номер провадження справи 15/38/17
24.07.2017 Справа № 908/1070/17
За позовом Василівської міської ради Запорізької області, 71600, Запорізька область, м. Василівка, бульвар Центральний 1
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Пересувна механізована колона-19”, 73000, Херсонська область, м. Херсон, Суворовський район, вул. Кольцова 57
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство “Добробут” Василівської міської ради Запорізької області 71600, Запорізька область, м. Василівка, провулок Шкільний 5
про стягнення 266 481,60 грн.
Суддя Горохов І.С.
За участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність №03-01-12/25 від 06.01.2017;
від відповідача: ОСОБА_4, довіреність б/н від 10.05.2017;
від третьої особи: не з'явився, у минулому засіданні ОСОБА_5, довіреність №75 від 24.01.2017.
суть спору:
24.05.2017 Василівська міська рада Запорізької області, Запорізька область, м. Василівка звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю “Пересувна механізована колона-19”, Херсонська область, м. Херсон про стягнення збитків в розмірі 266 481,60 грн.
Ухвалою суду від 24.05.2017 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1070/17. Справі присвоєно номер провадження 15/38/17. Залучено до розгляду у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 підприємство “Добробут” Василівської міської ради Запорізької області. Розгляд справи призначено на 08.06.2017 о 12 год. 00 хв. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.
Ухвалою суду від 24.05.2017 у задоволенні заяви Василівської міської ради Запорізької області про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти ТОВ “ПМК-19” в межах ціни позову, відмовлено.
На підставі ст. 77 ГПК України, ухвалами суду від 08.06.2017, від 27.06.2017 та від 17.07.2017 розгляд справи відкладався на 24.07.2017.
Розгляд справи за клопотанням представників позивача та відповідача здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 24.07.2017, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача в судовому засіданні 24.07.2017 підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача 266 481,60 грн. збитків. Підставою для звернення з позовом зазначено відсутність правочину про користування земельною ділянкою загальною площею 0,70 га в м. Василівка відповідачем на якій розміщені об'єкти нерухомості, що є власністю відповідача. У зв'язку з чим, позивачем понесені збитки у вигляді неодержаного доходу з використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Позовні вимоги обґрунтовані статтями 12, 83, 125, 126, 152, 156, 157, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 1166 ЦК України.
Представники відповідача надав додаток до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого підтримав свої попередні заперечення також звертав увагу суду, що жоден з наданих позивачем документів не містить інформації стосовно того, на підставі чого зроблений висновок що саме відповідач займає зазначену площу. Тобто, на думку відповідача факт зайняття відповідачем земельної ділянки у вказаний час, у вказаному розмірі позивачем документальними доказами не доведено. Отже стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді неодержаного прибутку (втраченої вигоди) у розмірі 266 481,60 грн., є незаконним, оскільки розрахунок суми збитків в цій частині, не є належним та допустимим доказом у розумінні статті 34 ГПК України, який підтверджує неотриманий позивачем прибуток, у зв'язку з чим вимоги позивача в цій частині ґрунтуються на припущеннях, що він міг би отримати прибуток в визначеному розмірі, але це не дає підстав вважати обґрунтованими доводи позивача про достовірний розмір упущеної вигоди. Тобто, позивач не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 ГПК України, зокрема, розміру збитків у вигляді неотриманого прибутку, тому немає складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення збитків на підставі статті 22 ЦК України. Враховуючи викладене, просив в позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Матеріали справи містять пояснення до позовної заяви вих. № 407 від 07.06.2017, відповідно до яких зазначав наступне: 07.05.2013 між КП «Добробут» та ТОВ «ПМК-19» був укладений договір суборенди земельної ділянки в м. Василівка, мікрорайон 40 років Перемоги, загальною площею 0,70 га для будівництва комплексу торгово-побутового призначення, кадастровий номер земельної ділянки: 2320910100:04:001:0078 терміном на 3 роки. По закінченню терміну дії договору суборенди, який закінчився 23.12.2015, сторони підписали Додаткову угоду № б/н від 23.12.2015 та акт прийому - передачі (повернення) земельної ділянки від 23.12.2015. Після закінчення терміну договору оренди земельної ділянки КП «Добробут» повідомив орендодавця про те, що не має наміру подовжувати договір оренди вказаної земельної ділянки.
