311/3281/16-ц
2/311/51/2017
31.07.2017
31 липня 2017 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Степаненко Ю.А.
при секретареві Шак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом:
ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», Приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя», про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору, -
До Василівського районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», Приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя», про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору, в якому зазначає, що в травні 2016 року вона звернулася до ПАТ «Платинум Банк» з метою отримання кредиту у розмірі 15 000 грн., в результаті чого, було укладено Договір №165/10114ЕСКА36Т11 від 16 травня 2016 року.
Консультант банку пояснив, що в разі, якщо до 14.06.2016 року вона кредитні кошти не використає, то кредитна картка буде автоматично заблокована.
Час для попереднього вивчення умов договору - 2 дні не був запропонований, текст договору написаний дуже дрібним шрифтом, вона була позбавлена можливості зрозуміти наслідки його підписання.
Підписуючи договір, вона вважала, що це звичайний договір кредитування, який вона раніше з банком вже укладала, працівник банку здався їй порядною людиною, а репутація банку - бездоганною.
Враховуючи невеликий розмір заробітної плати та істотну зміну обставин (вона знайшла варіан обміну житлового приміщення без необхідності проведення ремонту та без додаткових доплат), позивачка кредитними коштами вирішила не користуватися.
Про бажання розірвати договір вона повідомила працівника Банку, яка наголосила, що у неї таких повноважень не має та запропонувала зателефонувати на «гарячу лінію».
Зверненням від 24.05.2016 року та 27.05.2016 року вона фактично відізвала свою згоду на отримання кредиту.
05.06.2016 року дзвінком на гарячу лінію банку вона знов повідомила про те, що кредитні кошти використовувати наміру не має. Працівник гарячої лінії банку повідомив, що строк для розірвання договору - 14 днів вже пройшов, тому, порекомендував сплачувати щомісячні внески у розмірі 1161 грн. 00 коп. в строки до 9 числа щомісяця. У іншому разі, необхідно зняти з кредитного рахунку 15 000 грн., а на другий день покласти 23 800 грн., щоб погасити заборгованість (ця сумма вказана враховуючи суму страховки, комісію за надання та обслуговування кредиту).
Як виявилося згодом, працівником банку було надано неправдиву, не доступну інформацію щодо даного правочину, не роз'яснено всіх пунктів договору, в т.ч., умов страхування життя.
Після систематичних дзвінків на гарячу лінію Банку, відправлення заяв та претензій, надісланих на адреси сторін по договору, позивачка вирішила його розірвати, оскільки
зрозуміла, що це договір не тільки кредитування, а ще й страхування життя, тобто, змішаний договір, який вона укладати не планувала.
Оскільки вона не має юридичної освіти та спеціальних знань у сфері бухгалтерії, банківського та страхового права, помилково вважала, що підписує звичайний або типовий кредитний договір.
Відповідно до ЗУ «Про електронний документообіг» та ЗУ від 02.07.2015 року "Про внесення змін до ЗУ "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції"», скан копію вищезазначених звернень вона надіслала на електронні адреси. ПАТ «Платинум Банк» у відповідь електорнним листом рекомендував надіслати оригінал листа на їх поштову адресу.
Тому, з метою досудового врегулювання спору, 07.06.2016 року заяву про розірвання договору була направлено поштою до ПРАТ «Ренесанс життя» та ПАТ «Платинум Банк».
14.06.2016 року сторонам по договору направлені претензії, тим самим, позивач довела до відома про свій намір звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.
Відповідно до п.. 1.2 договору, датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку. Але, не зважаючи на вищезазначене, згідно SMS повідомлення з банку, щомісячний платіж у розмірі 1161 грн. 00 коп. вже було знято 12.06.2016 року з її кредитного рахунку та знімається щомісячно.
Враховуючи п. 7.5 договору, повноваження страховика передано банку, отже, саме банківський працівник зобов'язаний був ознайомити з договором страхування в повному обсязі, надавши споживачу вибір між сраховими програмами та застережити про те, що датою отримання кредиту вважається день переведення коштів на кредитний рахунок.
Банківський працівник зобов'язаний був повідомити, що у разі незняття з кредитного рахунку коштів, платити щомісячні внески необхідно, як за фактично отриманий кредит, оскільки сума страхування - 6771 грн 60 коп. на протязі 7 днів буде переведена автоматично страховику, автоматично знята комісія за надання кредиту - 675 грн та автоматично буде щомісячно зніматися ще комісія за обслуговування кредиту - 415 грн.
Позивачка звернулася до Василівського районного суду з вимогою про визнання договору недійсним та застосування двосторонньої реституції. Рішенням суду від 08.11.2016 року по справі № 311/1985/16-ц (провадження № 2/311/895/2016), позовні вимоги залишені без задоволення.
