Справа № 349/1018/17
Провадження № 2/349/504/17
іменем України
28 липня 2017 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі:головуючого судді Могили Р.Г.
секретаря судового засідання Сірко І.В.,
з участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача адвоката Яша П.К.
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача адвоката Гедзика В.М.
представника органу опіки та піклування Базилевич І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька,
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить надати дозвіл неповнолітньому сину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, на тимчасовий виїзд за кордон до країн Шенгенської угоди , в її супроводі, без супроводу та згоди батька ОСОБА_3, на перод з дня набрання рішенням суду законної сили до 30 вересня 2017 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем по справі. Від спільного проживання у шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_7 Рішенням Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року шлюб між ними розірвано та визначено місце проживання дитини разом з позивачкою. Вказує, що син хворіє , а вона має можливість оздоровити його за кордоном, однак батько згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон не надає.Така позиція відповідача суперечить інтересам неповнолітнього сина .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Яш П.К. позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві. Додатково позивачка вказала, що придбала туристичну путівку для оздоровлення сина в Грецькій республіці на період з 11 серпня по 22 серпня 2017 року. Просили позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник адвокат Гедзик В.М. заперечували проти позову, посилаючись на те, що позивачка тривалий час перебувала за межами України, дитину залишала зі своєю мамою, а тому в нього, як батька є обґрунтовані побоювання, що вона може вивести дитину за кордон на постійне проживання. Про такі наміри позивачки йому розповідав син ОСОБА_7. Вважають, що такі дії позивачки суперечать нормам сімейного законодавства, які визначають рівність прав та обов'язків батьків відносно виховання дитини та позбавлять його, як батька можливості брати участь у вихованні сина. Просили в задоволенні позову, відмовити.
Представник органу опіки та піклування - служби у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області Базилевич І.Я. суду пояснила, що 26 липня 2017 року комісія з питань захисту прав дитини більшістю голосів прийняла рішення про недоцільність надання дозволу малолітньому ОСОБА_7 на тимчасовий виїзд за кордон - до країн Шенгенської угоди, в супроводі матері ОСОБА_1 з метою оздоровлення і туризму , на період до 30 вересня 2017 року. Більшість членів комісія виходила з інтересів батька ОСОБА_3, який пояснив, що побоюється, що мати може вивести дитину за кордон на постійне проживання. Вона, як начальник служби у справах дітей Рогатинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області та член комісії з питань захисту прав дитини вважає, що суд повинен надати дозвіл неповноліній дитині на тимчасовий виїзд за кордон, в супроводі матері, з метою оздоровлення , оскільки це в інтересах дитини.
Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 18 Конвенції про права дитини задекларовано, що батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони в шлюбі між собою.
Статтею 150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно зі ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини, її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який у 2015 році розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_7 залишино на утриманні та вихованні матері,що підтверджується копією рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 березня 2015 року.
Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_3 ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Його батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ( після розірвання шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1).
Позивачка, посилаючись та не, що відповідач, як батько сина у добровільному порядку відмовляється надати дозвіл на його тимчасовий виїзд за межі держави, звернулася до суду з позовом про надання такого дозволу в судовому порядку.
За положеннями ч. 3 ст. 313 ЦК України фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Відповідно до п. 3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.
Згідно п.п. 4, 5 цих Правил виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред'явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків. Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
Таким чином, діючим законодаством передбачено можливість вирішувати в судовому порядку питання про надання дозволу на конкретний виїзд дитини за кордон без згоди батька (одноразовий), з зазначенням у дозвільному документі держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у ній. Такі положення законодавства відповідають міжнародному праву, зокрема, нормам Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 р., Конвенції про права дитини від 20.11.1989 р.
Судом встановлено, що позивачка бажає та має можливість тимчасово виїхати разом з неповнолітнім сином ОСОБА_7 за кордон - до Грецької республіки, з метою оздоровлення дитини.
Вказана обставина підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я позивача ОСОБА_1 з відкритою 27 січня 2017 року шенгенвізою до 26 січня 2019 року, копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я неповнолітнього сина ОСОБА_7 та копією туристичної путівки для ОСОБА_7 в дитячий табір , що знаходиться в Грецькій республіці, на період з 11 серпня по 22 серпня 2017 року .
Відповідно до п.6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим.
При вирішенні спору суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування від 26 липня 2017 року про недоцільність надання дозволу малолітньому ОСОБА_7 на тимчасовий виїзд за кордон - до країн Шенгенської угоди, в супроводі матері ОСОБА_1 з метою оздоровлення і туризму , на період до 30 вересня 2017 року, оскільки зазначений висновок є необґрунтованим.
На підставі наведеного, суд приходить до переконання, що надання судом дозволу для тимчасового (одноразового) виїзду дитини за кордон без згоди батька буде відповідати її інтересам та жодним чином не порушить прав батька на участь у спілкуванні з дитиною та в її вихованні. Позивачка діє в інтересах дитини, а виїзд сина за межі України носить тимчасовий характер, не пов'язаний з визначенням місця проживання дитини чи її еміграцією і має на меті оздоровлення дитини. Тому відмова батька ОСОБА_3 надати нотаріально посвідчену згоду на тимчасовий виїзд дитини за кордон є необгрунтованою.
За таких обставин, суд вважає за необхідне надати дозвіл неповнолітній дитині ОСОБА_7 на тимчасовий виїзд за кордон - до Грецької Республіки, в супроводі матері ОСОБА_1, без супроводу та згоди батька ОСОБА_3, на період з дня набрання цим рішенням законної сили до 30 вересня 2017 року.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 213-215 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про надання дозволу на тимчасовий виїзд за кордон неповнолітньої дитини без згоди батька, задовольнити частково.
Надати дозвіл неповнолітній дитині ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасовий виїзд за кордон - до Грецької Республіки, в супроводі матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, без супроводу та згоди батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на період з дня набрання цим рішенням законної сили до 30 вересня 2017 року, з обов'язковим поверненням дитини до постійного місця проживання в Україні по закінченню визначеного строку.
Сягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 - 640,00 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Івано-Франківської області через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя: Р.Г. Могила