Дата документу 04.07.2017
Справа № 334/4236/17
Провадження № 6/334/307/17
04 липня 2017 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Баруліної Т.Є.,
при секретарі Лапі М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 без вилучення паспортного документа, -
Державний виконавець Дніпровського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області звернувся до суду з поданням про обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа до виконання нею своїх обов'язків. На виконанні у Дніпровському ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області перебуває зведене виконавче провадження, з примусового виконання: виконавчий лист № 2-212/09 виданий 16.06.2009 Жовтневий районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг у розмірі 20000,00 грн.
01.02.2012 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
07.06.2012 р. до відділу надійшла відповідь з АІС Автомобіль, в якій сказано, що за боржником не зареєстровано право власності на автотранспортні засоби.
01.02.2012 року було направлено запити до ДАІ, Реєстраційної служби ЗМУЮ, УПФУ у ленінському районі - щодо виявлення наявного за боржником майна, ДПІ у Ленінському районі - щодо джерел отримання доходів боржника. 15.06.2012 державним виконавцем було зроблено вихід, за адресою боржника з метою перевірки майнового стану боржника, про, що складено відповідний акт державного виконавця.
У період з 2012 по 2015 роки боржником частково сплачувалась суму боргу, проте у 2016 року погашення боргу припинилось.
08.06.2017 року державним виконавцем повторно було направлено запити, щодо джерел отримання доходів боржника.
12.06.2017року на адресу відділу надійшла відповідь з ДПІ у Ленінському районі та УПФУ в якій вказано, що боржник не перебуває на обліку.
08.06.2017 року надійшла інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо суб'єкта ОСОБА_2, в якій зазначено, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні. 08.06.2017 року згідно Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців зазначено, що за боржником не зареєстровано нерухомого майна.
09.06.2017 року державним виконавцем повторно здійснено вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, проте потрапити до приміщення не вдалось, двері не відчинили.
Станом на 12.06.2017 року сума боргу за виконавчим листом не сплачено.
У зв'язку з невиконанням боржником виконавчого документа у самостійному порядку, державним виконавцем здійснюються заходи з виявлення майна боржника та його подальшої примусової реалізації.
Державний виконавець у судове засідання з'явився, своє клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Розглянувши подання, дослідивши надані матеріали, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконання до Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшов виконавчий лист № 2-212/2009 від 16.06.2009р. який виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму моральної шкоди частково в розмірі 20000 (двадцяти тисяч) гривень Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 01.02.2012 р. за № 30964938.
Боржником рішення суду не виконується, борг не сплачується.
Згідно з ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п.5 ч.1, ч.2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а якщо він має паспорт, то йому може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання таких зобов'язань.
Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до ст.377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
За змістом наведених вище норм чинного законодавства, тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише при наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Також слід зазначити, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим саме державний виконавець повинен довести суду чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Дослідивши матеріали подання та надані докази, суд не може погодитись з висновками державного виконавця про те, що факт існування боргу і його несплати є підставою вважати, що боржник ухиляється від виконання своїх зобов'язань.
За період перебування виконавчого листа на виконанні з 01.02.2012р. державний виконавець здійснив один вихід на місцем проживання боржника тільки 21.05.2017році . Акт підписаний тільки державним виконавцем, інших підписів в акті не зазначено. В своєму подання державний виконаваць посилається на те, що двічі був здійснений вихід на адресу боржника, але не надав цьому ніяких доказів.
Крім того, за весь період часу державним виконавцем не було зроблено запит про місце реєстрації боржника.
Державним виконавцем не надано жодних доказів суду того, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань, що виконати рішення суду у неї були всі реальні можливості, і цьому не заважали будь-які незалежні від неї об'єктивні обставини. Відсутні будь які докази того, що боржник отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, не надано жодного повідомлення про отримання листа, або реєстру про відправку боржнику листів. Все це свідчить про неповноту вчинення виконавчих дій та відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань.
Таким чином, без підтвердження обставин щодо ухилення боржника від виконання судового рішення, доведення яких є обов'язковою умовою для встановлення щодо боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, подання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.33 Конституції України, ст. 11, 60, 14, 377-1 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_4 про обмеження боржника ОСОБА_2, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: Баруліна Т. Є.