Справа № 343/2082/16-ц
Провадження № 22-ц/779/1198/2017
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Монташевич С. М.
Суддя-доповідач Горейко
25 липня 2017 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
Головуючої Горейко М.Д.
суддів: Бойчука І.В., Ясеновенко Л.В.,
секретаря Шемрай Н.Б.
з участю апелянта ОСОБА_1, представника особи, в інтересах якого заявлено позов, Долинського спеціалізованого агролісгоспу Дейдея І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовами заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 12 червня 2017 року, -
У листопаді 2016 року та у березні 2017 року заступник керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» (надалі - Долинський САЛГ) звернувся в суд з позовами, що були об'єднані в одне провадження, в яких просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» матеріальну шкоду в загальній сумі 54 189,75 гривень, а саме: за одним позовом - 42 892,50 грн. та за іншим - 11 297,25 грн.
В обґрунтування позову посилався на те, що вироком Долинського районного суду від 05.07.2012 року відповідача ОСОБА_4 визнано винним за ст. 367 КК України. Зокрема, вироком встановлено, що через неналежне виконання своїх службових обов'язків по охороні і захисту лісу та через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_4 допустив і в подальшому не виявив незаконну порубку 80 дерев породи граб, береза, осика, вільха, дуб, бук, загальною ліквідною кубомасою 11,68 м.куб., внаслідок чого державі завдано істотної шкоди на загальну суму 54 189,75 грн.
14.08.2012 року Долинська міжрайонна прокуратура звернулась в суд з позовом в інтересах держави в особі Солуківської сільської ради (фонду охорони навколишнього природного середовища) до Долинського САЛГ про відшкодування збитків в сумі 54 189,75 грн. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року стягнуто з відповідача Долинського САЛГ 54 189,75 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу. Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.04.2015 року розстрочено виконання вказаної постанови в сумі 54 189,75 грн. на 2 роки за відповідним графіком.
Постановою відділу державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції про закінчення виконавчого провадження від 03.03.2017 року виконавче провадження з примусового виконання судового наказу про стягнення з Долинського САЛГ 54 189,75 грн. завданої шкоди, закінчено, кошти сплачено в повному обсязі. Позов пред'являвся до Долинського САЛГ, оскільки шкоду заподіяну його працівником ОСОБА_4
Позивач зазначав, що необхідність втручання органів прокуратури з метою забезпечення інтересів держави виникла у зв'язку з бездіяльністю Долинського САЛГ по захисту законних інтересів держави про відшкодування матеріальної шкоди (в порядку регресу) в сумі 54 189,75 грн., оскільки кошти виплачено, а Долинським САЛГ не вжито заходів до повернення збитків в порядку регресу.
Рішенням Долинського районного суду від 12 червня 2017 року позови задоволено.
Стягнуто в порядку регресу з ОСОБА_4 на користь Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» шкоду в розмірі 54 189,75 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави 1 600 грн. судового збору.
На вказане рішення представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування всіх фактичних обставин справи. Зокрема, апелянт зазначає, що представництво прокурором інтересів держави в особі комунального підприємства та Івано-Франківської обласної ради є неправомірним, оскільки не відповідає положенню ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», рішенню Конституційного Суду України (від 08.04.1999 року №3-рп/99 у справі 1-1/99) та судовій практиці. Тому вважає, що звернення прокурора у справі на захист суб'єктивних прав та інтересів Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» є необґрунтованим, адже воно є самостійним суб'єктом правових, у тому числі, процесуальних відносин, а Івано-Франківська обласна рада не наділена повноваженнями щодо подачі до суду позовів з питань матеріальних взаємовідносин підприємства та працівника. За таких обставин, суд повинен був залишити позовну заяву без розгляду, однак цього не зробив.
Крім того, представник апелянта зазначає, що суд не взяв до уваги мотивувальну частину вироку, де зазначено, що по факту незаконних рубок деревини, які закріплені за майстром лісу ОСОБА_4 порушена кримінальна справа, по якій проводиться досудове слідство з метою встановлення осіб, які заподіяли шкоду; виявлено самовільно заготовлену лісопродукцію в господарстві жителів ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які ствердили, що дану лісопродукцію вивезли з обходу майстра ОСОБА_4, тому питання відшкодування завданих агролісгоспу збитків слід вирішувати за рахунок осіб, які вчинили незаконну порубку деревини.
