 квітня - 463,00 грн., з 1 жовтня - 470,00 грн.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що належна позивачу допомога протиправно виплачувалась відповідачем в меншому розмірі ніж передбачено законом (а.с.10), оскільки рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007р. визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині обмеження розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку у 2007 році.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог за 2008 рік суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що належна позивачу допомога виплачувалась у розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які неконституційними не визнавались і підстав для виплати допомоги у більшому розмірі немає.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують і є безпідставними, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
В задоволенні клопотання про застосуваня річного строку звернення до суду слід відмовити, оскільки в ході розгляду справи у суді першої інстанції відповідач його не заявляв і такі обставини судом не досліджувались.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18.12.2008р. по справі №2а-4913/08 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
В.М. КАРАЛЮС