Відповідачем двічі заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12.05.2017 по справі № 821/367/17 за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Пересувна механізована колона - 19» до Василевської міської ради Запорізької області про визнання незаконним та скасування розпорядження № 65 від 14.02.2017. В обґрунтування клопотання зазначалось, що саме розпорядженням №65 від 14.02.2017 було затверджено Акти визнання збитків, заподіяних Василівскій міській раді у вигляді недоодержаного доходу за використання ТОВ “ПМК-19” земельної ділянки без правовстановлюючих документів від 07.02.2017 яким визначено розмір збитків, що є предметом розгляду у справі 908/1070/17 Господарського суду Запорізької області. Зазначив, що у разі скасування зазначеного розпорядження заявлена позивачем сума до стягнення є необґрунтованою.
Ухвалами господарського суду Запорізької області від 08.06.2017 та 27.06.2017 в задоволенні клопотань відмовлено з тих підстав, що у даному випадку, вирішуючи питання про зупинення провадження, суд приймає до уваги, що в судовому порядку одночасно розглядається дві справи - розгляд справи №908/1070/17 та розгляд адміністративної справи №821/367/17. Оскільки, розмір збитків, що підлягає стягненню з відповідача у даній справі 908/1070/17 розраховано виходячи з Витягу технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, за формулою зазначеною в Акті, нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставки орендної плати за земельні ділянки комерційного використання в розмірі 12% та фактичного розміру земельної ділянки, яка використовується відповідачем, то результат розгляду адміністративної справи № 821/367/17 в апеляційній інстанції не може вплинути на розмір збитків, що підлягають стягненню з відповідача у справі №908/1070/17. Наведені представником відповідача обставини у клопотанні не свідчать про неможливість розгляду даної справи по суті до розгляду адміністративної справи № 821/367/17 в апеляційній інстанції.
Заслухавши представників учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, суд встановив:
На підставі рішення двадцять шостої сесії Василівської міської ради шостого скликання від 15.11.2012 № 55 Василівська міська рада Запорізької області (орендодавець, позивач у справі) та ОСОБА_2 підприємство «Добробут» Василівської міської ради Запорізької області (орендар, третя особа) уклали договір оренди землі від 24.12.2012 (надалі договір).
Відповідно до умов договору орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,70 для будівництва комплексу торгово-побутового призначення із земель житлової та громадської забудови в м.Василівка, м-н 40 років Перемоги, біля будинку № 5. Договір укладено на три роки.
В подальшому комунальне підприємство «Добробут» Василівської міської ради Запорізької області та товариство з обмеженою відповідальністю «ПМК-19» (суборендар, відповідач у справі) 07.05.2013 уклали договір суборенди землі, за умовами якого в суборенду передається земельна ділянка загальною площею 0,70 для будівництва комплексу торгово-побутового призначення із земель житлової та громадської забудови в м. Василівка, м-н 40 років Перемоги, біля будинку № 5.
Пунктом 8 договору суборенди встановлено, що орендна плата вноситься суборендарем у грошовій формі у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі на рахунок місцевого бюджету Василевського району м. Василівка та складає 29 786,40 грн. Орендна плата вноситься суборендарем помісячно в розмірі 2482,20 грн. на протязі 30 календарних днів наступних за останнім днем звітного місяця.
Додатковою угодою без номеру від 23.12.2015р. сторони визначили, що договір суборенди земельної ділянки від 07.05.2013 є розірваним з дати укладання цієї додаткової угоди. Сторони будь-яких претензій одна до одної не мають.
23.12.2015р. сторони підписали Акт прийому-передачі (повернення) земельної ділянки ТОВ «ПМК-19» на користь КП «Добробут» Василівської міської ради Запорізької області.
На підставі ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 23.01.2017 № 27 «Про затвердження складу комісії з визначення та відшкодування збитків, заподіяних Дніпрорудненській та Василівській міським радам у вигляді неодержаних доходів за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів», відповідно звернень Дніпрорудненської міської ради від 26.12.2016 № 10/09-1892 та Василівської міської ради від 12.01.2017 № 03-01-15/57 Василівська районна державна адміністрація Запорізької області прийняла розпорядження № 65 від 14.02.2017 про затвердження акту визначення збитків, заподіяних Василівській міській раді у вигляді недержавного доходу за використання ТОВ «ПМК-19» земельної ділянки площею 0,7га без правовстановлюючих документів у розмірі 266 481,60 грн.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.06.2015 індексний № 38938589 торгівельно-виставочний комплекс, розташований за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, мікрорайон 40 років Перемоги, будинок 5/1, загальною площею 5080,3 кв. м. належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Пресувальна механізована колона № 19» (код ЄДРПОУ 21284591).
