Справа № 351/1626/16-ц
Провадження № 22-ц/779/1257/2017
Категорія 52
Головуючий у 1 інстанції Сегін І.Р. І. Р.
Суддя-доповідач Ясеновенко
27 липня 2017 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Бойчука І.В., Горейко М.Д.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю сторін та їх представників,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Снятинської районної державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 01 червня 2017 року, -
04.10.2016 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.
В заяві зазначила, що з 03.07.2012 до 17.02.2014 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі і у них є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею та перебуває на її утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а саме, не приймає участі у вихованні сина, будь-якої матеріальної допомоги не надає, просила позбавити відповідача батьківських прав та призначити стягнення аліментів на утримання сина 1000 грн. щомісячно.
Рішенням Снятинського районного суду від 01 червня 2017 року позов задоволено частково.
Постановлено позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4.
Також постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/3 частина всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 04.10.2016 року і до досягнення ним повноліття.
У решті позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави та на користь ОСОБА_1 по 551,20 грн. судового збору.
У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.
Апелянт зазначає, що ст.164 СК передбачає вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, але жодної з таких в рішенні суду не зазначено.
Зазначає, що при позбавленні його батьківських прав судом необґрунтовано було взято до уваги свідчення позивачки про те, що він зловживає спиртними напоями та наркотичними засобами, оскільки жодних доказів на підтвердження цього надано не було.
Не досліджуючи документів органу опіки і піклування, на підставі яких було прийнято висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав, суд без жодних доказів в рішенні зазначив, що відповідно до висновку даного органу апелянт ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків відносно сина.
Також, беручи до уваги пояснення свідків позивача про те, що він не виконує батьківських обов'язків, зникав на декілька діб, приходив неадекватний, потратив кошти, які були отримані позивачкою у виді соціальної допомоги на дитину, погрожував позивачці, ігнорував її повідомлення з приводу хвороби сина, а також не допомагав позивачці при виникненні у неї пожежі, суд першої інстанції не дав належної оцінки поясненням свідка ОСОБА_5- рідного брата матері позивачки, який підтвердив факт придбання ним для сина необхідних речей та відвідування ним сина разом зі своєю матір'ю.
При розподілі судових витрат у даній справі судом не враховано того, що він є інвалідом II групи, а тому звільнений від сплати судового збору.
Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині позбавлення його батьківських прав та стягнення з нього витрат по оплаті судового збору та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову в частині позбавлення його батьківських прав відмовити, питання розподілу судових витрат вирішити відповідно до ст. 88 ЦПК, а рішення суду в частині стягнення з нього аліментів залишити без змін.
ОСОБА_2 та його представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.
ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу не визнали.
Представник служби у справах дітей Снятинської РДА в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що з 03.07.2012 до 04.02.2014 року ОСОБА_1 перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі і у них є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення проживає з позивачем та перебуває на її утриманні. (а.с.7)
Встановлено, що малолітній ОСОБА_4 часто хворіє, що підтверджено витягом з історії хвороби Чернівецької дитячої клінічної лікарні (центру хірургії) про перебування на стаціонарному лікуванні з 23.06.2016 року по 27.06.2016 року з приводу усунення водянки правого яєчка; випискою з карти стаціонарного хворого Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні (алергологічне відділення) про перебування на лікуванні з 05.05.2015 року по 08.05.2015 року, з приводу вакцинації; випискою з історії хвороби Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні про перебування на лікуванні з 06.11.2013 року по 25.11.2013 року з приводу гнійного підщелепного лімфаденіту, лікування якого було проведено шляхом оперативного втручання.
Також встановлено, що сторони проживають окремо і відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування дитини.
В засіданні суду апеляційної інстанції позивач пояснила, що після народження дитини відповідач часто повертався проживати до своїх батьків, тобто не піклувався про дитину ще в період перебування у шлюбі. Також зазначила, що дитина часто хворіє і відповідач жодного разу не надавав допомоги у лікуванні сина, та навіть не провідував його.
Наведених обставин відповідач не заперечував та не спростував, та нічого не зміг пояснити щодо обставин перебування сина на лікуванні у Івано-Франківській ОДКЛ.
Встановлено, що служба у справах дітей Снятинської РДА 08.02.2017 року прийняла рішення №45/02-16/14 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, врахувавши інформацію про індивідуальне обстеження та лікування дитини, письмові пояснення ОСОБА_1 про те, що батько не цікавиться життям та здоров'ям дитини, та пояснень ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 перешкоджає йому у спілкуванні з сином. При цьому, службою у справах дітей Снятинської РДА врахована та обставина, що ОСОБА_2 з моменту розірвання шлюбу не звертався до органів опіки та піклування з метою усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Відповідно до ч.1 п.2 ст. 164 СК мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
У п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» дано роз'яснення про те, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч.2 ст. 166 СК особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Відповідно до ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи вищенаведене, величину прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановленого законодавством, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, визначивши аліменти у розмірі 1/3 частини від доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто відповідно до ст. 182 СК, чинної на час ухвалення рішення суду.
При таких обставинах суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Посилання ОСОБА_2 у апеляційній скарзі на те, що суд, не досліджуючи документів органу опіки і піклування, на підставі яких було прийнято висновок про доцільність позбавлення його батьківських прав, та безпідставно прийнявши до уваги пояснення свідків про те, що він не виконує своїх батьківських обов'язків та ігнорує повідомлення ОСОБА_1 з приводу хвороби сина, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав, не заслуговують на увагу, оскільки як було зазначено вище, ОСОБА_2 не зміг пояснити обставин щодо лікування сина та не подав жодних доказів на підтвердження своєї участі у піклуванні про сина, як і не подав доказів наявності перешкод у спілкуванні з дитиною.
Разом з тим, судом першої інстанції неправильно вирішено питання розподілу судових витрат, оскільки не враховано того, що відповідач є інвалідом другої групи та відповідно п. 9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року звільнений від сплати судового збору.
Тому рішення Снятинського районного суду від 01 червня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 551,20 грн. судового збору та на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Снятинського районного суду від 01 червня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави 551,20 грн. судового збору та на користь ОСОБА_1 551,20 грн. судового збору скасувати.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча Л.В. Ясеновенко
Судді: І.В. Бойчук
М.Д. Горейко