Ухвала від 26.07.2017 по справі 201/2187/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/167/17 Справа № 201/2187/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Городнича В.С.

Категорія

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.

при секретарі - Василенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про призначення автотехнічної експертизи по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2016 року за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи: Моторне (транспортне) страхове бюро України, Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди і витрат, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2015 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звернулись до суду із позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди і витрат.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просять скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 червня 2016 року та 29 червня 2016 року за вказаною скаргою було відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

В ході перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції, 19 липня 2017 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав клопотання про призначення у справі автотехнічної експертизи з метою визначення відповідності дій водія у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також, встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями водія та ДТП.

Ознайомившись із клопотанням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про призначення автотехнічної експертизи, враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані відповідач, ані її представник з метою захисту своїх інтересів при вирішенні даного цивільно-правового спору із таким клопотанням не зверталися, що дає підстави стверджувати про відсутність у ОСОБА_2 зацікавленості у вирішення даного питання до ухвалення оскаржуваного рішення.

Окрім цього, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та дорожньо-транспортною пригодою встановлені та підтверджені постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2015 року, яка ОСОБА_2 визнана, не оскаржена та виконана.

Згідно п. 14 Постанови №12 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року, відповідно до статті 303 ЦПК апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених у суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.

За змістом п. 6 ч. 3 ст. 295, ч. 2 ст. 303 та п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК, апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції.

Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини третьої статті 27 ЦПК щодо зобов'язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов'язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.

В поданому клопотанні вх..№17886 від 19 липня 2017 року, представник відповідача - ОСОБА_3 не навів жодних обґрунтувань щодо неможливості вирішення питання про призначення автотехнічної експертизи під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Окрім цього, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №11 «Про деякі питання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17 жовтня 2014 року роз'яснено, що при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Строки, встановлені ЦПК України є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК).

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Оцінюючи поведінку заявника, а також осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу, слід звернути увагу на те, що не можна покладати відповідальність за тривалий розгляд справи використання ними процесуальних засобів, передбачених законодавством, для здійснення свого захисту, зокрема, у зв'язку зі зміною позовних вимог, вивченням матеріалів справи, заявленням клопотань, оскарженням ухвалених судових рішень. Разом із тим слід взяти до уваги факти невиконання ними процесуальних обов'язків, наприклад, ненадання чи надання з порушенням строку, передбаченого ЦПК, доказів у справі; неодноразові неявки в судове засідання без поважних причин, якщо це призвело до порушення розумного строку судового розгляду.

При цьому мають враховуватися вимоги частини третьої статті 27 ЦПК про те, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої права й виконувати процесуальні обов'язки.

Цивільна справа №201/2187/15-ц за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, треті особи: М(Т)СБ України, Страхове ТзДВ «Гарантія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди і витрат надійшла в провадження суду першої інстанції у 2015 року, а в провадження суду апеляційної інстанції - у 2016 році і протягом всього часу, після низки заявлених клопотань, поданих доказів та проведеної автотоварознавчої експертизи, представник відповідача виявив намір скористатися своїм правом лише в 2017 році та заявити про призначення автотехнічної експертизи, що дає підстави суду апеляційної інстанції стверджувати про недобросовісне здійснення як відповідачем, так і її представником наданих їм ст. 27 ЦПК України цивільних прав та обов'язків, а також, спричинення затягування розгляду справи, що порушує законні права і інтереси інших учасників процесу.

Також, слід зауважити, що питання які поставлені на вирішення автотехнічної експертизи вже були предметом дослідження суду першої інстанції, зокрема у висновках № 2570 і 2570/1 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку та вищевказаній постанові Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 січня 2015 року, якою відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння ДТП.

А тому, виходячи із вищенаведеного та керуючись положеннями ст. ст. 143, 145, 209 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про призначення автотехнічної експертизи.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: О.П. Варенко

О.В. Лаченкова

Попередній документ
68010338
Наступний документ
68010340
Інформація про рішення:
№ рішення: 68010339
№ справи: 201/2187/15-ц
Дата рішення: 26.07.2017
Дата публікації: 02.08.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (26.12.2019)
Результат розгляду: Передано для відправки до Жовтневого районного суду міста Дніпро
Дата надходження: 12.06.2019
Предмет позову: про стягнення матеріальної та моральної шкоди і витрат.