Вважає, що позов не може бути задоволений, оскільки судом з Долинського агролісгоспу стягнуто 54 189,75 грн. збитків, завданих навколишньому природньому середовищу, сума яких розподілена наступним чином: 27 094,88 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Сулуківської сільської ради; 10 837,96 грн. на користь спеціалізованого фонду Івано-Франківського обласного бюджету; 16 256,94 грн. на користь спеціалізованого фонду Державного бюджету України. Тому Долинський агролісгосп неправильно виконав рішення.
Також зазначає, що Долинський агролісгосп не виконав в повній мірі ухвалу господарського суду від 15.04.2015 року про розстрочку виконання постанови від 18.11.2013 року.
На думку представника апелянта, всупереч ст. 64 ЦПК України позивачем не надано суду оригіналів квитанцій, які б могли підтвердити проведення платежів.
Також зазначає, що документ щодо автоматичного розподілу грошових коштів до спеціального фонду Івано-Франківського обласного бюджету було подано з порушенням ст. 131 ЦПК України, тому він не повинен прийматися до уваги.
Крім того, зазначає, що позивачем пропущено строк позовної давності, перебіг якого почався з 20 березня 2012 року, тобто з моменту, коли Долинський спеціалізований агролісгосп довідався про незаконну порубку дерев. Згідно ч. 3 ст. 233 КЗпП України встановлений строк в один рік для звернення до суду щодо стягнення з працівника матеріальної шкоди.
З наведених підстав просить рішення суду першої скасувати, а позовну заяву залишити без розгляду.
В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених в апеляційній скарзі та просив її задовольнити.
Представник Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс» проти доводів апеляційної скарги заперечив з огляду на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Позивач та представник особи в інтересах якої заявлено позов - Івано-Франківської обласної ради в судове засідання не з'явились, про час та день розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причину неявки суду не повідомили.
З урахуванням положень ст. 305 ЦПК України колегія суддів ухвалила про розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідача, апелянта, представника особи в інтересах якої заявлено позов, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Такі випадки визначені ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до ч. 3 якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній… .
В силу дії ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Наведені положення кореспондуються з положеннями абз. 2, 3 ч. 2 ст. 45 ЦПК України, за змістом яких прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
З аналізу наведених норм слідує, що, обґрунтовуючи у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави та зазначаючи орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах прокурор, а вирішуючи питання про порушення справи за позовними заявами прокурора і суд, повинні враховувати, що закріплені нормами Конституції України та іншими правовими актами інтереси держави у своїй основі потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства тощо і можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді або держава може вбачати свої інтереси і в діяльності приватних підприємств, товариств.
Проте, інтереси держави є відмінними від інтересів інших учасників суспільних відносин і даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, а не підприємства, установи і організації, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Порушуючи провадження у справі за позовом прокурора в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу ОКП «Івано-Франківськоблагроліс», суд на зазначене вище уваги не звернув і не врахував, що наведене обґрунтування підстав пред'явлення позову не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, позов заявлено в інтересах суб'єкта господарювання, управління господарською діяльністю якого здійснюється через його органи управління, а тому за таких обставин порушувати провадження у справі за позовом прокурора та розглядати спір по суті підстав не було.
За цих обставин, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Враховуючи наведене, відповідно до ч. 3 ст. 131-1Конституції України, ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99, абз. 2, 3 ч. 2 ст. 45, п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, керуючись ст. ст. 307, 310, 313-315, 317 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Долинського районного суду від 12 червня 2017 року скасувати.
Позовні заяви заступника керівника Калуської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської обласної ради в особі Долинського спеціалізованого агролісгоспу обласного комунального підприємства «Івано-Франківськоблагроліс» до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча М.Д. Горейко
Судді: І.В. Бойчук
Л.В. Ясеновенко