Відповідно до п 1.2. договору, Банк надає позивачальнику кредит за фіксованою процентною ставкою за користування кредитом -12,0000%, а відповідно до п. 2.9, реальна процентна ставка за кредитом становить 128, 89% річних, абсолютне значення подорожчання кредиту становить 26 тис.776 грн. 53 коп.
Відповідно до п. 2.7 Умов споживчого кредитування ПАТ «ПтБ», затвердженого Рішенням правління від 03 червня 2014 року №22, сума комісії за обслуговування кредиту додається до суми щомісячного платежу.
Відповідно до п. 2.8 Умов, у разі відмови позичальника від отримання кредиту протягом строку, що передбачений чинним законодавством про захист прав споживачів, Банк за період від дати надання кредиту до дати його повернення нараховує проценти за користування кредитом у розмірі 0% річних, а також не здійснює утримання разової комісії за надання кредиту та щомісячної комісії за обслуговування кредиту.
Відповідно до п. 2.9 Умов, у випадку, коли основна заборгованість визнається простроченою понад 120 днів, Банк припиняє обслуговування вказаного Кредиту та не нараховує комісію за обслуговування такого кредиту.
Дослідження вищезазначеного Договору та додатків до нього, обставини його укладення свідчить також про те, що зміст цього правочину суперечить вимогам ЦК України та ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема, щодо рівності договірних прав та обов'язків сторін, застосування незаконної підприємницької практики.
Враховуючи, що вона кредитними коштами взагалі не користувалась, страховик розірвав 14.06.2016 року договір страхування на її вимогу, а 05.07.2016 року повернув банку страховий платіж у повному обсязі - 6771 грн. 60 коп.
Не зважаючи на вищезазначене, відповідно СМС-повідомленнь, банк продовжує знімати щомісячний платіж з її кредитного рахунку у розмірі 1161 грн., сума якого не є остаточною. З вищевказаного випливає, що банком вже порушені вимоги п. 5 ч.3 ст. 18 вказаного Закону.
Позивачка просить суд: розірвати Кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу (рахунок) №165/10114ЕСКА36Т11 від 16.05.2016р., укладений між нею, ПАТ «Платинум Банк» та ПРАТ «Ренесанс життя» з моменту її фактичного звернення до банківської установи - 24.05.2016 року.
В судове засідання позивачка та її представник не з'явились, але надали заяви, в яких просять суд розглянути справу у їх відсутності та задовольнити позовні вимоги.
Представник «Платинум Банк» в судове засідання не з'явився, але, згідно наданих заперечень, просить суд розглядати справу за відсутності представника ПАТ «Платинум Банк» та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник ПрАТ «Ренесанс життя» в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином.
Суд, оглянувши матеріали справи, вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення за відсутності зазначених учасників процесу, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, розглянувши надані докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у сукупності, виходячи з принципів законності, об'єктивності, справедливості та розумності, вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як було встановлено в судовому засіданні та як вбачається з матеріалів справи, 16 травня 2016 року позивачка ОСОБА_1, Публічне акціонерне товариство «Платинум Банк» та Приватне акціонерне товариство «Ренесанс Життя», уклали Кредитний договір зі страхування життя позичальника та можливістю перенесення платежу (рахунок) № 165/10114ECLKA36T11 (Перенесення платежу Поточний), копія якого є в справі.
Відповідно до п.1.1. Кредитного договору, банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на поточні потреби, а позичальник зобов'язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії за надання та обслуговування кредиту, а також здійснити інші платежі за кредитом у встановленому даним Договором розмірах і строках та виконувати свої зобов'язання за даним договором в повному обсязі.
Згідно п.1.2. Кредитного договору, за даним Договором Банк надає позичальнику грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на наступних умовах: а) сума кредиту - 22 446 грн. 60 коп., б) строк кредитування - 39 платіжних періодів, в) фіксована процентна ставка за користування кредитом - 12,0000% річних, г) комісія за надання кредиту - 675 грн. 00 коп., д) комісія за обслуговування кредиту - 415 грн. 00 коп., е) цільове призначення - поточні потреби, ж) дата повернення кредиту - 12 серпня 2019 року.
Таким чином, за вищезазначеним Кредитним договором позивачка отримала від Банку кошти, які згідно п.2.1. Кредитного договору були надані шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок № 26257745938601, що підтверджується випискою по особовому рахунку, меморіальним ордером, які є в справі.
На виконання ч.2 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» та п.2.1. Постанови Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», до підписання Кредитного договору позивачці було надано всю інформацію, яка передбачена вищезазначеними нормативно-правовими актами в письмовому
вигляді про що вона поставила свій підпис в Заяві/Анкеті від 16 травня 2016 року, копія якої є в справі, та зазначила, що «Підписанням цієї заяви/анкети я підтверджую, що з умовами кредитування, наявними формами кредитування з описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача, перевагами та недоліками пропонованих схем кредитування, зокрема щодо можливої суми кредиту, строку, на який кредит може бути одержаний, мети, для якої кредит може бути використаний, варіанти повернення, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість та умови дострокового повернення кредиту, форми та видів його забезпечення тощо. А також із орієнтованою сукупною вартістю кредиту (з урахуванням процентної ставки за кредитом, вартості всіх супутніх послуг, в тому числі послуги страхування тощо), ознайомлений і ця інформація надана мені в письмовій формі».
