номер провадження справи 32/78/17
26.07.2017 Справа № 908/1377/17
за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд. 50)
до відповідача ТОВ “АКСІОМА ДНІПРО” (69065, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 109, прим. 2/3)
про стягнення заборгованості в розмірі 234 935,94 грн.
Суддя Колодій Н.А.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_2, довіреність від 28.12.2016р. № 7789-К-О
Від відповідача не з'явився
Заявлений позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором банківського обслуговування від 14.05.2015р. в сумі 234 935,94 грн., яка складається з 148 623,43 грн. заборгованості за кредитом, 57 335,61 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 28 976,90 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.07.2017 р. справа № 908/1377/17 прийнята суддею Колодій Н.А. до свого провадження, справі присвоєно номер провадження 32/78/17, справа призначена до розгляду на 26.07.2017 р.
В судовому засіданні 26.07.2017 р. позивач підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Позов обґрунтовано ст.ст. 15, 16, 599, 629, 634, 638, 1048, 1054 Цивільного кодексу України.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, юридичною адресою ТОВ “АКСІОМА ДНІПРО” є: 69065, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 109, приміщення 2/3, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.
Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
За таких обставин, судом були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/1377/17.
Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд визнав за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю представника відповідача.
В судовому засіданні 26.07.2017 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд
14.05.2015 р. ТОВ “АКСІОМА ДНІПРО” (Клієнт) звернулося до ПАТ КБ “Приватбанк” із заявою про відкриття поточного рахунку № 26004050254355 в національній валюті (в українській гривні).
27.05.2016р. ТОВ “АКСІОМА ДНІПРО” була підписана заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, шляхом підписання якої клієнт засвідчив свою згоду з Умовами і Правилами надання банківських послуг.
Розділом 3.2.2 "Умов та Правил надання банківських послуг" в редакції від Н. 10.2016р. регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж", нформація про послугу розміщена на Інтернет на сайті www.privatbank/ua/
Згідно до п. 3.2.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг, ОСОБА_1 при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за платіжними дорученнями (заявками на договірне списання коштів) з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці.
03.10.2016р. за допомогою системи Іntеrnеt Ваnking Приват-24 відповідачем була сформована Заявка № 156 про перерахування 13.10.216р. на користь ФОП ОСОБА_3 за рахунок кредитних коштів 200000 грн.
Згідно банківської виписки по рахунку № 20621050245873, кошти в розмірі 200000 грн. були перераховані банком 13.10.2016р.
Таким чином позивач прийняті на себе зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти за послугою "гарантований платіж" за Заявкою № 156 в розмірі 200000грн.
В свою чергу відповідач свої зобов'язання по договору не виконав належним чином, та лише частково погасив заборгованість в сумі 51 376,57 грн., у зв'язку з чим у останнього існує заборгованість перед позивачем за кредитом в розмірі 148 623,43 грн. та за процентами в розмірі 57 335,61 грн.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.
В частині 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка, банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом
Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.
Відповідно п. 3.2.2.2. Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, проте не пізніше 30 днів з дати повернення кредиту. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менше 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_1 заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» відсотки в розмірі 36% річних за заявками ініційованими до 01.02.2016р., а починаючи з 01.02.2016р. Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й - день заборгованості - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості по заявкам ініційованим до 01.02.2016р. та проценти в розмірі 64% від суми заборгованості по заявкам ініційованим з 01.02.2016р.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з ТОВ “АКСІОМА ДНІПРО” 148 623,43 грн. заборгованості за кредитним договором від 14.05.2015 р. та 57 335,61 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 28 976,90 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно 3.2.2.10.1 Умов та правил, у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 даного договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, даного договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 даного договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, (в % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у випадку реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 даного договору, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі, вказаному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за прострочення повернення кредиту та процентів за користування ним, нараховано пеню в розмірі 57 335,61 грн. за період з 18.11.2016р. по 23.06.2017р.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 3.2.2.10.4 Умов та правил - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1, 3.2.2.10.3, даного договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.
Нарахування позивачем пені, у зв'язку з порушенням умов договору від 14.05.2015р. у розмірі 28 976,90 грн. не суперечить нормам діючого законодавства України, тому задовольняється судом.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач письмових пояснень та доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.
За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з ТОВ “АКСІОМА ДНІПРО” 234 935,94 грн., які складаються з 148 623,43 грн. заборгованості за кредитом, 57 335,61 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 28 976,90 грн. пені за неналежне виконання зобов'язань за договором.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 “ПРИВАТБАНК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АКСІОМА ДНІПРО” про стягнення 234 935,94 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АКСІОМА ДНІПРО” (69065, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 109, прим. 2/3, код ЄДРПОУ 39706458) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 148 623,43 (сто сорок вісім тисяч шістсот двадцять три) грн. 43 коп. заборгованості за кредитом, 57 335 (п'ятдесят сім триста тридцять п'ять) грн. 61 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 28 976 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. 90 коп. пені та 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 04 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “27” липня 2017 р.
Суддя Н.А. Колодій
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.