Справа № 6-а/331/47/2017
2а-4003/11
28 липня 2017 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :
головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,
при секретарі - Постарнак М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання виконавчого документу,-
У липні 2017 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 звернувся до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення по справі № 2-а-4003/11 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
В поданні державний виконавець посилається на те, що у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на виконанні знаходиться виконавчий лист № 2-а-4003/11, виданий 20.12.2013 р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя на підставі постанови суду від 01.08.2013 р. про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 02 грудня 2010 по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 16 червня 2011 року, включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» боржнику була надана можливість самостійно виконати рішення суду.
Листом від 13.06.2017 року за вих. № 4731/11 боржник повідомив про неможливість виконання рішення суду в повному обсязі у зв'язку з відсутністю асигнувань.
Відповідно до Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень”, просить суд змінити спосіб виконання рішення, а саме: з зобов'язання на стягнення з Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя на користь ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 02 грудня 2010 по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 16 червня 2011 року, включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період - у сумі 1144,98 грн.
Заявник та боржник, кожен в окремості, у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомили. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи суду не надали.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання виконавчого документу, суд приходить до наступного.
Матеріалами справи встановлено, що в провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на розгляді знаходилася справа № 2-а-4003/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни».
Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.06.201 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання протиправною бездіяльності та стягнення щомісячної соціальної допомоги як “дитині війни”- задоволено; визнано неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо невиплати щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як “дитині війни” ОСОБА_2; зобов”язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 02.12.2010 року та в подальшому в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період (а.с. 11).
Не погодившись з зазначеною постановою суду, та користуючись своїми процесуальними правами, Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Запоріжжя, оскаржило постанову суду до апеляційної інстанції.
01.08.2013 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду частково задоволена апеляційна скарга УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя; постанова Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.06.201 року в справі № 2-а-4003/11 змінено та викладено в новій редакції. Визнано протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення пенсії ОСОБА_2 згідно зі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 02 грудня 2010 по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 16 червня 2011 року, включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період. Зобов'язано УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 02 грудня 2010 по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 16 червня 2011 року, включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період (а.с. 20).
На виконання постанови від 01.08.2013 року Жовтневим районним судом міста Запоріжжя 20 грудня 2013 року позивачу було видано виконавчий лист № 2-а-4003/11 (а.с. 61-62).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2014 року відмовлено в задоволенні подання головного державного виконавця управління Головного управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 про зміну способу і порядку виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 2а-4003/11р., виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 20.12.2013 року на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2011 року по справі № 2а-4003/11 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни (а.с. 44).
Зазначений виконавчий документ на даний час перебуває на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державного виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області. Виконавче провадження відкрито 17 лютого 2017 року та рішення суду не виконано (а.с. 59-60).
Частиною 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з пунктом 2 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії (пункт 2 частина 2 статті 162 КАС України).
У справі, що розглядається, суд для відновлення права позивача прийняв постанову про зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_2 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 02 грудня 2010 по 31 грудня 2010 року, включно, та з 01 січня 2011 року по 16 червня 2011 року, включно, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці , яка була виплачена у цей період, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належного позивачу перерахунку суди не здійснювали, тому, якщо змінити спосіб виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначений перерахунок на стягнення конкретної суми цього перерахунку, суд змінить постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.
Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку, що зміна на підставі статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово викладена, зокрема, у постановах від 11 листопада 2014 року №№ 21-394а14, 21-475а14, 13 січня та 17 лютого 2015 року №№ 21-604а14, 21-622а14 відповідно.
Крім того, за змістом пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження. Наведене узгоджується з практикою Європейського суду щодо застосування статті 6 Конвенції, яка гарантує право на справедливий суд. Так, у справі «Горнсбі проти Греції» цей суд у своєму рішенні від 19 березня 1997 року зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
Порядок виконання рішення Європейського суду, яке набуло статусу остаточного, визначається Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Законом України «Про виконавче провадження» та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконання рішення Європейського суду включає в себе: а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру: а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення Конвенції і протоколів до неї (restitutio in integrum); б) інші заходи, передбачені у рішенні Європейського суду. Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом: а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі; б) повторного розгляду справи адміністративним органом.
Аналізуючи зазначені норми права, вивчені матеріали справи, надані докази по справі, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання виконавчого документу.
Керуючись ст. 263 КАС України, суд, -
В задоволенні подання державного виконавця управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 2-а-4003/11, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 20 грудня 2013 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя: Н.Г.Скользнєва
28.07.2017