Справа № 344/2620/17
Провадження № 2/344/1954/17
17 липня 2017 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.,
секретарів Орнат Л.І., Підхомної Н.М.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій просила встановити факт її постійного проживання із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття його спадщини, на день його смерті 15.07.2010 року, в квартирі АДРЕСА_1.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що 16.07.2010 року помер її батько - ОСОБА_4, у зв'язку із чим відкрилася спадщина на його майно, що складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_2. Вона разом з батьком проживала в цій квартирі, яка є їх спільною власністю, здійснювала догляд за ним та утримувала квартиру в належному стані, а також здійснювала поховання батька. 06.11.1998 року батько залишив заповіт, за яким все належне йому майно заповів їй. Для оформлення спадкової справи, позивачка звернулася до приватного нотаріуса про видачу Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, в чому їй було відмовлено, оскільки за даними будинкової книги в нотаріуса немає підстав вважати, що вона проживала з ОСОБА_4 на день його смерті.
Позивач та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги позову з підстав, викладених у ньому.
Відповідачка в судовому засіданні не заперечила щодо позовних вимг.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про смерть І-НМ № 114800 ОСОБА_4 помер 15.07.2010 року. (а.с. 4)
Відповідно до повторного свідоцтва про народження серії І-НМ № 332560, виданого 26.01.2017 року, року ОСОБА_4 зазначений батьком позивачки (а.с. 8).
Встановлено, що 06.11.1998 року ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого все належне йому майно заповів ОСОБА_1 ( а.с. 5).
З метою прийняття спадщини після померлого батька, ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини. Однак постановою нотаріуса позивачці відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину, так як остання не зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 та пропустила термін подачі заяви про прийняття спадщини (а.с. 13).
Відповідно до ч. 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Вищенаведена норма закону не зобов'язує спадкоємця, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у встановлений строк подати заяву про прийняття спадщини, оскільки умовою прийняття ним спадщини є лише відмова від неї.
Постановою Пленуму Верховного ОСОБА_3 України від 30.05.2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування” (п. 23) роз'яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Статтею 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Досліджені в судовому засіданні обставини справи дають підстави стверджувати про факт постійного проживання позивачки зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Суд також звертає увагу на те, що відсутність реєстрації спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця, не можуть бути абсолютним підтвердженням, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Докази, які б спростовували факт проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 станом на час смерті останнього в квартирі за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Миколайчука, 22/4, в матеріалах справи відсутні.
Зважаючи на вищевказані обставини, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення, оскільки дані факти та відповідні їм правовідносини підтверджуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе встановлення фактупостійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття його спадщини, на день його смерті 15.07.2010 року, в квартирі АДРЕСА_1, що в подальшому дозволить їй реалізувати свої спадкові права.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 23 Постановою Пленуму Верховного ОСОБА_3 України від 30.05.2008 року № 7 “Про судову практику у справах про спадкування”, ст. 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” п.1 ч.1 ст.256, ст.259, 10, 60, 212, 1268 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття його спадщини, на день його смерті 15.07.2010 року, в квартирі АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.М. Антоняк
Повний текст рішення складено 21 липня 2017 року.