Ухвала від 17.07.2017 по справі 215/2205/14-ц

Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/2205/14-ц

провадження 4-с/215/42/17

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2017 року Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Дудікова А.В.,

при секретарі Уварової Л.І.,

за участю:

представника скаржника ОСОБА_1,

державного виконавця Чеклюєвої А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, заінтересовані особи: державний виконавець Тернівського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3, про визнання незаконними дії державного виконавця, визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця, зобов'язання поновити виконавче провадження,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року представник ПАТ КБ “ПриватБанк” (далі - Банк) звернулася до суду з вказаною скаргою.

Скарга мотивована тим, що 15.05.2017 року державним виконавцем Тернівського ВДВС м. Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у зв'язку з тим, що під час проведення виконавчих дій, представник Банку перешкоджала проведенню виконавчих дій, а саме відмовилась брати на зберігання автомобіль. Вказані дії, представник Банку не вважає такими, що могли перешкоджати проведенню виконавчих дій, а тому підстав для повернення виконавчого листа не було. У зв'язку з цим просила суд поновити строк для оскарження дій державного виконавця, визнати незаконною та скасувати вказану постанову державного виконавця, зобов'язати Тернівський ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області поновити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №215/2205/14-ц (2/215/1406/14) від 28.07.2014 р.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав скаргу, з підстав та доводів наведених в ній.

Представник Тернівського відділу державної виконавчої служби м.Кривого Рогу ГТУЮ у Дніпропетровській області у судовому засіданні, проти задоволення скарги заперечувала, в задоволенні скарги просила відмовити.

Розглянувши скаргу, вислухавши пояснення сторін, суд приходить до наступного висновку.

Як убачається з матеріалів справи оскаржувана постанова була винесена 15.05.2017 року, а зі скаргою представник Банку звернулась 25.05.2017 року, тобто в межах визначених Законом строку, а тому строк не пропущено.

Відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судом встановлено, що заочним рішенням Тернівського районного суду м.Кривого Рогу від 28.07.2014 року позов ПАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_4 про звернення стягнення задоволено, звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль «ВАЗ», модель: 21114, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий автомобіль, № кузова/шасі: ХТА21114080294199, реєстраційний номер AE9567СВ, що належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ “ПриватБанк” з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з наданням повноважень на отримання дублікату. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України по Свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «Приват Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором вилучено у ОСОБА_4 та передано в заклад ПАТ КБ «Приват Банк»: - предмет застави - автомобіль ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий автомобіль, №кузова/шасі: ХТА21114080294199, реєстраційний номер AE9567СВ, що належить на праві власності ОСОБА_4; - комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу(технічний паспорт) автомобіля ВАЗ, модель: 21114, рік випуску: 2008, тип ТЗ: Легковий автомобіль, № кузова/шасі: ХТА21114080294199, реєстраційний номер AE9567СВ, що належить ОСОБА_4 Вирішено питання про судові витрати.

На підставі вказаного рішення суду, 22.09.2014 року було видано виконавчий лист № 2/215/1406/14 (справа № 215/2205/14-ц).

13.01.2016 р. постановою державного виконавця Тернівського ВДВС Криворізького МУЮ, ВП № 49196020, було відкрито виконавче провадження про примусове виконання вищевказаного рішення суду.

Постановами державного виконавця Тернівського ВДВС м.Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області від 19.04.2017 та 03.05.2017 призначались проведення виконавчих дій.

Оскільки під час проведення виконавчих дій, які були призначені на 15.05.2017 рік представник банку перешкоджала проведенню виконавчих дій, а саме відмовилась брати на зберігання автомобіль ВАЗ 21114, 2008 року випуску, стягувач був попереджений про повернення виконавчого документа, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 37 ЗУ “Про виконавче провадження”, постановою державного виконавця від 15.05.2017 року, виконавчий документ (лист) №2/215/1406/14 виданий 28.07.2014, повернуто стягувачу. (а.с.13).

Державним виконавцем 15.05.2017 року було складено акт, що при виході за адресою м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська 11, представник стягувача ОСОБА_1 перешкоджала проведенню виконавчих дій, а саме відмовилась брати на зберігання автомобіль ВАЗ 211144, в наявності ключі та технічна документація відсутня, представник стягувача ОСОБА_1 від підпису відмовилась.

Представник стягувача у судовому засіданні підтвердила, що вказаний акт було складено в її присутності, від підпису якого вона відмовилась, однак будь-яких дій, які б могли б перешкоджати проведенню виконавчих дій нею не здійснювалися, окрім того, вона не заперечувала забрати на зберігання автомобіль, однак вказаний автомобіль знаходиться на приватному арештмайданчику і за час його зберігання, а саме з моменту затримання з 08.08.2016 р. по час проведення виконавчих дій, необхідно було оплатити за послуги 7 584,00 грн., а також сплатити за послуги евакуатора в розмірі 720,00 грн., без сплати вказаних сум представник штрафмайданчику відмовився віддати вказаний автомобіль, а сплатити їх стягувач відмовлявся, безперешкодно забрати на зберігання автомобіль було неможливо.

Згідно п. 12 Постанови КМУ від 17 грудня 2008 року № 1102 “Про затвердження порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках” вилучення тимчасово затриманого транспортного засобу боржника із спеціального майданчика чи стоянки здійснюється державним виконавцем, приватним виконавцем на підставі вимоги.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відмова представника стягувача брати на зберігання автомобіль, у зв'язку з тим, що йому необхідно оплатити послуги евакуатора та за зберігання автомобіля на штрафмайданчику, не можуть вважатися вчиненням дій стягувачем, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, а тому постанова державного виконавця Тернівського ВДВС м. Кривий Ріг ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3, ВП №49796020 від 15.05.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернуто стягувачеві виконавчий лист № 2/215/1406/14 виданий 28.07.2014 визнається судом незаконною.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

У п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6 зазначено, що виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Наприклад, суд може зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження у випадках, передбачених статтями 37 - 38 Закону про виконавче провадження, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом шляхом його скорочення (частина третя статті 39 Закону про виконавче провадження).

З огляду на викладене, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. 387 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” - задовольнити частково.

Визнати незаконною постанову державного виконавця Тернівського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_3, ВП №49796020 від 15.05.2017 року про повернення виконавчого документа стягувачу, якою повернуто стягувачеві виконавчий лист № 2/215/1406/14 виданий 28.07.2014.

В задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя

Попередній документ
68010198
Наступний документ
68010200
Інформація про рішення:
№ рішення: 68010199
№ справи: 215/2205/14-ц
Дата рішення: 17.07.2017
Дата публікації: 02.08.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Тернівський районний суд м. Кривого Рогу
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства