08 жовтня 2009 року №22а-8928/08/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого судді - Стародуба О.П.,
суддів - Шавеля Р.М., Пліша М.А.,
при секретарі судового засідання - Когутич Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову господарського суду Тернопільської області від 11.04.2008р. по справі за адміністративним позовом прокурора Монастириського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної Державної податкової інспекції Тернопільської області до приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Прокурор Монастириського району Тернопільської області, діючи в інтересах держави в особі Бучацької МДПІ Тернопільської області, звернувся до суду із адміністративним позовом про стягнення фінансових санкцій, застосованих до позивача за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Постановою господарського суду Тернопільської області від 11.04.2008р. позов задоволено, стягнуто з позивача в дохід держави 1955,45 грн. заборгованості.
З таким рішенням не погодився відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій покликається на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що податковий орган провів перевірку з порушенням закону, а факт порушення ним законодавства належним чином не зафіксовано. Крім того, покликається на те, що судом першої інстанції справу розглянуто без проведення попереднього засідання і без його участі. Просить постанову скасувати, а справу направити в суд першої інстанції на новий розгляд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» до функцій Державних податкових інспекцій віднесено звернення до судів з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення в доход держави заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Судом встановлено, що 20.11.2007р. в належному відповідачу магазині в АДРЕСА_1 працівниками податкової було проведено перевірку щодо контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), наявністю свідоцтв, ліцензій та торгових патентів. Перевірку проведено в присутності продавця.
Згідно акту перевірки від 2011.2007р. встановлено порушення вимог пунктів 1, 2, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі зазначеного акту Бучацькою МДПІ прийнято рішення від 26.11.2007р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій і розмірі 1955,45 грн.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування фінансових санкцій позивачем не оскаржувалось, суми таких санкцій на час розгляду справи до бюджету не сплачені і строки їх добровільної сплати минули, а тому заборгованість по них підлягає стягненню в примусовому порядку.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та наведеним вище фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, оскільки суду не було надано доказів тих порушень, які на думку позивача мали місце при проведенні у нього перевірки та розгляді справи у суді першої інстанції.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,-
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Тернопільської області від 11.04.2008р. по справі №13а/48-1186 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця після набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ: Р.М. ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