ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
20.07.2017Справа №910/8631/17
За позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 52 704,00 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Поліщук О.І.- представник за довіреністю.
Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"
звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з останнього збитків в сумі 52 704,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було здійснене перевезення вантажу, оформленого залізничною накладною №53808267 від 16.01.2017 у вагоні №56098759 по досилочній накладній №46704094 за Договором від 30.12.2013 №УПр 14/28/162, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДИНГ", як постачальник та Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" як покупцем. В ході перевезення було встановлено факт нестачі, що були зафіксовані шляхом складання комерційного акту від 24.01.2017 №485604/61 у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 52 704,00 грн. збитків.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач проти позову заперечив, з тих підстав, що позивачем не надано належних і допустимих доказів збитків-відсутні документи на підтвердження оплати вантажу, посилаючись на п.3.2 роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 №04-5/22 і ст. ст. 129, 130 і 133 Статуту, відповідно до яких залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної та доказів оплати рахунку.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
На виконання умов договору від 30.12.2013 №УПр 14/28/162, укладеним між позивачем - Публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК ТРЕЙДИНГ" як постачальником, 16.01.2017 вантажовідправник - ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" зі станції Дарьевка по залізничній накладній №53808267 по досилочній накладній №46704094 у вагоні №56098759 відправив на адресу Маріуполь-Сортировочний Донецької залізниці для Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажоодержувач) антрацит у вагоні №56098759 у кількості 70 000,00 кг
25.12.2015 між ПАТ "Українська залізниця" та ПАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" був укладений договір №1970/ДФ/10017 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Маріупольський металургійних комбінат імені Ілліча", змінило тип акціонерного товариства та є Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча".
Відповідно до ч. 5 ст. 306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
Аналогічну норму містить ст. 908 ЦК України.
Під час прибуття вагону на станцію призначення Маріуполь-Сортировочний Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.
Згідно із ст. 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.
Статтею 129 Статуту залізниць України, встановлено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; комерційний акт складається для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; порядок складання комерційних актів встановлюється Правилами.
Пунктами 1, 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за №567/6855, передбачено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, складаються комерційні акти та акти загальної форми; комерційні акти складаються для засвідчення таких обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.
На станції призначення 24.01.2017 вантаж було видано з комерційним актом від 24.01.2017 №485604/61, який свідчить про нестачу антрациту в вагоні №56098759 у кількості 18 700,00кг., про що зроблено відповідну відмітку.
Судом встановлено, що комерційний акт №485604/61 від 24.01.2017 складений у відповідності з Правилами складання актів.
Відповідно до інформації, викладеної в розділі Д комерційного акту №485604/61 від 24.01.2017 на підставі попутного акту загальної форми №30250 від 22.01.2017 на станції Маріуполь - Сортувальний Донецької залізниці здійснювалось комісійне переважування вагону №56098759. При переважуванні ваги виявилась менш ніж зазначено в документах на 18 700 кг. Навантаження в вагоні нерівномірне, горбоподібне, маркування відсутнє. Поверхня вантажу розрівняна та ущільнена скребковим розрівнювачем. Маркування проведене нанесенням вампа на поверхню вантажу. Є виїмка на всю довжину вагону х на всю ширину вагону х 500 х 700мм у глибину вагону, що не відповідає попутному комерційному акту. Вагон прибув у технічному відношенню справний. Течі вантажу немає.
Розрахунок шкоди, спричиненої внаслідок недостачі вантажу у вагоні №№56098759 проведений позивачем відповідно до Правил перевезення вантажів та становить 52 704,00 грн.
Спір виник внаслідок порушення відповідачем правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення із складанням комерційного акту від 24.01.2017 №485604/61 та виникненням у відповідача перед позивачем обов'язку відшкодувати завдані збитки в загальному розмірі 52 704,00 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено: у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Згідно статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ч.1 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.
Отже, обставини недостачі, які зафіксовані комерційним актм від 24.01.2017 №485604/61, свідчать про незабезпечення залізницею збереження вантажу в процесі перевезення.
Частина 1 статті 314 ГК України передбачає, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Відповідно до ч. 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Згідно з п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно ст. 105 Статуту залізниць України залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.
Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).
Відповідно до статті 130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Матеріалами справи доведено, що Відповідач не виконав покладених на нього законом та договором перевезення, укладеним між ним та вантажовідправником на користь Позивача, цивільно-правових зобов'язань в частині забезпечення схоронності перевезеного вантажу.
Порушення відповідачем своїх обов'язків полягає в частковій втраті вантажу і складається з ними в причинно-наслідковому зв'язку.
Згідно із частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками, завданими Позивачеві доведений обставинами та фактами встановленими судом, якій полягає у тому, що внаслідок недбалого ставлення до своїх обов'язків за Договором на перевезення в частині забезпечення схоронності перевезеного вантажу (Позивачу) було завдано майнової шкоди.
Про наявність вини Відповідача свідчать два елементи: а) наявність у останнього реальної можливості діяти правомірно і попередити наступ негативних наслідків (збитків) і б)невжиття ним всіх необхідних заходів для недопущення протиправної поведінки та попередження настання збитку.
Відповідач не надав суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б спростовували доводи позивача.
Суд не приймає до уваги твердження Відповідача, що позивачем не надано належних і допустимих доказів збитків, в зв'язку з відсутністю документів на підтвердження оплати вантажу, оскільки спростовується матеріалами справи
Суд погоджується з розрахунком Позивача вартості недостачі вантажу.
Що стосується недостачі вантажу в вагоні №56098759
Вартість 1 тони вантажу в вагоні № 56098759 відповідно до рахунку вантажовідправника ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" № 139 від 16.01.2017 р. складає 2 928,00 грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи з розрахунку: 408456,00 грн. (загальна сума рахунку з урахуванням ПДВ) : 139,50 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку) = 2 928,00 грн в т.ч ПДВ
Згідно комерційного акту №485604/61 від 24.01.2017 р. недостача склала 18 700 кг.
Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 1% маси нетто (від маси нетто 70 кг) складає:
70 000 кг * 1% = 700,00 кг
Таким чином, кількість фактичної недостачі складає:
18 700 кг - 700,00 кг = 18000,00 кг (18,0 т)
Отже, сума втраченого вантажу в вагоні №56098759 складає:
18,0 т * 2928,00 грн. = 52 704,00 грн.
Отже, відправник підготував вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснював навантаження з виконанням Технічних умов, проте під час прибуття на станцію Маріуполь - Сортировочний Донецької залізниці була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу, з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній, що свідчить про незабезпечення залізницею збереження вантажу в процесі перевезення.
З огляду на наведене, факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача збитків в загальному розмірі 52 704,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.
За приписами статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"(87504 м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1; ідентифікаційний код 00191129) заборгованість в сумі 52 704 (п'ятдесят дві тисячі сімсот чотири) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 26.07.2017
Суддя І.І.Борисенко