Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 33/781/174/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Кавун Т. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 Л. Я.
18.07.2017 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області Ткаченко Л.Я., розглянувши у порядку апеляційного перегляду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 за участю захисника адвоката Беспалової Н.О., на постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2017 року, якою
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, ІНН НОМЕР_1, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого на Смолінській шахті машиністом ДПСМ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнаний винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 ( десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 320 (триста двадцять) гривень 00 коп.
Відповідно до постанови судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2017 року, 13.02.2017 року близько 00-20 год. в м. Мала Виска Маловисківського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 керував т/з ВАЗ 21102, д/н НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, від продуття алкотестера "Драгер" та проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, тобто скоїв адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказаною постановою, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 ( десять тисяч двісті) гривень 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір в сумі 320 гривень 00 коп.
Не погоджуючись з судовим рішенням ОСОБА_3 в апеляційній скарзі, просить поновити строк подання апеляційної скарги, оскільки у судовому засіданні у суді першої інстанції він присутній не був, а копію вказаної постанови отримав 18 травня 2017 року.
За результатом розгляду його апеляційної скарги просить скасувати постанову судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2017 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, а справу відносно нього закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що дійсно 12 лютого 2017 року, в вечірній час, він перебував у м. Мала Виска на власному автомобілі. Близько 00 год. 20 хв. рухався по вул. Шевченка в м. Мала Виска, та був зупинений працівниками поліції. Працівники поліції запитали документи на право керування транспортним засобом, на що він надав їм відповідні документи. В подальшому вони його запросили до свого автомобіля та почали запитувати, де він був та куди їхав. Апелянт не заперечував, що перебував в стані алкогольного сп'яніння і вони запропонували заплатити їм штраф на місці. На що у відповідь повідомив, що вказаної ними суми у нього немає, але вказану суму ( 5 000 грн.) можуть родичі підвезти на автодорогу Стрій-Кіровоград-Знамянка. При цьому вони йому не пропонували пройти освідування, понятих не запрошували. Вони погодилися, але спершу запропонували зняти відео, де він їм повинен признатися, що вживав алкогольні напої та те, що відмовляється проходити освідування на стан сп'яніння для того, щоб він не втік. На що апелянт погодився, було знято відео, потім він зателефонував своїм родичам та попросив їх привезти на автодорогу Стрій-Кіровоград-Знамянка, зазначені працівниками поліції кошти. Коли вони разом з поліцейськими приїхали на автодорогу Стрій-Клровоград-Знамянка, то деякий час почекали там. Працівники поліції в цей час зупиняли якийсь транспорт. Через деякий час працівники поліції повідомили, що більше чекати не можуть і також повідомили, що на суму в 5 000 грн. вони вже не згодні. Тоді апелянт запитав в них, коли вони повернуть йому документи, які у нього вилучили, на що вони повідомили, що він їх отримає в Маловисківському районному суді та поїхали.
Після чого на власному автомобілі він поїхав додому, від керування транспортним засобом його ніхто не відсторонював, протокол про вчинення будь-якого адміністративного правопорушення відносно нього ніхто не складав, будь-яких сторонніх осіб до його автомобіля не підходили.
Апелянт вважає, що оскільки він був позбавлений можливості навести всі ці обставини при розгляді адміністративної справи в суді першої інстанції, в зв'язку з тим, що ніякої повістки та повідомлення по даній справі він не отримував, та навіть не мав гадки про час розгляду вказаної справи, а тому просить поновити йому строк на оскарження постанови судді та змінити рішення по адміністративній справі, а саме закрити вказану адміністративну справу, в зв'язку з відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_3 його захисника Беспалову Н.О., перевіривши доводи викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції без змін, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як убачається з матеріалів справи, районним судом справа стосовно ОСОБА_3 розглядалася за його відсутності. Про постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2017 року, якою його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ОСОБА_3, дізнався після отримання копії вказаної постанови, тобто 18.05.2017 року.
Таким чином, строк подання ОСОБА_3 апеляційної скарги, необхідно рахувати з дня отримання ним копії судового рішення, тобто з 18.04.2017 року.
Враховуючи вищевикладене, вважаю необхідним поновити ОСОБА_3 строк оскарження постанови судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2017 року, якою його притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
-поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
-лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Із аналізу наведених доказів та норм законодавства слід зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення. При цьому, така відмова особи повинна бути прийнята працівниками поліції виключно у присутності двох свідків (ч. 2 ст. 266 КУпАП, п.6 Розділу 1 Інструкції № 1452/735), що в даному випадку і було виконано працівниками поліції.
Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп'яніння є порушенням вимог п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, які суд першої інстанції дослідив під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення від 13.02.2017 року серія АП2 №462463, згідно якого13.02.2017 року о 00 год.20 хв. у м.Мала Виска ОСОБА_3 керував транспортним засобом ВАЗ 21102 днз НОМЕР_4 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини), від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків (а.с .1.2);
-показами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, згідно яких 13.02.2017 року, вони були присутні під час того, як водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_3, відмовився від продуття алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку;
-відеозаписом, який міститься в матеріалах справи, на якому ОСОБА_3 пояснює, що знаходиться у стані алкогольного сп'яніння та відмовляється від проходження огляду на визначення стану сп'яніння.
У судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_3 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні не визнав повністю та пояснив, що дійсно 12 лютого 2017 року, в вечірній час керував власним автомобілем у м. Мала Виска, де був зупинений працівниками поліції. Поліцейські запросили його до свого автомобіля та побачивши, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, запропонували заплатити грошові кошти у сумі 5 000 грн. Але поліцейські йому не пропонували пройти освідування, понятих не запрошували. Працівники поліції запропонували зняти відео, на якому він має сказати, що вживав алкогольні напої та те, що відмовляється проходити освідування на стан сп'яніння, на що він погодився. Потім він зателефонував своїм родичам та попросив їх привезти на автодорогу Стрій-Кіровоград-Знамянка, до автозаправки вказану працівниками поліції суму коштів. Коли вони разом з поліцейськими приїхали на автодорогу Стрій-Кіровоград-Знамянка, то деякий час чекали поки його родичі привезуть кошти. Працівники поліції в цей час зупиняли якийсь транспорт. Через деякий час працівники поліції повідомили, що більше чекати не можуть і також повідомили, що на суму в 5 000 грн. вони вже не згодні. Вилучені документи йому не повернули та повідомили, що він їх може отримати у Маловисківському районному суді.
Допитана в апеляційному суді свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона разом з ОСОБА_7 приїхали до м. Мала Виска по її справам. Поки вона перебувала у своїх знайомих в гостях ОСОБА_3 був відсутній. Близько 12 години ночі він приїхав забрав її. Разом вони вирушили до смт. Смоліно, де проживають. По дорозі додому їх зупинили працівники поліції та запросили ОСОБА_3 до свого службового автомобіля. Через деякий час ОСОБА_3 повернувся та повідомив їй, що поліцейські вимагають з нього грошові кошти, за не притягнення його до відповідальності, оскільки він перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Запаху алкоголю вона від ОСОБА_3А не відчувала попри те, що знаходилась з ним в автомобілі.
Також, допитаний судом апеляційної інстанції поліцейський ОСОБА_9 пояснив суду, що 13.02.2017 року у м. Мала Виска був зупинений автомобіль ВАЗ 21102 під керуванням ОСОБА_3 Під час спілкування з вказаним водієм був відчутний запах алкоголю. На вимогу пройти огляд на визначення алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 відмовився. Оскільки була пізня пора доби та неможливо було знайти свідків для складення протоколу, його напарник сів до автомобіля ОСОБА_3 і вони вирушили до автодороги Стрій-Кіровоград-Знам'янка, де зупинили дальнобійників, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в присутності яких ОСОБА_7 відмовився від проходження освідування та підписання протоколу.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_3 вини у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина повністю підтверджується належними та допустимими доказами, які районний суд у відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, об'єктивно з'ясував та врахувавши їх, правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки останній порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не визнання ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, є обраний спосіб захисту.
Покази свідка ОСОБА_8 апеляційний суд не бере до уваги та ставиться до них критично, оскільки вказаний свідок та ОСОБА_3 є знайомими, а тому свідок є зацікавленою особою. Окрім того, покази свідка ОСОБА_8 суперечать показам свідка ОСОБА_9, які узгоджуються з дослідженими судом письмовим доказам, та направлені на уникнення ОСОБА_3 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції з нього вимагалися грошові кошти, суд вважає безпідставними, оскільки зазначені у апеляційній скарзі обставини ОСОБА_3 не оскаржив у відповідні органи, не звертався із заявою про притягнення до відповідальності, за незаконні, на його думку, дії працівників поліції, та не надав до апеляційного суду доказів на підтвердження апеляційних доводів.
А тому вважаю, що висновок районного суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом належних та допустимих доказах.
Вид стягнення ОСОБА_3 судом першої інстанції призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП та обґрунтовано застосовано стягнення у вигляді штрафу, передбачене санкцією ст.130 ч.1 КУпАП та позбавлення права керування, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеня його вини.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що постанова суду є законною, обґрунтованою та належно мотивованою, норми матеріального та процесуального права судом були застосовані правильно, а тому підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 04 травня 2017 року, якою ОСОБА_3 визнано винуватим в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: Підпис:
Згідно з оригіналом.
Суддя Апеляційного суду
Кіровоградської області Л.Я.Ткаченко