17.07.2017 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Гошовського Г.М. за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисника - адвоката Гетика О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 33/777/404/2017, в якій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець і мешканець АДРЕСА_1, працівник ППТЗОВ «Кароліна груп», притягнутий до адміністративної відповідальності як такий, що вчинив правопорушення, передбачені ст.ст. 122-2, 122-4, 124, ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 04.05.2017 ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 15.04.2017 приблизно о 02:40 на вул. Айвазовського в м. Мукачево, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat» НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, не зупинився на вимогу працівників поліції, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням, наїхав на паркан будинку № 16, внаслідок чого пошкодив автомобіль і паркан, та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. За сукупністю правопорушень ОСОБА_1 підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що протокол про адміністративне правопорушення йому для підпису не надавався, тестування на стан алкогольного сп'яніння він погодився пройти на місці, та що результатом тестування був показник 0,2 проміле. Просить постанову скасувати і ухвалити нову, якою в частині визнання його винним у правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП, провадження закрити, а за інші правопорушення накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Апеляційний суд заслухав пояснення ОСОБА_1, захисника - адвоката Гетика О.М. на підтримання апеляційних вимог, перевірив матеріали справи, доводи апеляційної скарги і вважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ст.ст. 245, 252 КУпАП завданнями провадження в справі про адміністративне правопорушення і обов'язком органу, який її розглядає, є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, проте не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
У заяві до суду першої інстанції ОСОБА_1 свою вину в учиненні 15.04.2017 адміністративних правопорушень визнав повністю (а.с.51) і її доведеність в частині притягнення його до відповідальності за правопорушення, передбачені ст.ст. 122-2, 122-4, 124 КУпАП в апеляційній скарзі не оспорює.
Суд першої інстанції виклав у постанові висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні чотирьох правопорушень і обґрунтував його посиланням загалом на чотири протоколи про адміністративні правопорушення, висновок лікаря, схему місця дорожньо-транспортної пригоди та рапорти працівників поліції, і не конкретизував, які саме докази доводять наявність складу кожного з цих правопорушень (а.с.55).
Дослідження цих документів показало, що правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП стосуються: протокол про адміністративне правопорушення серії БР № 246994 від 15.04.2017 (а.с.1), висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с.3) і рапорт інспектора роти № 3 взводу № 2 батальйону УПП у містах Ужгороді та Мукачеві Шкріби І.В. (а.с. 4-5).
Пунктом 2.7 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства охорони здоров'я Українивід 09.09 2009 року N 400/666, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України06.10.2009 за N 931/16947, із змінами і доповненнями, внесениминаказом Міністерства внутрішніх справ України,Міністерства охорони здоров'я Українивід 10.07.2015 N 843/423,передбачено, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться, згідно з вимогами цієї Інструкції, уповноваженими особами Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії БР № 246994 від 15.04.2017 зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що його пояснення викладено на окремому аркуші і що підписати цей протокол він відмовився.
Між тим письмового пояснення ОСОБА_1 з приводу обставин, вказаних у цьому протоколі, в справі немає, свідки в протоколі не зазначені (а.с.1), а наявне в справі письмове пояснення ОСОБА_1 стосується тільки обставин правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.16).
В рапорті інспектора Шкріби І.В. зазначено тільки таке: «Гром ОСОБА_1 було доставлено в Мукачівську ЦРЛ для освідування, результат позитивний - 0,21 % о».
Висновок лікаря Мукачівської ЦРЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольно сп'яніння містить запис про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, однак без зазначення його ознак, ступеня, засобів дослідження, які це підтверджують, відомостей, які дали б можливість з'ясувати, чи не дорівнював вміст алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі саме 0,2 проміле алкоголю в крові.
Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Отже, твердження в апеляційній скарзі про те, що протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 для підпису не надавався, що тестування на стан алкогольного сп'яніння він погодився пройти на місці, та що результатом тестування був показник 0,2 проміле, наявними доказами переконливо спростувати неможливо. Належних і допустимих доказів, якими би спростовувались твердження ОСОБА_1, в матеріалах справи немає.
За таких обставин доводи апеляційної скарги не можуть бути відкинуті, а їх врахування виключає доведеність події і складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох і більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо справи про адміністративні правопорушення вчинені однією особою розглядаються одночасно одним і тим самим органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців; передбачене ст. 122-4 - накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб; передбачене ст. 124 - накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Виходячи зі змісту статті 3 Конституції України, статті 24, санкцій статей 122-2, 122-4 і 124 КУпАП найбільш серйозним з правопорушень, вчинених ОСОБА_1 15.04.2017, слід вважати передбачене ст. 122-4 КУпАП, як таке, що може потягти за собою найбільш суворий вид адміністративних стягнень - адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб, якого санкції двох інших статей не передбачають.
Згідно зі ст. 25 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами може застосовуватися як основне, так і додаткове адміністративне стягнення; а інші адміністративні стягнення, передбачені санкціями статей 122-2, 122-4 і 124 КУпАП - тільки як основні. Окрім цього, за одне адміністративне правопорушення може бути накладено основне або основне і додаткове стягнення.
При накладенні адміністративних стягнень Апеляційний суд враховує, що згідно з ч.9 ст.294 КУпАП у разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено і що станом на 15.04.2017 ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не мав.
Керуючись ст.ст. 24, 25, 36, 247, 294 КУпАП, Апеляційний суд
апеляційну скаргу задовольнити, постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 04.05.2017 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за правопорушення, передбачені ст.ст. 122-2, 122-4, 124, ч.1 ст. 130 КУпАП, змінити: в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП постанову скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Накладеним на ОСОБА_1 за правопорушення, передбачені ст.ст. 122-2, 122-4 та 124 КУпАП вважати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.
В решті постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 04.05.2017 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення залишити без змін.
Постанова Апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Гошовський Г.М.