Листом № 02-01-13/27 від 11.01.2016 Василівська міська рада Запорізької області повідомила ТОВ «ПМК-19» про необхідність приведення орендних відносин у відповідність діючому земельному законодавству, оскільки договір оренди від 24.12.2012 та договір суборенди від 07.05.2013 припинили дію; КП «Добробуд» не має наміру поновляти договір оренди землі; на зазначені земельній ділянці розташований об'єкт нерухомості, який належить ТОВ «ПМК-19» на праві приватної власності.
Аналогічні вимоги були висловлювані позивачем у листі № 02-01-19/213 від 01.02.2016.
Листом № 02-04-19/784 від 01.04.2016 позивач повідомив ТОВ «ПМК-19» про нарахування втрат у вигляді неодержавного доходу (орендної плати), які нанесено бюджету міської ради в зв'язку з використанням останнім земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Позивач 06.03.2017 в листі вих. № 03-01-19/507 вимагав від відповідача протягом одного місяця сплатити заподіяні збитки спричинені використанням останнім земельної ділянки без правовстановлюючих документів, про що спрямував на адресу ТОВ «ПМК-19» розпорядження голови районної державної адміністрації № 65 від 14.02.2017 та акт доходів за використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів.
Внаслідок не сплати відповідачем в добровільному порядку суми збитків, спричинених використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, позивач звернувся з позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення збитків у розмірі 266 481,60 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.
З оглядну на наведені норми права Василівська міська рада Запорізької області є власником та розпорядником земель, що належать до комунальної власності, тому наділена правом на звернення з відповідним позовом до суду.
Право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України).
Тобто, право постійного користування земельними ділянками є специфічним речовим правом. Воно характеризується обмеженим суб'єктно-об'єктним складом: об'єктом права власності можуть бути лише земельні ділянки державної або комунальної власності; суб'єктами можуть бути лише юридичні особи, визначені ч. 2 ст. 92 Земельного кодексу України.
Виходячи з положень чинного законодавства користування земельною ділянкою можливе за наявності правочину, яким між власником (розпорядником) землі та майбутнім користувачем за наявності необхідності, виключних обставин, узгоджуються умови цього користування. З цього слідує, що обов'язковим елементом/фактом є укладання договору оренди землі.
Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 206 Земельного кодексу унормовано, що використання землі в Україні є платним, об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до п. 2 ст. 125 Земельного кодексу України - право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 Земельного кодексу України).
Як вже зазначалося судом вище, земельна ділянка загальною площею 0,70 га (кадастровий номер 2320910100:04:001:0078), яка розташована за адресою м. Василівка, м-н 40 років Перемоги, біля будинку № 5, була передана КП «Добробут» Василівської міської ради Запорізької області для будівництва комплексу торгово-побутового призначення.
В подальшому орендар уклав з відповідачем у справі договір суборенди вказаної земельної ділянки зі строком дії договору три роки.
Матеріали справи містять докази, відповідно до яких власником торгівельно-виставочного комплексу загальною площею 5080,3 кв. м., що знаходиться за адресою Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, мікрорайон 40 років Перемоги, будинок 5/1 є ТОВ «Пересувна механізована колона № 19».
Також суду надані докази намагання позивача врегулювати питання щодо укладання договору оренди землі, на якому розташований нерухомий об'єкт з його власником, тобто відповідачем у справі, у позасудовому порядку.
Відповідач зазначені обставини не спростував, доказів узгодження з позивачем у відповідності до статей 180-181 ГК України правочину щодо користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт нерухомості суду не надав.
Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки власником земельної ділянки - є Василівська міська рада Запорізької області.
Статтею ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно» це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, на теперішній час, для землекористувачів встановлено обов'язкові вимоги щодо державної реєстрації їх прав на землю, в тому числі і права користування земельною ділянкою.
У пункті 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України.
З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Відповідач право користування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості, не оформив. Плату за використання земельної ділянки не здійснює.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії. які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Власник земельної ділянки - територіальна громада в особі Василівської міської ради має право на здійснення, щодо земельної ділянки, повноважень володіння, користування та розпорядження. Користування земельною ділянкою відповідачем, без укладення договору оренди обмежує право законного власника розпоряджатись нею, використовувати її за цільовим призначенням та отримувати за її використання плату, чим завдається шкода інтересам територіальної громади м. Василівка, яка є власником вказаної земельної ділянки, внаслідок чого їй завдаються збитки у вигляді неодержання плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів.
Згідно з ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За приписами ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи. відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
З огляду на загальні положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.
Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.
Так, відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.
