17.02.2017
Справа № 196/1175/16-ц
№ провадження 2/196/40/2017
14 лютого 2017 року смт. Царичанка Дніпропетровської області
Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого - судді Бойка Ю.О., з участю секретаря судового засідання Кузнецової Г.С., позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та врахувавши складність справи, у зв'язку з чим відкладаючи, як виняток, складання повного рішення на строк не більше як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, забезпечивши проголошення вступної і резолютивної частини рішення згідно ст. 209 ч.3 ЦПК України,
В Царичанський районний суд Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, предмет якого склала вимога про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, зареєстрованого Виконкомом Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 23.09.1989 року за номером 20.
Як на підставу задоволення позову послався на ст.ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України.
На підтвердження своїх доводів посилається на такі документи: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.4-5), Свідоцтво про шлюб (повторно) серії І-КИ №354087 від 09.11.2016 року (а.с.6), довідка Рудківської сільської ради №919/2.13 від 09.11.2016 року (а.с.7).
В обґрунтування своїх вимог позивач послався на таке.
Виконкомом Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 23.09.1989 року за номером 20 було зареєстровано шлюб між ним та ОСОБА_3, яка змінила своє дошлюбне прізвище на ОСОБА_1. За час спільного життя 09.02.1991 року в них народилася донька ОСОБА_4. На цей час вона є повнолітньою, працює та проживає окремо в м. Полтаві.
Вказав на те, що сім'я розпалася через постійні сварки і подружжя проживає окремо вже довгий час. У відділ державної реєстрації актів цивільного стану Царичанського районного управління юстиції відповідачка для вирішення питання припинення шлюбу не з'явилася, у зв'язку з чим і звернувся до суду. Свідоцтва про укладення шлюбу, а також свідоцтва про народження дитини дружина відмовилась надати, у зв'язку з чим отримав свідоцтво про шлюб повторно.
Позивач в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання заперечувала проти позову та просила залишити без задоволення заявлені позивачем вимоги, посилаючись на те, що її чоловік діє нечесно і недобросовісно. Надала суду оригінал свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-КИ №497929 від 21.09.1989 року.
Перевіривши справу, з'ясувавши правові позиції сторін, вивчивши надані докази, даючи їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що слід відмовити в позові повністю з таких підстав.
Згідно частини третьої статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно частини першої статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Суд вважає встановленими на підставі належних і допустимих доказів такі обставини, що мають значення для справи.
Згідно Свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІІ-КИ №497929, виданого 21 вересня 1989 року, громадянин ОСОБА_1, який народився 26 листопада 1967 року в селі Китайгород Царичанського району Дніпропетровської області, та громадянка ОСОБА_3, яка народилася 11 червня 1970 року в селі Щербинівка Царичанського району Дніпропетровської області, уклали шлюб 21.09.1989 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 1989 року вересня місяця 21 числа зроблено запис за №20 (а.с.12).
Доводи позивача про те, що існує шлюб між позивачем та відповідачем, який було зареєстровано 23 вересня 1989 року, і на розірванні якого він наполягає, не знайшли свого підтвердження.
Так, витребуваний судом для вивчення запис акту про укладання шлюбу №20 містить сліди виправлень при написанні дати його вчинення (а.с. 17), а видане на його основі свідоцтво про шлюб (повторно) серії І-КИ №354087 від 09.11.2016 року (а.с. 6) суд оцінює як неналежний доказ, так як суперечить оригіналу цього документа, виданого 21.09.1989 року (а.с. 12).
Вимога про розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, укладеного 21.09.1989 року, не заявлялась.
За викладених обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, оскільки в силу приписів статті 11 ЦПК України суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позивачем вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору не підлягають відшкодуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 88, 174, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд
ОСОБА_1 відмовити в позові повністю до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу між ним та ОСОБА_2, зареєстрований виконкомом Китайгородської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області 23.09.1989 р. за номером 20.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Царичанський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Царичанського районного суду
Дніпропетровської області ОСОБА_5