Справа № 348/1049/17
Провадження № 1-кп/348/208/17
28 липня 2017 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017090200000308 за обвинувальним актом від 18.05.2017 р. щодо обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з вищою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, раніше судимого: вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 р. за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки, згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 18.08.2016 р. замінено невідбуту частину покарання на більш м'яке покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців 12 днів, на підставі указу Президента України від 20 грудня 2016 р. № 56/2016 «Про помилування засуджених» звільнений від подальшого відбуття основного покарання.
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились в ухиленні від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю - керувати транспортними засобами.
Злочин ним вчинено при наступних обставинах.
Вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 р. ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Згідно ухвали Івано-Франківського міського суду від 18.08.2016 р. ОСОБА_4 замінено невідбуту частину покарання, призначеного вироком Коломийського міськрайонного суду від 05.05.2015 р. за ч. 2 ст. 286 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 роки на більш м'яке покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 5 місяців 12 днів.
На підставі указу Президента України від 20 грудня 2016 р. № 56/2016 «Про помилування засуджених» звільнений від подальшого відбуття основного покарання.
Термін відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, відповідно до ст. 55 ч. З КК України, засудженому ОСОБА_4 обчислюється з 26.12.2016 року до 26.12.2018 року.
Натомість ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, а в період не знятої та не погашеної у встановленому Законом порядку судимості, вчинив злочин за наступних обставин.
10.01.2017 року ОСОБА_4 в приміщенні Надвірнянського міськрайонного відділення з питань пробації було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, а також попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від відбування даного покарання, про що відібрано відповідну підписку.
Згідно ч. 2 ст. 34 КВК України засудженому забороняється без погодження з уповноваженим органом з питань пробації виїжджати за межі України. Для здійснення контролю за засудженим до покарання у виді заборони обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, згідно чинного законодавства, Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції відносно ОСОБА_4 13.02.2017 року скеровано доручення у Державну прикордонну службу України.
Однак в подальшому ОСОБА_6 умисно, з метою ухилення від відбуття покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, намагався виїхати за межі України.
11.04.2017 р. засудженому за місцем проживання, рекомендованим листом, було направлено виклики до Надвірнянського МРВ з питань пробації для профілактичної бесіди на 19.04.2017 року та 25.04.2017 року, відповідно, однак всупереч ч. 1 ст. 34 КВК України засуджений за викликами не з'явився, про обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликами до уповноваженого органу з питань пробації не повідомляв.
Натомість, згідно рапорту інспектора Надвірнянського МРВ з питань пробації ОСОБА_7 30.04.2017 року до неї зателефонував оперативний черговий ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 перетнув кордон на в'їзді в Україну з боку Угорщини.
Відповідно до вказівки начальника управління пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції № 10/КВ 1/260 від 07.04.2017 року після отримання інформації про перетин засудженим кордону України засудженого у телефонному режимі було викликано до Надвірнянського МРВ з питань пробації для встановлення причин порушення ним вимог ст. 34 КВК України.
03.05.2017 року ОСОБА_4 прибув до Надвірнянського МРВ запитань пробації. Незважаючи на проведену індивідуально-профілактичну роботу ОСОБА_4 належних висновків не зробив, та продовжив ухилятися від відбування призначеного йому додаткового покарання.
Зокрема, згідно рапорту інспектора Надвірнянського МРВ з питань пробації ОСОБА_7 03.04.2017 року близько 19.00 год. до неї повторно зателефонував оперативний черговий ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив про те, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 намагався виїхати за межі України.
Цього ж дня засудженого ОСОБА_4 у телефонному режимі було негайно викликано до Надвірнянського МРВ з питань пробації для встановлення причин продовження порушення ним вимог ст. 34 КВК України.
05.05.2017 року ОСОБА_4 прибув до Надвірнянського МРВ з питань пробації.
У засудженого отримано письмове пояснення та відібрано копію першої сторінки закордонного паспорта, зокрема тієї, де зазначено відомості про перетин ним кордону України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив суду, що 10.01.2017 року його було ознайомлено з порядком та умовами відбування покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, а також попереджено про кримінальну відповідальність у разі ухилення від відбування даного покарання, про що відібрано відповідну підписку.
Однак у зв'язку з тяжким матеріальним становищем те необхідністю повернути кошти потерпілим за ДТП, а також необхідністю значних затрат на лікуванння дитини він був змушений виїхати на заробітки. Однак як тільки йому повідомили родичі про виклик у відділ пробації, він повернувся на територію України та з"явився на виклик .
У вчиненому розкаявся та запевнив суд, що подібного більше не повторить.
Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.
Дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 389 КК України, які виразились в ухиленні від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю - керувати транспортними засобами, кваліфіковані вірно.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом”якшують покарання.
Як пом”якшуючі його вину обставини суд врахував: щире каяття у вчиненому, , оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає свою вину, щиро розкаявся перед судом, в судовому засіданні давав послідовні визнавальні показання,.
Крім того суд враховує те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному диспансері та психоневрологічній лікарні, а також те, що в нього на утриманні неповнолітня дитина яка хворіє та потребує догляду, те , що він єдиний працює по тимчасових заробітках для матеріального забезпечення сім'ї.
Також суд враховує ті обставини вчинення злочину, що обвинувачений виїзджав за межі України з метою отримання доходів які необхідні для сплати потерпілим відшкодування та лікування неповнолітньої дитини, а також те, що він на першу вимогу відділу пробації повернувся на територію України, що свідчить про відсутність злісного ухилення.
Згідно висновків досудової доповіді від 21.06.2017р., підготовлених Надвірнянським міськрайонним відділом з питань пробації виправлення обвинуваченого без позбавлення волі або без обмеження на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства.
Обставин , що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Таким чином враховуючи наявність кількох обставин ,що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням особи винного, його поведінку в судовому засіданні, яка свідчить про прагнення винного згладити наслідки вчиненого ним суспільно небезпечного діяння суд визнав за необхідне застосувати до покарання обвинуваченої ОСОБА_4 ст.69 КК України і перейти до іншого, більш м”якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції Особливої частини КК України за цей вид злочину, а саме у виді штрафу .
На думку суду, призначене судом покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі - 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2040 грн. 00 коп. (дві тисячі сорок гривень).
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1