Справа № 344/8952/17
Провадження № 1-кс/344/2602/17
24 липня 2017 року м.Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши в судовому засіданні в місті Івано-Франківську скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та прокурора
ОСОБА_3 звернувся зі скаргою на бездіяльність слідчого та прокурора у кримінальному провадженні № 42017091010000017, вимогами якої просить визнати бездіяльність слідчого та прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України та зобов'язати прокурора у вказаному кримінальному провадженні вчинити дію відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 КПК України щодо майна, яке було безпідставно вилучене в нього 19.05.2017 року, згідно протоколу обшуку.
Доводами скарги заявник вказує, що на підставі ухвали слідчого судді від 19.05.2017 року в приміщенні по АДРЕСА_1 , де він здійснює підприємницьку діяльність, проведено обшук та вилучено речі, які зазначені у вказаній ухвалі. Враховуючи положення статей 167, 168 та 171 КПК України, вилучене в ході обшуку майно підпадає під поняття “тимчасово вилученого майна”. Зважаючи, що його не викликали в судове засідання з приводу розгляду клопотання про арешт майна, слідує логічний висновок, що слідчий і прокурор не зверталися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Він не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, а підстави вважати, що вилучене майно підпадає під вимоги ч. 2 ст. 167 КПК України - відсутні. Він та його захисник зверталися з відповідними заявами до слідчого та процесуального керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури, в якій просили про повернення незаконно утримуваного майна, проте відповіді на звернення не було надано.
В судовому засіданні заявник та його захисник вимоги скарги підтримали, просили скаргу задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні доводи скарги заперечив, вказавши, що документи і речі, які були вилучені у скаржника, зазначені в ухвалі слідчого судді. На даний час проводяться процесуальні дії щодо такого майна, з огляду на що, на даному етапі досудового розслідування, вилучене майно не може бути повернуте скаржнику.
Заслухавши пояснення скаржника, адвоката та прокурора, дослідивши матеріали скарги, встановлено наступне.
Відповідно до статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 303 КПК України визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Зокрема, за положеннями п. 1 ч. 1 вказаної статті на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу.
Встановлено, що 19.05.2017 року старшим слідчим Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 було проведено обшук в приміщенні по АДРЕСА_1 та виявлено ряд речей та документів, які були вилучені (а.с. 6-9).
Встановлено, що обшук проведено на підстави ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 18 травня 2017 року (а.с. 4-5).
Відповідно до ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно положень ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених частиною пятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Зокрема за ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Виходячи зі змісту ст. 168 КПК України, у взаємозвязку з відповідними нормами ст. ст. 236, 237 КПК України, вбачається, що тимчасово вилученим може вважатися лише майно, яке одержане в результаті: затримання особи в порядку, передбаченому ст. ст. 207, 208 КПК України; обшуку; огляду. При цьому, речі, на вилучення яких під час обшуку дав дозвіл слідчий суддя, не вважаються тимчасово вилученими. Вирішення питання про те, чи є майно, яке у той чи інший, передбачений законом спосіб, потрапило до уповноваженої службової особи органу досудового розслідування, тимчасово вилученим, залежить від того, чи надавався дозвіл на його вилучення слідчим суддею.
Цей висновок цілком узгоджується з положенням ч. 1 ст. 167 КПК України про те, що такий забезпечувальний захід триває до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тобто тимчасовість цього заходу обумовлюється його застосуванням без дозволу слідчого судді, який у разі позитивного вирішення питання про арешт майна по суті легітимізує його попереднє вилучення.
Речі, документи, гроші, вилучені за розпорядженням слідчого судді, не є такими, що вилучені тимчасово, навіть якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Вилучивши таке майно, слідчий має виконати вимоги ст. 100 КПК України. З огляду на що ставити питання про його арешт зайве.
Отже, не є тимчасово вилученим майном речі та документи, вилучені на підставі ухвали слідчого судді, винесеної за результатами розгляду клопотання слідчого про обшук.
Вилучене майно не має статусу тимчасово вилученого майна, яке повертається особі згідно положень ст. 169 КПК України.
Також, заслуговує на увагу обставина зазначена прокурором про те, що у справі виникла необхідність у призначенні та проведенні судових експертиз, з урахуванням та дослідженням речових доказів, а відтак вимога про повернення вилученого майна на даному етапі досудового розслідування є передчасною.
З огляду на вищенаведене, скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 168, 169, 171, 303 - 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та прокурора - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .
Повний текст ухвали виготовлено 26 липня 2017 року.