Крім того, в Додатку №1 до Кредитного договору (Графік платежів), копія якого є в справі, який підписано, у тому числі позивачкою, викладено графік повернення кредиту, який містить детальну інформацію про суму кредиту, термін користування кредитом, а також детально розраховано суму платежу за розрахунковий період, погашення основної суми кредиту (щомісячний платіж) та проценти за користування кредитом у відповідності до умов, визначених оскаржуваним договором.
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Таким чином, сторонами на законних підставах було укладено вищевказану кредитну угоду, яка є предметом спору.
Сторони зобов'язані дотримуватися умов укладеної угоди та виконувати взяті на себе зобов'язання у встановлений угодою строк (термін) її виконання, що передбачено ст.ст.526-530 ЦК України.
Відповідно до ст.ст.525,527 ЦК України, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч.2 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Відомості стосовно умов кредитування були повідомлені позивачці для здійснення свідомого вибору. Вказані відомості були повідомлені ОСОБА_1 письмово, перед укладанням Кредитного договору, для запобігання непорозуміння та належного укладання Договору.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Вказані положенням закону позивачці ОСОБА_1 було роз'яснено при укладені кредитного договору, що засвідчено її підписом .
Відповідно до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке
порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (частина 3).
Таким чином, положеннями коментованої статті передбачено розірвання договору судом за умови дотримання певних умов, а саме, істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Згідно визначеного поняття, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Однак, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що підставою, на думку позивачки, для розірвання кредитного договору, став намір ОСОБА_1 в установлений законом (ЗУ «Про захист прав споживачів») строк скористатися правом на відмову від укладення договору та подальшого використання кредитних коштів.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення договору), на яку посилається позивачка, як на підставу задоволення позову, споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі. Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди. Кредитодавець зобов'язаний повернути споживачеві кошти, сплачені ним згідно з договором про надання споживчого кредиту, але не пізніше, ніж протягом семи днів. За кожний день затримки повернення споживачу коштів, сплачених ним згідно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сім днів), споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка суми, належної до повернення кредитодавцем.
В порушення вимог ст.. 60 ЦПК України позивачкою суду не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження дотримання нею вищевикладених умов, наявність яких забезпечує можливість відкликати свою згоду на укладення договору, а саме: подання/направлення письмового повідомлення ОСОБА_1 на адресу кредитодавця до закінчення 14-денного терміну з моменту отримання примірника укладеного договору; одночасного повернення кредитодавцю коштів, одержаних згідно з договором; сплатою ОСОБА_1 на адресу банку відсотків за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.
Стосовно інших мотивів позивачки для задоволення позову, в т.ч., введення споживача в оману, зайняття відповідачем нечесною підприємницькою практикою та ін., суд зазначає, що аналіз вказаних доводів проводився судом при розгляді цивільної справи за позовом: ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_4 до ПАТ «Платинум Банк», ПрАТ «Ренесанс Життя», у порядку захисту прав споживача, про визнання договору недійсним, в задоволенні якого Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 08.11.2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 25.01.2017 року, копії яких є в справі, - відмовлено. Предметом спору був Кредитний договір, який є предметом даного судового розгляду. Отже, вищевказаний Кредитний договір зі страхування
життя позичальника та можливістю перенесення платежу (рахунок) № 165/10114ECLKA36T11 (Перенесення платежу Поточний) на даний час не змінено, не скасовано, не визнано недійсним, а отже, він має законну силу та обов'язковий до виконання всіма сторонами.
Таким чином, належні та достатні докази на підтвердження своїх позовних вимог, позивачка суду не надала, а тому, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та законодавчі норми, виходячи з принципів: законності, об'єктивності, розумності та справедливості, суд вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.
Також, згідно ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судові витрати суд вважає необхідним віднести за рахунок держави.
Враховуючи вищевикладене, керуючись Законом України «Про судовий збір», ЗУ «Про захист прав споживачів» ст.ст.526,527,530, 549-552, 610-612, 614, 615, 617, 625, 626, 627, 628, 629, 631, 638, 651, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60,88,208, 209,212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову: ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», Приватного акціонерного товариства «Ренесанс Життя», про захист прав споживачів та розірвання кредитного договору, - відмовити.
Судові витрати - віднести за рахунок держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. Якщо буде подано апеляційну скаргу, рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Василівського
районного суду
Запорізької області Ю.А.Степаненко