За приписами ст. 156 Земельного кодексу України землекористувачам відшкодовуються збитки. заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до частин 1, 2 ст. 157 ЗК України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1 «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відшкодуванню, згідно з п. 3 Порядку № 284. підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненою діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи землекористувачів, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (п. 2 Порядку № 284).
Відповідно до п. 5 Порядку № 284 збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Як було з'ясовано під час розгляду спору розмір збитків (ціни позову) розрахований виходячи з того, що земельна ділянка могла б перебувати в оренді, а оскільки остання перебувала в користуванні відповідача без законних на те підстав, то бюджетом недотриманий доход з оренди земельної ділянки.
З огляду на викладене суд погоджується з позицією позивача про неодержання бюджетом Василевської міської ради Запорізької області прибутку за вказаний у позові період.
Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом установлено та не спростовано відповідачем, що земельна ділянка використовується останнім, шляхом розміщення на ній нерухомого майна, без оформлення правовстановлюючих документів, що вказує на наявність збитків спричинених цією поведінкою, вину відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяними збитками.
Факт протиправної поведінки відповідача: у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають.
Факт протиправної поведінки відповідача: з виникненням права власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають.
Як вже зазначалося судом після сплину терміну дії договору оренди землі він не був поновлений, новий договір з власником нерухомого майна в установленому законом порядку не укладався.
До того ж відповідачем, на неодноразові звернення власника землі - позивача у справі, не вжито необхідних дій для реального оформлення права користування земельною ділянкою на умовах оренди.
Аналіз наведених вище обставин та додані матеріали свідчать про доведеність факту протиправної поведінки відповідача у спірних правовідносинах.
Досліджуючи питання наявності у вищезазначеному порушенні прийнятих на себе зобов'язань вини відповідача, суд дійшов висновку, що згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до розрахунку позивача сума збитків за період 12 місяців 2016 року складає 266 481,60 грн. сума збитків розрахована виходячи з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управління Держгеокадастру у Василівському районі Запорізької області від 11.01.2017 № 23-28-0.0-39/2-17 за формулою зазначеною в Акті.
Таким чином, матеріали справи містять докази протиправних дій відповідача та наявності вини, які полягають у невиконанні ТОВ «ПМК-19» зобов'язань/обов'язків покладених чинним законодавством, а саме укладання договору на довгострокове користування земельної ділянкою на якій розташований об'єкт нерухомості та належить відповідача на праві приватної власності. Зазначене свідчить про існування причинного зв'язку між шкодою, завданою позивачу, та протиправними діями відповідача.
Посилання відповідача на недоведеність факту зайняття відповідачем земельної ділянки у вказаний позивачем час, у вказаному розмірі у даному випадку позивачем не виконано обов'язку довести суду належними та допустимими доказами по справі обґрунтованість наданого ним розрахунку суми неодержаного доходу суд вважає безпідставним, оскільки відповідачем використовується земельна ділянка не тільки під будівлями, а також і територія земельної ділянки прилегла до будівель. Рішенням двадцять шостої сесії Василевської міської ради шостого скликання від 15.11.2012 року № 55 було затверджено проект землеустрою щодо відведення та передано в оренду земельну ділянку кадастровий номер 2320910100:04:001:0078 для будівництва комплексу торгово-побутового призначення в м. Василівка, м-н 40 років Перемоги, біля будинку № 5 та надано дозвіл на передачу зазначеної земельної ділянки в суборенду. В подальшому визначена земельна ділянка площею 0,7 га була передана в суборенду ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ПМК-19» з призначенням для будівництва комплексу торгово-побутового призначення, термін якого не перевищував терміну оренди земельної ділянки і діяв до 24.12.2015.
Відповідно до приписів ст. ст. 33, 34 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Оцінивши усі обставини справи у їх сукупності та дослідивши надані сторонами по справі документальні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Доводи відповідача судом спростовані наведеними вище доказами та обставинами.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Пресувальна механізована колона - 19» (73000, Херсонская область, м. Херсон, Суворовський район, вул. Кольцова, 57, ідентифікаційний код 21284591) на користь Василівської міської ради Запорізької області (71600, Запорізька область, м. Василівка, бул. Центральний, 1, ідентифікаційний код 24912088, р/р 33211812700045, МФО 813015, ГУДКСУ в Запорізькій області, код платежу 18010600) суму збитків в розмірі 266 481,60 грн. (двісті шістдесят шість тисяч чотириста вісімдесят одну гривню 60 копійок), судовий збір в розмірі 3997,22 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень 22 копійки). Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 31 липня 2017.
Суддя І. С. Горохов