Справа №348/446/17
24 липня 2017 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складіголовуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря: Дмитрук С.І.
з участю відповідача-позивача: ОСОБА_2
представника відповідача-позивача: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Надвірна справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" про захист прав споживачів і визнання умов та правил надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою додані як умови кредитного договору №б/н від 03.09.2009 року недійсними,-
Встановив:
ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд ізпозовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк" про захист прав споживачів і визнання умови та правила надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою додані як умови кредитного договору №б/н від 03.09.2009 року недійсними.
В судове засідання представник позивача-відповідача ПАТ «ПриватБанк» не прибув, однак від них поступила заява, в якій просять справу слухати в їхню відсутність, позов підтримують повністю з мотивів, викладених в позовній заяві, яку просять задоволити., а зустрічний позов не визнають і просять в його задоволенні відмовити, оскільки він безпідставний.
Відповідач по справі ОСОБА_2 позов не визнала і просить в його задоволенні відмовити, а свій зустрічний позов підтрималата просить його задоволити.
Суд, вислухавши пояснення сторони по справі, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України і які сторонни вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з»ясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення, а в зустрічному позові слід відмовити виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту ст. 60 ЦПК України випливає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, а також доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню всіх обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на іншихосіб, які беруть участь у справі.
А відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, щообґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 03.09.2009 року відповідач по справі ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Встановлено також, що Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» є правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ КБ «ПриватБанк» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року, про що зазначено у п. 1.1 Статуту ПАТ КБ «ПриватБанк» (ас. 20).
Згідно п. 3.2 Розділу І Умов та Правил надання банківських послуг, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і банк має право в будь-який момент його змінити (зменшити чи збільшити), а згідно п. 5.3 банк має право здійснювати зміни Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків.
Відповідно до п. 6.5 Розділу І Умов та Правил клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентах за його використання, по перевищенню платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених даним Договором (ас. 10-15).
Як вбачається із Довідки про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» позичальник повинен сплачувати щомісячні платежі по даній картці до 25 числа місяця, наступного за звітним, у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості.
За несвоєчасне погашення заборгованості банком нараховується пеня за кожен день прострочення кредиту та 1% від заборгованості, але не менше 10 грн. в місяць, при наявності прострочення кредиту чи процентів 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму більше 50 грн.
При порушенні строків платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше, ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову (ас. 8-9).
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, суму кредиту та нараховані проценти за користування кредитними коштами не сплачує, у зв'язку з чим станом на 31.01.2017 року має заборгованість в розмірі 13 816 грн. 33 коп., яка складається з наступного:
-1859 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом;
-10822 грн. 91 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
а також штрафи відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг:
-500 грн. штраф (фіксована частина);
-634 грн.11 коп. штраф (процентна складова) /ас.4-6/.
ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складають між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно з п.9.12. «Правил надання банком послуг» договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на такий самий строк (ас.14).
Строк дії кредитного договору відповідає строку дії картки.
Згідно з п.3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.
Із розрахунку заборгованості до укладеного договору б/н від 03.09.2009 року відповідач вбачається, що договір був пролонгований і останній платіж був нею здійснений в сумі 65 грн. 27 коп. 11.10.2015 року(ас.4-6).
Згідно умов кредитування строк внесення наступного щомісячного платежу визначено до 25 числа наступного за звітним, тобто 25.11.2015 року.
Оскільки у зазначений строк позичальник платіж не внесла, то перебіг позовної давності розпочався з наступного дня після несплати чергового платежу, тобто з 26.11.2015 року.
Із позовної заяви вбачається, що ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд із заявою 22.02.2017 року , тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.
У зв'язку з цим суд не бере до уваги заяву ОСОБА_2 про застосування позовної давності.
А тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості підлягають до задоволення.
Що ж стосується зустрічного позову ОСОБА_2 , то він не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Крім цього, ч. 2, 3 статті 533 ЦК України передбачено, що в разі якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент іноземної валюти, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.
В судовому засіданні встановлено,що відповідно до укладеного договору б/н від 03.09.2009 року відповідач-позивач по справі ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 2000 грн.на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором.
Кредитний договір був укладений сторонами з урахуванням волевиявлення відповідача-позивача ОСОБА_2, оскільки підписи на договорі-є доказом того, що сторони погодилися з умовами укладених договорів.
Підпис позичальника на оригіналі договору є письмовим підтвердженням того, що перед укладанням кредитного договору Банк надав їй в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також при укладанні кредитного договору їй була надана вся необхідна інформація, передбачена «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління НБУ від 20 травня 2007 року №168, в повному обсязі.
Таким чином, позивач підтвердила свою здатність виконувати умови договору, та те, що всі умови договору їй цілком зрозумілі, і вона вважає їх справедливими по відношенню до неї.
Тобто кредитний договір був укладений між сторонами та виконувався тривалий час.
Оскільки кредитний договір є двостороннім договором, то права й обов'язки виникають у кожного контрагента.
Частиною 6 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Однак, споживач не скористалася своїм правом щодо відкликання згоди на укладення договору та навпаки, прийняла виконання умов договору, шляхом його підписання та виконання, з отриманням кредиту і з частковим виконанням умов кредитного договору.
У відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Проте, підстав встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України для визнання правочину недійсним позивачем ОСОБА_2 в позовній заяві та її представником позивача в суді не наведено.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача ОСОБА_2 викладені в зустрічному позові до задоволення не підлягають.
А тому, суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази по справі прийшов до висновку про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні зустрічного позову.
На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215,218 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 (іпн.3346518668) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (рахунок № 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) заборгованість по кредитному договору № б/н від 03.09.2009 року в сумі 13816 (тринадцять тисяч вісімсот шістнадцять гривень) грн. 33 (тридцять три копійки) коп., а також 1600 (одну тисячу шістсот гривень) грн. судового збору по справі.
В зустрічному позові ОСОБА_2 - відмовити
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Надвірнянський районний суд.
Суддя Мужик І.І.
Повний текст рішення виготовлено 28.07.2017 року.